Рішення № 7426638, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 54/275-09

вх. № 9258/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гоменюк Р.Є. довіреність № 0805/12А від 30.01.2009 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків

до ТОВ МПФ "Оптіма", м. Харків

про стягнення 16062,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ МПФ "Оптіма" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 3544-Н, укладеним між сторонами 25 лютого 2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 16062,95 грн., з яких 14459,35 грн. - борг, 1603,60 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині перерахування орендної плати. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину не явки у судове засідання не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 12.11.2009р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення про неможливість вручення через те, що фірма вибула.

Відповідно до наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.10.09 р. відповідач, ТОВ МПФ "Оптіма", зареєстрована за адресою: 61023, м. Харків, вул. Сумська, 132.

Оскільки господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач – ТОВ МПФ "Оптіма", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалами суду від 12.11.2009 року та від 01.12.2009 року сторони були повідомлені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.02.2008 року між Харківського національного університету ім. Каразіна (позивачем) та ТОВ МПФ "Оптіма" (відповідачем) було укладено договір оренди № 3544-Н/49.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець (позивач по справі) передав, орендар (відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення кімната № 13, загальною площею 16,7 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 11, на 1-му поверсі 5-ти поверхового будинку гуртожитку № 2,що перебуває на балансі Харківського національного університету ім. Каразіна.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна, підписаним сторонами 25.02.2008р.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.05.2008 року, договору оренди продовжено на 11 місяців, тобто з 01.03.2008 року по 28.02.2009 року.

Також 25 лютого 2008 року між сторонами було укладено договір № 76 на відшкодування відповідачем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі.

Згідно з п. 3.6. договору оренди та п.п. 2.1, 2.2 та 2.3 договору на відшкодування відповідачем земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені цими договорами.

28 лютого 2009 року термін дії договору оренди закінчився і відповідачу було відмовлено в пролонгації цього договору, у зв'язку з наявністю заборгованості з орендної плати та інших платежів.

Таким чином, договір оренди № 76 від 25.02.2009 року припинив свою дію з 28.02.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди 76 від 25.02.2009 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, однак, в порушення умов спірних договорів відповідач свої обов'язки по своєчасній та повній сплаті орендних платежів, земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі виконував нерегулярно, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 25 лютого 2008 р. по 28 лютого 2009р. склала 14459,35 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 14459,35 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктами 3.7. та 3.1 договорів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від непогашеної заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1603,60 грн. відповідають вимогам договорів та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 160,63 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Малого підприємства фірми "Оптіма" (адреса: 61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, код 23918031) на користь Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4; р/р 35225002000084 в УДК Харківської області, МФО 851011; код 02071205) - 14459,35 грн. заборгованості з орендної плати, земельного податку, комунальних послуг та витрат на утримання будівлі; 1603,60 грн. пені; 160,63 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано "21" грудня 2009 року.