Постанова № 74264111, 22.05.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2788/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/344/18 Доповідач - Міщій О.Я.Категорія - 24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Ходоровський М. В.,

секретар с/з - ОСОБА_1.

з участю представника позивача-Майки М.Б., представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/2788/17, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2018 р., ухвалене в м. Тернополі суддею Тернопільського міськрайонного суду Братасюком В.М., за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

28.02.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 04 березня 2016 року він та ОСОБА_2, ОСОБА_5 уклали договір про надання консультаційних послуг, згідно якого він зобов'язався за винагороду надати відповідачам послуги з оформлення документів, необхідних для одержання еміграційної візи до США. Вартість послуг визначена сторонами в сумі 12 000 доларів США, з яких 200 доларів США відповідачі сплатили у день підписання договору, решту повинні сплатити частинами в обумовлений період.

Позивач вказав, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується актом від 14.06.2016 року. Відповідачі свої зобов'язання не виконали, а тому позивач на підставі п.6.2.2 договору від 04 березня 2016 року пред’явив вимогу сплатити другий транш коштів в сумі 5000 доларів США та пеню в розмірі 1% від суми прострочення за кожний день прострочення за період з 15.01.2017 року по 28.02.2018 року, що складає 2200 доларів США.

14.11.2017 р. ОСОБА_2 подав до суду письмові заперечення, у якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що передбачені договором від 04 березня 2016 року послуги не були надані позивачем, оскільки є адміністративною послугою державного органу США та може бути надана лише ним.

Також відповідач вказав, що доказів, які б свідчили про виконання позивачем умов договору не подано, а в акті виконаних робіт не зазначено, що надані послуги передбачені договором.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31.01.2018 р. в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про солідарне стягнення коштів в сумі 7200 дол. США — відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, постановивши нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вказав, що суд безпідставно прийшов до висновку про те, що акт про виконання робіт за договором про надання консультаційних послуг не підтверджує факту виконання вказаних робіт. За умовами договору, у випадку отримання відмови у видачі візи, ОСОБА_5 звільнялись від обов’язку сплачувати 11 800 дол США, що свідчить про добросовісність і справедливість договору. Вважає, що пояснення представника відповідача отримані не за процедурою допиту свідків, тому не можуть використовуватись як засіб доказування.

Також вказав, що розбіжності в датах укладення договору поруки та основного договору не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки дата укладення договору не є його істотною умовою.

Представник ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник вказав, що ОСОБА_4 у 2014 році, тобто ще до підписання договору від 04 березня 2016 року, надавав допомогу ОСОБА_2 в оформленні документів для участі в розіграші “Зеленої карти”. При цьому позивач, скориставшись тим, що у відповідачів не було своєї електронної адреси, вказав у анкеті номер своєї електронної пошти. Тому унікальний ідентифікаційний номер розіграшу отримав саме ОСОБА_4, який повідомив ОСОБА_2, що розкриє вказаний номер тільки після підписання договору та сплати 12 000 дол США. Договір про надання консультаційних послуг і акт виконаних робіт ОСОБА_5 підписували в один день під час отримання унікального ідентифікаційного номеру - 4 березня 2016 року. Будь-якими послугами ОСОБА_4 вони не користувалася, самі їздили на співбесіду та збирали документи на медкомісію, яку пройшли за один день.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, хоч були належно повідомлені про розгляд справи, тому колегія суддів ухвалила вирішувати справу без їх участі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача та учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 4 березня 2016 року між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ОСОБА_5 укладено договір № 00403X01 про надання консультаційних послуг, згідно якого позивач зобов'язується за винагороду надати відповідачам послуги зі сприяння в отриманні еміграційної візи до Сполучених Штатів Америки, шляхом здійснення консультування, визначеного у даному договорі. Консультант зобов’язується повідомляти клієнтам інформацію про чинні закони щодо емміграції, вимоги емміграційної програми для виїзду за кордон, вимоги щодо документів необхідних для формування емміграційної справи в посольстві США. Початком надання консультацій визначено 20 вересня 2014 року (п.2.3).

