Постанова № 7426789, 03.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2009 року Справа № 5/249-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Кузнецової І. Л.

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №3950 від 11.08.09;

від відповідача: Добриніна О.О. представник, довіреність №9 від 08.01.09;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевській гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року у справі № 5/249-09

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевській гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення 7 846 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року у справі №5/249-09 (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 6 058 грн. 68 коп. - основного боргу, 986 грн. 65 коп. - пені, 677 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 123 грн. 99 коп. - 3% річних, 98 грн. 59 коп. державного мита, 304 грн. 47 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовлено.

25.08.2009 року по справі № 5/249-09 видано наказ.

Рішення мотивовано тим, що відповідач свої зобовязання згідно договору № 27 від 10.01.2008 року та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України виконав не в повному обсязі. Частково сплатив вартість отриманого за накладною №000071849 від 15.10.2008 року товару та має заборгованість 6 058 грн. 68 коп.

Посилаючись на положення ст.ст. 526, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та п.п.3.1, 4.7 договору господарський суд стягнув суму боргу, пеню, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати по справі.

Визначаючи розмір пені 724 грн.36 коп., суд зазначив про її стягнення за 6 місяців та задоволення частково цих вимог позивача .

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове.

Посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права - розгляд справи за відсутності відповідача, за наявності його клопотання про відкладення слухання справи; неповне зясування обставин справи щодо невиконання самим позивачем обовязку передати документи на товар, перелік яких визначений п.1.3 договору; невідповідність резолютивної частини рішення його мотивувальній частині; відсутність розрахунку стягнутих сум.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою. Просить залишити оскаржуване рішення без змін, скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відповідно до розяснень, викладених у пунктах 1,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог, визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Оскаржуване судове рішення даним вимогам не відповідає та підлягає частковому скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір №27 від 10.01.2008 року, відповідно до п.1.1 якого продавець (позивач) зобовязується поставити у власність покупця (відповідача) продовольчі товари, а покупець прийняти та оплатити їх (а.с.8-9).

Пунктом 1.3 договору передбачено обовязок продавця передати на товар рахунок, накладну, сертифікат якості, товарно-транспортну та податкову накладні. В разі, якщо ці документи не передано протягом 24 годин, покупець має право відмовитись від товару та повернути його продавцеві.

Відповідно до видаткової накладної №000071849 від 15.10.2008 року відповідач отримав товар на загальну суму 13 208 грн. 46 коп. (а.с.11). Оплатив його частково та має заборгованість в розмірі 6 058 грн. 68 коп., яку підтвердив, підписавши акт звірки розрахунків від 09.01.2009 року (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення передбачено ст.ст.525, 526 ЦК України.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття з пакетом товаророзпорядчих документів на нього протягом 7 банківських днів.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не спростував доводи позивача про надання ним визначених п.1.3 договору документів на переданий товар. Докази звернення відповідача до позивача з такою вимогою або повернення товару відсутні. Тому слід вважати, що позивач виконання зобовязання здійснив в повному обсязі саме в момент передачі товару, а строк на оплату відповідно до умов договору закінчився 24.10.2008 року.

На вимогу колегії суддів позивачем надано рахунки-фактури на оплату товару, отриманого за укладеним договором, виписка банку, накладні на повернення товару, з яких вбачається, що за договором всього відповідач отримав товар на суму 119 988 грн. 88 коп. та з урахуванням сплачених сум та часткового повернення товару має заборгованість 6 058 грн. 68 коп.

На підставі викладеного висновок господарського суду про стягнення основного боргу є правильним.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат та 3% річних проведено позивачем правильно, відповідно до суми заборгованості та кількості днів прострочки виконання зобовязання (розрахунок на а.с.4).

Щодо стягнення пені, то в мотивувальній частині рішення суд правильно зазначив, що пеню відповідно до п.4.7 договору слід розраховувати виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за період шести місяців. Дане обмеження встановлено п.6 ст.232 ГК України. Однак розмір пені судом не мотивовано. Враховуючи, що в період з 25.10.2008 року по 16.02.2009 року розмір подвійної облікової ставки НБУ становив 24 %, кількість днів прострочки становила 113, в період з 16.02.2009 року по 25.04.2009 року розмір подвійної облікової ставки НБУ становив 22%, кількість днів прострочки 69, то пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 702 грн. 14 коп.

Колегія суддів не вбачає порушення судом норм процесуального права щодо розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки він був повідомлений про час та місце засідання суду належним чином, а підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду позову не було.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог держмито в розмірі 98 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 303 грн. 57 коп.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, на користь відповідача з позивача підлягає стягненню державне мито в розмірі 1 грн. 85 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2009 року у справі № 5/167-09 скасувати частково.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

“Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (53300 м. Орджонікідзе, вул. Калініна,11, код ЄДРПОУ 00190928) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) 6 058 грн. 68 коп. - основного боргу, 702 грн. 14 коп. - пені, 677 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 123 грн. 99 коп. - 3% річних, 98 грн. 30 коп. державного мита, 303 грн. 57 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області по справі № 5/249-09 від 25.08.2009 року.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1 грн. 85 коп.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя: І.А. Сизько

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.12.2009 року.