Рішення № 7426158, 17.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2009 р. Справа № 7/104-2552

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Прокурора Шумського району вул. Українська, 53, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, 47100, в інтересах держави в особі Залісцівської сільської ради, с. Залісці, Шумського району, Тернопільської області, 47122.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шумський районний відділ земельних ресурсів, вул.Українська,59, м. Шумськ , Шумський район, Тернопільської області,47100

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

За участю представників від:

прокуратури: Свачій М.І. .посвідчення № НОМЕР_1

позивача: Никитюк Р.І. довіреність №б/н від 05.09.2008р.

Суть справи :

Прокурор Шумського району звернувся із позовом в інтересах держави в особі Залісцівської сільської ради про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 припинити використання самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га та повернути її за належністю Залісцівській сільській раді.

Ухвалою суду від 20.08.2008р. провадження у справі зупинялося до набрання законної сили постанови від 05.11.2008р. Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2-а-1694/08 якою задоволено позов ОСОБА_1 до голови Залісцівської сільської ради Тхорика А. Я. про оскарження його неправомірних дій щодо не підписання та не завірення ним земельно кадастрового плану і експлікації земельних угідь необхідних для розміщення торгового павільйону . Постановою Львівського апеляційного дміністративного суду від 29.09.2009р. у справі №2-а-1694/08 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2008р., в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою суду від 07.12.2009р. , у зв'язку з усуненням обставин які зумовили зупинення провадження у даній справі, провадження у справі поновлено.

Учасникам судового процесу розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Залісцівська сільська рада подала Акт обстеження земельної ділянки на якій розміщений і станом на 17.12.2009р. не демонтований торгівельний кіоск належний СПДФО ОСОБА_1, який продовжує здійснювати в ньому підприємницьку діяльність.

Відповідач без поважних причин відзив на позов не подав , участь представника в судовому засіданні не забезпечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами , відповідно до ст..75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора, підлягають до задоволення.

При цьому суд виходив з наступного:

- Управління з контролю за використанням і охорону земель у Тернопільській області, відповідно до «Положення про державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1958 від 25.12.2002року (далі Положення), являється територіальним органом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (далі Держземінспекція), яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Держкомзему, одним з основних завдань якої згідно п.п.3,4 Положення та ст.2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(далі Закон про охорону земель) є здійснення державного контролю за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст.56 Закону про охорону земель, ю ридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом, при цьому застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі та в розмірі встановленому «Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 .

Держінспекція реалізує свої повноваження відповідно до ст.ст.6, 9, 10 Закону про охорону земель, п.5 Положення шляхом проведення перевірок, результати яких формуються в актах та у разі виявлення порушень звертаються з клопотанням до органів прокуратури про подання позову про повернення самовільно зайнятих ділянок та стягнення збитків спричинених таким порушенням законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами проведеної Держінспекцією перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства приватним підприємцем ОСОБА_1, встановлено самовільне захоплення земельної ділянки площею 0,0028 га. по АДРЕСА_2, на якій нею розміщений торговий павільйон, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №006314 від 12.12.2007року.

Внаслідок самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0028 га, державі нанесено шкоду в сумі 39 ,45 грн. розрахованої управлінням у відповідності до вищезазначеної Методики.

Підприємцю видано Держінспекцією 12.12.2007р. припис № 004446 про усунення в тридцяти денний термін виявлених порушень земельного законодавства .

Держінспекцією , відповідно до ст.ст. 6,10 Закону про охорону земель , проведена перевірка з питань виконання відповідачем припису від 12.12.2007р. № 4446 про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 006631 від 05.02.2007р. , яким встановлено, що підприємцем не виконано вимоги припису та винесено повторно припис № 004767 від 05.02.2008р., яким зобов'язано підприємця усунути допущені порушення земельного законодавства у тридцяти денний термін і повідомити інспекцію про виконання припису до 05.03.2008р.

Як встановлено матеріалами справи підприємцем вимоги органу контролю не виконані , що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Самовільне зайняття земельної ділянки підприємцем та не звільнення її станом на день вирішення спору підтверджено актом обстеження наявності торгівельного кіоску СПДФО ОСОБА_1 від 17.12.2009р., яким засвідчено, що підприємець ОСОБА_1 не демонтувала торгівельного кіоску по АДРЕСА_2 та продовжує здійснювати у ньому підприємницьку діяльність .

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1,2 ст.116 Земельного кодексу України підприємці набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність або у користування. Право власності та право постійного користування земельною ділянкою та на правах оренди , відповідно до ст..125 ЗК України, виникає після одержання її власником або користувачем документа , що посвідчує право власності, право постійного користування чи право на оренду земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації. При цьому, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа , що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідачем не надано суду жодного з доказів , що підтверджують право на земельну ділянку площею 0,0028 га та правомірність розміщення на ній торгового павільйону .

Самовільно зайняті земельні ділянки, згідно п.п. 1, 3 ст. 212 Земельного кодексу України, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам за рішенням суду.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1:

- звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0028 га. по АДРЕСА_2, та повернути її за належністю Залісцівській сільській раді в строк до 01.02.2010 р.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1:

- в доход Державного бюджету України 85,00грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення (31 .12.2009р.) через місцевий господарський суд.

Суддя