За умовами договору клієнти зобов'язались оплатити консультанту вартість його послуг у порядку та у терміни, встановлені у розділі «Порядок і терміни проведення розрахунків». Зокрема, вартість послуг обумовлена сторонами на загальну суму 12 000 доларів США, з яких 200 доларів США відповідачі повинні сплатили позивачу у день підписання договору, решту частинами - 1800 доларів США не пізніше двох тижнів після проведеної співбесіди в посольстві та підписання акту виконаних робіт, 5000 доларів США не пізніше шести місяців після проведеної співбесіди в посольстві та підписання акту виконаних робіт і 5000 доларів США не пізніше одного року після проведеної співбесіди в посольстві та підписання акту виконаних робіт. При цьому у випадку відмови в одержанні еміграційної візи відповідачі звільняються від обов'язку сплати коштів, за винятком сплачених ними в момент підписання договору суми коштів в розмірі 200 доларів США.

За несвоєчасну оплату за надані консультаційні послуги згідно договору клієнт сплачує консультанту штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 1% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Як видно з копії договору поруки від 17.02.2016 року, відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 зобов'язалися відповідати перед ФОП ОСОБА_4 за виконання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зобов'язань, що випливають з умов договору про надання консультаційних послуг від 04 березня 2016 року.

Як видно з акту про виконання робіт від 14 червня 2016 року, ОСОБА_4 надав консультаційні послуги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Зокрема, надано консультації, пов'язані з поясненням легальної еміграції у США, а саме про вимоги до претендентів, перелік країн, допущених до участі у програмі, про освіту або професійну підготовку, яка необхідна для учасників програми, про процедуру подання заявки на участь у програмі - які заявки розглядаються, заявки, які будуть дискваліфіковані, пояснення щодо правильної та успішної реєстрації заявки, у якому вигляді приймаються заявки, інструкції для подачі фотокарток - композиційні особливості, технічні специфікації (цифровий знімок), цифровий формат (скановані фото), необхідні фото для членів сім'ї (чоловік/дружина, діти до 21 року), необхідна інформація для реєстраційної форми - дата народження, стать, місто/село, країна народження, країна походження, фотокартка, поштова адреса, номер телефону, рівень освіти, сімейний стан, відомості про дітей - обов'язково, інформація про чоловіка/дружину. А також додаткові консультації - пояснення щодо програми, зокрема про країни, котрі не можуть брати участі у програмі, кількісні обмеження, регіональні обмеження, терміни подачі заявок, інформація про відбір претендентів, інформація щодо членів сім’ї при реєстрації, інформація про оплату участі у програмі, аналіз можливостей претендента отримати емміграційну візу, надання інформації про перспективи клієнта після отримання емміграційної візи, пояснення переваг емміграційної програми в порівнянні з іншими програмами, отримання згоди клієнта на ведення емміграційної справи, консультації щодо вимог до закордонних паспортів для успішної емміграції, роз'яснення етапів емміграційної програми, перевірка документів, наданих претендентом для ведення емміграційної справи, психологічна підготовка клієнта до емміграції, повідомлення клієнта про призначення інтерв'ю для його особи, інформування клієнта про перелік необхідних документів для співбесіди в посольстві, яка відбудеться 16.06.2016 року, виготовлення копій документів для медкомісії у Києві, виготовлення копій документів для посольства Америки у Києві, консультації, пов'язані з отриманням клієнтом точної дали інтерв'ю у посольстві США, консультації, пов'язані з підготовкою до проходження медичного огляду у медичній установі м. Києва, запис клієнта на медкомісію у м.Києві, формування пакету документів для проходження медкомісії, бронювання апартаментів у м. Києві, бронювання перевізника для переїзду клієнта у м. Київ, консультації, пов'язані з підготовкою пакету документів, які потрібно надати під час проходження інтерв'ю у посольстві США, консультування щодо перекладів необхідних документів на англійську мову, формування пакету документів, з якими клієнт відправляється на інтерв'ю, морально-психологічна підготовка до зустрічі з консулом, консультації пов'язані з процедурою проходження інтерв'ю, та ін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт про виконання робіт не підтверджує виконання ОСОБА_4 умов договору про надання консультаційних послуг від 04 березня 2016 року , тому не може бути підставою для стягнення коштів. Крім цього, позивачем не доведено, що внаслідок консультацій ОСОБА_4 відповідачі отримали візу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З умов договору про надання консультаційних послуг від 04 березня 2016 року вбачається, що предмет договору стосувався консультування з метою легального виїзду в США, а послуги полягали в інформуванні суті еміграційної програми та вимог щодо документів, необхідних для формування еміграційної справи (п. 1.1, 1.2).

