Постанова № 7427256, 05.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-36606/08 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року у справі за позовом прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах Територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 510 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дана санкція нарахована відповідачу згідно положень ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-111 від 05.04.2001 року (далі Закон №2344-111 від 05.04.2001 року) в зв'язку з тим, що під час перевірки автотранспорту, належного ОСОБА_1, виявлено порушення ст. 39 Закону №2344-111 від 05.04.2001 року, а саме: експлуатація транспортного засобу, облаштованого як таксі (про що свідчить розпізнавальне облаштування автомобіля), без наявності ліцензійної карти.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість судового рішення просить оскаржуване рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги. Зокрема зазначали, що при прийнятті рішення суд керувався вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт» у редакції чинній у 2001 році.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду 16 вересня 2008 року скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2008 року державними інспекторами ГДІАТ у Вінницькій області та ІДПС ДАІ м. Вінниці складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №00000389 про те, що ОСОБА_1 експлуатував легковий автомобіль, облаштований як таксі, без наявності ліцензійної карти.

На підставі зазначеного акту, в зв'язку з порушенням відповідачем приписів ст. 39 Закону України №2344-111 від 05.04.2001 року, 31.03.2008 року, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області, згідно положень ст. 60 Закону України №2344-111 від 05.04.2001 року, винесена постанова №048519 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 510 грн.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався вимогами ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» якою передбачено, що таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку. Зазначали, що позивачем не було надано суду доказів, що автомобіль,який експлуатувався відповідачем, під час здійснення перевірки був облаштований як таксі, з дотриманням усіх вимог , що визначені ст. 1 Закону. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлено лише до автомобільних перевізників. Позивачем не надано суду доказів, що відповідач відноситься до категорії автомобільних перевізників.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні нерегулярних автомобільних перевезень фізичною особою на таксі автомобільний перевізник повинен мати ліцензію, інші документи, передбачені чинним законодавством України, водій зобов'язаний мати посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійну картку, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з актом водій автомобіля, обладнаного як таксі, ОСОБА_1., здійснюючи перевезення 2 пасажирів, не мав відповідних документів, а саме - ліцензійної картки.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт а саме: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено норми матеріального права.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що позивач не надав належних доказів, що автомобіль було обладнано як таксі, з дотриманням усіх вимог, встановлених Законом №2344 колегія суддів зазначає наступне.

Чинним законодавством про автомобільний транспорт не передбачено спосіб та метод , які б дозволяли збирати такі докази. Окрім того, відповідача було ознайомлено з актом про проведення перевірки №000389 від 26.03.2008 року про що свідчить його підпис. Відповідач не заперечував факт надання послуг по перевезенню пасажирів, не оскаржував постанову про застосування фінансових санкцій у передбаченому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову. Задовольнити позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах Територіального управління Головної автомобільної транспортної інспекції у Вінницькій області. Стягнути з ОСОБА_1 у державний бюджет (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУ ДКУ у Вінницькій області м. Віннниця МФО 802015) 510 грн. фінансових санкцій

Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.