Постанова № 7426868, 22.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-31354/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко М.В. Суддя-доповідач: Горбань Т. І.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2009 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Горбань Т.І.

Суддів:                                        Василенка Я.М.

                                                  Мамчура Я.С.                                        

при секретарі                               Авдошині М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси на постанову Господарського суду Черкаської області від 28 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м`ясна компанія»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаська м`ясна компанія»звернулось до суду з адміністративними позовами, в яких просило визнати повністю протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси № 0000452304/0 від 13.06.2008 р.; визнати повністю протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси № 0000472304/0 від 23.06.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.07.2008р. справи №07/3078а і №07/3318а, провадження у яких були відкриті за вищевказаними позовами, були об»єднані для спільного розгляду і вирішення в одну справу №07/3078а.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 28 липня 2008 року адміністративні позови задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у місті Черкаси подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи та на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з‘ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.                     

Судом першої інстанції встановлено, що 27 грудня 1996р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.3 січня 1997р. позивач був взятий відповідачем на облік як платник податків.

12 серпня 1997р. позивач був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість.

У червні 2008р. відповідач провів виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за січень 2008р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 09.06.2008р. №959/23-4/21374213.

Перевіркою було встановлено, що позивач як сільськогосподарський товаровиробник у розумінні п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" в грудні 2007р. здійснював операції з поставки м'яса в живій вазі із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість і в порушення Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007р. №596, відображав обсяги поставок м'яса в живій вазі та суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовувалися для виробництва м'яса в живій вазі, не у скороченій декларації, а у загальній, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за загальною декларацією за вересень 2007р. на 211710грн.

На підставі акта від 09.06.2008р. № 959/23-4/21374213 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 13.06.2008р. № 0000452304/0, за яким відповідно до п.п. „в" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008р. на 211710грн.

У червні 2008р. відповідачем також була проведена виїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за лютий 2008р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 13.06.2008р. №994/23-4/21374213.

Перевіркою було встановлено, що позивач як сільськогосподарський товаровиробник у розумінні п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" у січні 2008р. здійснював операції з поставки м'яса в живій вазі із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість і в порушення Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007р. №596, відображав обсяги поставок м'яса в живій вазі та суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовувалися для виробництва м'яса в живій вазі, не у скороченій декларації, а у загальній, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за загальною декларацією за лютий 2008р. на 310711 грн.

На підставі акта від 13.06.2008р. №994/23-4/21374213 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 23.06.2008р. № 0000472304/0, за яким відповідно до п.п. „в" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008р. на 310711грн.

Позивач встановлені перевіркою обставини здійснення ним в грудні 2007р. та в січні 2008р. операцій з придбання товарів (робіт, послуг) для виробництва та з поставки м'яса в живій і відображення цих операцій в загальній декларації не заперечив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.

Згідно з преамбулою Закону України „Про податок на додану вартість" цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", в редакції, яка була чинною в 2007р. та в січні, лютому 2008р., за нульовою ставкою оподатковуються поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168 97-ВР „Про податок на додану вартість" встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього

Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Відповідно до п. 10.6 ст. 10 6 Закону України „Про податок на додану вартість" форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що пунктом 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" у 2007 та в 2008 роках було встановлено, що сума на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, є згадуваний вище Порядок №805, згідно з п. 1 якого він встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за поставлені ними у період з 1 січня 2007 р. до 1 січня 2008 р. переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що з огляду на приведені вище норми із Закону України „Про податок на додану вартість", порядок обліку, звітування по податку на додану вартість регулюється цим Законом. Окремий облік операцій з придбання сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) для виробництва м'яса в живій вазі та з поставки м'яса в живій вазі Законом України „Про податок на додану вартість" не передбачений.

Також суд 1-ої інстанції вказав, що Кабінет Міністрів України відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" був уповноважений встановити і встановив порядок нарахування і використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, і відповідно не мав повноважень на встановлення окремого обліку та форми декларації по операціям з придбання сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) для виробництва м'яса в живій вазі та з поставки м'яса в живій вазі.

Чинне законодавство і зокрема затверджений наказом Державної податкової адміністрації України Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість не передбачає, на думку суду 1-ої інстанції, подання скороченої податкової декларації платниками податку, які застосовують нульову ставку податку на додану вартість, передбачену п.п. 6.2.6 п.6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість".

Отже, відображення позивачем обсягів поставок м'яса в живій вазі та сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовувалися для виробництва м'яса в живій вазі, у загальній декларації, на думку суду 1-ої інстанції, відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції з огляду на наступне.

Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.

Абзацом 2 п. 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Але згаданий пункт не встановлює будь-якої залежності в обліку цих операцій ні від ставки податку, яка застосовується при реалізації вказаних видів продукції, ні від напрямку її реалізації.

Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 596 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805" пункт 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999р. № 805, викладено в наступній редакції: «сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою".

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 з Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.

Відповідно до пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 ( у редакції з внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 596 ) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 1.2. п. 1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, із змінами і доповненнями, передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену).

Отже, колегія суддів вважає, що починаючи з дати набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596, операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, підлягають відображенню в спецдекларації № 1 (відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість").

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкаси № 0000452304/0 від 13.06.2008 р., № 0000472304/0 від 23.06.2008 р. прийняті у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України.

          На підставі вищевикладеного апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову Господарського суду Черкаської області від 28 липня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, у зв’язку з невідповідністю висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси задовольнити.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 28 липня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративних позовів товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська м`ясна компанія»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:          

судді:          

Повний текст постанови виготовлено 27.10.2009 р.