Ухвала суду № 7427567, 04.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-33672/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" листопада 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Усенка В.Г.,

суддів: Зайцева М.П., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Літоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2008 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення № 0000412201/2/60431 від 12.12.2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

          ТОВ «Укравтозапчастина» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення № 0000412201/2/60431 від 12.12.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2008 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Укравтозапчастина» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2007 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була проведена виїзна позапланова перевірка дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Укравтозапчастина» згідно контракту № 1/2 від 01.02.2007 року з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd» (Китай) за період з 15.03.2007 року по 27.06.2007 року.

За результатами вищезазначеної перевірки складено акт № 3024-22/00-30722204 від 08.08.2007 року та зазначено, що позивачем допущені порушення ст.. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті» (продукція від контрагента надійшла в Україну пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати), у зв’язку з чим ТОВ «Укравтозапчастина» була нарахована пеня в розмірі 0,3% вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесли рішення № 0000412201/0/36/65 від 10.08.2007 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11331,29 грн.

Не погоджуючись з даним податковим рішенням ТОВ «Укравтозапчатсина» звернулися до суду за захистом своїх праву, порушених неправомірними діями відповідача.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на ст.. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до якої моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. Тобто товар, що перебуває під митним контролем є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон.

Проте, судова колегія знаходить за необхідним зазначити наступне:

Відповідно до п. 35 ст. 1 Митного кодексу України (далі – МК України), пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Зона митного контролю – це місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури (п. 8 ст. 1 МК України).

Згідно зі ст.. 6 МК України, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що моментом переміщення імпорту через державний кордон є момент переміщення через митний кордон. При цьому переміщення (перетин) через митний кордон здійснюється виключно за наявності дозволу митного органу на переміщення (перетин), який надається уповноваженою особою державної митної служби виключно після проведення митних процедур. При цьому, митне оформлення є виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

За таких підстав, відмітка «Під митним контролем» на інвойсі або CMR ТОВ «Укравтозапчастини» не є підтвердженням того, що імпортований товар пройшов процедуру митного оформлення і, відповідно, перетнув митний кордон України. крім того, така відмітка не засвідчує факту перетину імпортованим товаром як митного, так і державного кордону України.

Митне оформлення відповідно до ч. 14 ст.1 МК України визначено як виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. У той же час митне оформлення можна розглядати як обов'язок осіб, що переміщають товари пройти певну процедуру, як послідовні дії митних органів щодо легалізації переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

До перетину митного кордону України у відповідності до положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митного кодексу України, імпортований товар не може вважатися таким, що перетнув державний кордон України.

З огляду на вищевикладене, апелянт помилково прийшов до висновку, що відмітка митниці на товаросупрвідній документації про взяття під митний контроль не є підтвердженням факту надходження товару в Україну.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          За таких підстав апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2008 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення № 0000412201/2/60431 від 12.12.2007 року – підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» – відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.07.2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.11.2009 року.