Ухвала суду № 7427693, 10.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-32958/08 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2008 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, виданих СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, № 0001794120/0 від 02.10.2007 року, № 0001794120/1 від 08.11.2007 року, № 0001794120/2 від 15.01.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2008 року позовні вимоги задоволені частково: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001794120/0 від 02.10.2007 року, № 0001794120/1 від 08.11.2007 року, № 0001794120/2 від 15.01.2008 року в частині донарахування 1240 гривень 02 копійок (в тому числі 413 гривень 40 копійок основного платежу, 826 гривень 80 копійок штрафних санкцій).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт № 799/41-20/31301827 від 19.09.2007 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.п. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Податковим повідомленням-рішенням № 0001794120/0 позивачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1577 гривень 70 копійок (в тому числі 525 гривень 90 копійок - основний платіж, 1051 гривня 80 копійок – штрафні санкції). За результатами узгодження суми донарахованого податкового зобов’язання та застосованих штрафних санкцій відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001794120/1 від 08.11.2007 року, № 0001794120/2 від 15.01.2008 року.

Підставою звернення позивача до суду з позовом є незгода з висновком, зробленим відповідачем під час перевірки щодо заниження податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в квітні 2006 року на 206 гривень 70 копійок та у липні 2006 року на 206 гривень 70 копійок за операціями з оплати позивачем вартості сервісних послуг відповідно до договору від 25.04.2006 року № 02-23.16-20711/06-258 про надання комплексу сервісних послуг, що надаються авіапасажирам у терміналі «С» ДМА «Бориспіль».

Суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача, в зв’язку з чим частково задовольнив позов.

Позиція апелянта полягає у застосуванні п.п. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються : дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених п. 4.3. цієї статті.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне. Між позивачем та ДМА «Бориспіль» укладено договір від 25.04.2006 року № 02-23.16-20711/06-258 про надання комплексу сервісних послуг. На виконання договору, відповідно до актів про виконання робіт (послуг) та згідно рахунків-фактур позивач перерахував ДМА «Бориспіль» грошові кошти за надання сервісних послуг, якими скористалися генеральний директор, радник та заступник генерального директора ДК «Газ України».

Оплата послуг за договором проведена з поточного рахунку позивача, відповідно до умов договору.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що необхідність користування сервісними послугами обумовлена специфікою господарської діяльності ДК «Газ України».

Апелянтом не спростоване твердження позивача про те, що комплекс сервісних послуг, якими користався позивач, дозволяв отримувати окремі приміщення для очікування рейсу, внаслідок чого посадові особи компанії мали можливість працювати із службовими документами, негайно отримувати послуги міського та міжміського зв’язку, факсу, ксероксу, вести виробничі переговори та наради.

Відповідно до п.п «а» п.п. 4.2.9 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п. 4.3 цієї статті), а саме у вигляді : вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачено нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснював відшкодування вартості наданих, відповідно до договору, сервісних послуг, а тому підстав для застосування норм п.п. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок Окружного адміністративного суду м. Києва, який полягає в тому, що отримання відповідних послуг було необхідно для забезпечення здійснення посадовими особами компанії своїх трудових функцій.

Враховуючи викладене та з урахуванням ч. 2 ст. 71 КАС України, яка покладає обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на суб’єкт владних повноважень у випадку, якщо останній заперечує проти адміністративного позову, апеляційна інстанція відмовляє в задоволені апеляційної скарги, оскільки жодним доводом апелянта не були спростовані висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи з’ясовані повно та об’єктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2008 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2008 року по справі за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст ухвали виготовлений 13 листопада 2009 року