Постанова № 7426827, 29.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2009 року Справа № 39/185-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 22.12.2009 року:

від позивача: Христян О.М., представник, довіреність №б/н від 08.08.09;

від відповідача: Приходько Т.В., представник, довіреність №4/11-468 від 16.12.09.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009 року у справі № 39/185-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд", м.Дніпропетровськ

до: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,6745 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, 36 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом № 1210100000:01:205:0025, укладеного 22.05.2003 року між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва "Дніпротрансбуд".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009 року (суддя Ліпинський О.В.) у справі № 39/185-09 позов задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6745 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, 36 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом № 1210100000:01:205:0025, укладений 22.05.2003 року між Дніпропетровською міською радою та Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва "Дніпротрансбуд"; стягнуто з відповідачаДніпропетровської міської ради риством транспортного будівництва анні 22.12.2009 року: на користь позивача 85 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009 року у справі № 39/185-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що порушує норми матеріального права. Зазначає, що Дніпропетровська міська рада, як розпорядник земель відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має виключне право приймати відповідні рішення стосовно розірвання договорів оренди земельних ділянок. Розірвання договору оренди без відповідного рішення ради є порушенням прав, передбачених нормами чинного законодавства щодо розпорядження землями в межах міста.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає необґрунтованим посилання відповідача на ч.5 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», яка становить, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, враховуючи те, що в даному випадку відсутні наведені обставини, оскільки власником орендованої земельної ділянки як і раніше залишається територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, та хоча і відбувалась реорганізація юридичної особи орендаря, проте істотною обставиною для розірвання договору є перехід права власності на нерухоме майно, що розташоване на орендованій земельній ділянці до третьої особи, яка на теперішній час і є належним користувачем земельної ділянки. Вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції всебічно, повно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 22.12.2009 року.

У судовому засіданні 22.12.2009 року було оголошено перерву до 29.12.2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне:

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 18.12.2002 року № 57/5 між Дніпропетровською міською радою –орендодавець та Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва "Дніпротрансбуд" –орендар 22.05.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав орендарю строком до 18.12.2017 року земельну ділянку площею 0,6745 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, 36, для фактичного розміщення деревообробного заводу.

Відкритим акціонерним товариством транспортного будівництва "Дніпротрансбуд", правонаступником прав та обов’язків якого являється позивач, в якості внеску до статутного фонду (капіталу) Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва -2" було передано майно - комплекс приміщень та споруд деревопереробного цеху, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, 36, для розміщення якого раніше між сторонами був укладений спірний договір оренди земельної ділянки від 22.05.2003 року.

Факт передачі зазначеного вище нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ „Управління будівництва-2” підтверджується актом приймання-передачі майна від 12.12.2006 року, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про оформлення права власності на нерухоме майно № 257 від 08.02.2007, та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.02.2007 року, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 44-46).

09.12.2008 року позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради та 30.01.2009 року до ДМУ ДРФ ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України з клопотаннями про внесення змін до правоустановчих документів та Державного земельного кадастру, в зв’язку із відчуженням об’єктів нерухомості, для розміщення яких було відведено земельну ділянку за спірним договором оренди землі (а.с. 31,32).

Станом на дату звернення з даним позовом до суду, питання щодо клопотання позивача Дніпропетровською міською радою не розглянуто, відповіді на пропозицію позивач не отримав.

Позивач просив на підставі ст.ст.188,291 Господарського кодексу України, ч.ч1,2 ст. 16, ст.ст.526,651 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 31 Закону України "Про оренду землі" розірвати договір оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст.ст. 2, 15 Закону України "Про плату за землю" за користування землею державної або комунальної власності сплачується, зокрема, орендна плата з дня виникнення права користування.

Отже, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання ним орендної плати у встановленому розмірі протягом всього строку дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. При цьому, в силу ч.4 цієї ж статті перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Пунктом 9.2 договору оренди землі від 22.05.2003 року передбачено, що право користування земельною ділянкою припиняється шляхом розірвання дійсного договору в таких випадках:

- за взаємною згодою сторін;

- за ініціативою орендодавця у випадках, передбачених законодавством та цим договором;

- одержання орендарем земельної ділянки у власність;

- примусове вилучення земельної ділянки у порядку, встановленому законами України;

- ліквідації юридичної особи –орендаря.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд не врахував, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Оскаржуване рішення прийнято також без врахування виключного, передбаченого ст.ст. 13, 142 Конституції України, права ради від імені територіальної громади самостійного розпорядження землею, яка є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Питання щодо спірного договору оренди земельної ділянки на сесії Дніпропетровської міської ради не розглядалося, позитивне рішення щодо цього питання органом місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не приймалося.

Посилання суду першої інстанції на ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України як на підставу для дострокового розірвання спірного договору в судовому порядку, колегія суддів не вважає обґрунтованим.

Обґрунтування позовних вимог нормами ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, колегія суддів не вважає підставним.

Стаття 377 Цивільного кодексу України, як і ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, регулюють питання переходу права (власності або користування) на земельну ділянку при придбанні за договором житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, від відчужувача майна до набувача.

Аналіз положень зазначених норм дає підстави для висновку, що вони диспозитивно унормовують перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником і не встановлюють автоматичного переходу права на оренду, адже, таке право, на відміну від права власності або постійного користування, не може бути передане за цивільно-правовими угодами одночасно з об'єктом нерухомості, а визначається згідно з договором оренди, за письмовою згодою орендодавця. Оскільки, у законі не йдеться про автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди від відчужувача майна, адже, виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності, яким є Дніпропетровська міська рада, суду першої інстанції слід було врахувати, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, унормований статтею 123 Земельного кодексу України в редакції, що була чинною на час прийняття судового рішення, яка не містить імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про укладання договору оренди землі з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, які на цій землі розташовані, поза межами встановленої у кодексі процедури. З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2009 року у справі № 39/185-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровськпромбуд", м. Дніпропетровськ (пр. Карла Маркса, буд.98, кв.1, м.Дніпропетровськ , 49000, код ЄДРПОУ 04691644) на користь Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (пр. Карла Маркса, 75, м.Дніпропетровськ , 49000, код ЄДРПОУ 26510514) 42,50 грн. державного мита, сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.С.Євстигнеєв