Враховуючи перелік консультаційних послуг, які надавались ОСОБА_4 згідно акту виконаних робіт, та обов’язки позивача за договором від 04 березня 2016 року, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що вказаний акт не підтверджує факту виконання умов договору і не дає підстав для задоволення позову про стягнення коштів, оскільки зміст договору є загальним, в ньому відсутня відомості про те, які саме послуги повинні бути надані. Тобто, перелічені у акті від 14 червня 2016 року послуги надавались не в тих межах, які зазначені у договорі, тому позивач не довів у суді факту виконання взятих на себе зобов'язань.

Вказані обставини встановлені також рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.09.2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28.11.2017 року, у справі № 607/14115/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення коштів і за зустрічним позовом про визнання правочину частково недійсним, яким у задоволенні позовів було відмовлено. Цими судовими рішеннями вирішено спір між тими ж сторонами про невиконання того ж договору від 04 березня 2016 року щодо стягнення заборгованості на загальну суму 3456 доларів США (перший транш на суму 1800 дол. США згідно п. 6.2.2 договору) та 1656 доларів США неустойки, нарахованої за період з 30.06.2016 року до 30.09.2016 року.

У зв'язку із наведеним, врахувавши вимоги ст. 82 ЦПК України, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що обставини, які встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів також враховує пояснення представника відповідача щодо обставин укладення договору про надання консультаційних послуг від 04 березня 2016 року та складення акту виконаних робіт, які були встановлені зазначеним вище рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.09.2017 року у справі № 607/14115/17.

Зокрема представник ОСОБА_2 пояснив, що у вересні 2014 року позивач безоплатно заповняв анкету на участь у лотереї “Зелена карта”, тоді договір про надання послуг не оформлявся і умови оплати не були обговорені. Договір сторонами було укладено лише після того, як відповідач став учасником програми за результатами розіграшу, про що йому повідомив позивач. Договір про надання консультаційних послуг і акт про виконання робіт за договором були підписані в один день - 4 березня 2016 року. Відповідачі змушені були підписати договір і акт виконаних робіт від 4 березня 2016 року, оскільки лише позивачу було відомо унікальний ідентифікаційний номер, за яким вони беруть участь у розіграші. Відсутність такого номера позбавляла відповідачів можливості самостійно дізнатись інформацію про хід розіграшу, в тому числі і про дату співбесіди. Тобто судом установлено, що існують два аналогічних за змістом акти виконаних робіт — від 4.03.2016 року і від 14 червня 2016 року.

У зв'язку із цим неможливо встановити, коли саме визначений у актах обсяг консультаційних послуг надано відповідачам.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Оскільки позивач не подав доказів порушення відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_5 зобов'язань за договором від 4.03.2016 року, суд підставно відмовив у задоволенні позову про солідарне стягнення коштів з поручителів-відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7

Суд при вирішенні спору також врахував те, що договір поруки із ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено 17 лютого 2016 року, тобто ще до підписання договору про надання консультаційних послуг від 4 березня 2016 року.

Та обставина, що пояснення представника відповідача отримані не за процедурою допиту свідків, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки судом здобуті інші докази щодо відмови у задоволенні позову.

Рішення суду є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2018 р. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.05.2018р.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8