Постанова № 7426095, 22.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-30856/08 Головуючий у 1-й інстанції: Бабкіна В.М. Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

суддів Романчук О.М., Шостака О.О.

при секретарі Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 28.07.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

           ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» звернулось до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень – рішень від 21.03.2008 року № 0000611601/0, № 0000601601/0.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.03.2008 року № 0000611601/0, № 0000601601/0 та від 28.05.2008 року № 0000611601/0, № 0000601601/0.

Постановою Господарського суду Київської області від 28.07.2008 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Рокитнянська МДПІ Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рокитнянською МДПІ Київської області було здійснено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ТОВ «АПК Насташка» щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 9/153-32792184 від 19.03.2007 року ( у даті прийняття акту допущено описку в році не 2007 рік , а 2008 рік) згідно якого відповідач вважає, що товариством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 64983,00 грн. та відповідно занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 967,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000611601/0, № 0000601601/0 від 21.03.2008 року про податкові зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 967,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із скаргою до Рокитнянської МДПІ Київської області.

За результатами розгляду скарги вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга товариства без задоволення.

За результатами розгляду скарги були прийняті податкові повідомленні-рішення від 28.05.2008 року № 0000611601/0, № 0000601601/0, якими визначено позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в таких же сумах, з урахуванням виправлення описки в номерах податкових повідомлень-рішень згідно пояснень від 28.07.2008 року.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що з боку позивача відсутні порушення чинного законодавства при формуванні податкового кредиту за загальною декларацією зі сплати податку на додану вартість, а тому і відсутні підстави для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агропромисловий комплекс Насташка» є сільськогосподарським товаровиробником і відповідно подав до Рокитнянської МДПІ Київської області три види податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2007 року ( загальна декларація з ПДВ №3, скорочена декларація з ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників п.11.21 № 1; скорочена декларація з ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників п. 11.29 № 2).

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( далі Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.11.21 ст. 11 Закону (в редакції, чинній на момент подання товариством декларації) визначено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за продані ними переробним підприємством молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п.11.29 ст. 11 Закону (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), до 1 січня 2008 року зупинено дію п.7.7 ст. 7, п. 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м`яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.21 ст. 11 Закону визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

Відповідно до п.2 вказаного Порядку сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Залишок податкових зобов’язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів.

Згідно з Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, абз. 4 п. 1.2 визначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) подають також ті платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядження цих платників податку для цільового використання.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про те, що сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності, що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної продукції має відображатися, як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, встановлені п.11.21 і 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість». Тобто, формування податкового кредиту згідно операцій ТОВ «АПК Насташка» проводиться відповідно до тієї діяльності в якій використовуються, чи будуть використовуватися такі операції.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції дослідив порядок нарахування і сплати податку на додану вартість до бюджету сільськогосподарськими товаровиробникам за поставками переробним підприємствам власної продукції молока та м`яса живою вагою та відображення саме таких операцій в деклараціях ПДВ, всупереч тому, що предметом спору є завищення податкового кредиту – неправомірне віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по придбаних товарах, пов’язаних з виробництвом м`яса, що реалізується в живій вазі переробним підприємствам, саме тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, позивачем неправомірно завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 64983 грн. включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації за січень 2008 року, а не в спеціальну декларацію за січень 2008 року і як наслідок занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 967,00 грн., а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 198, 202 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 28.07.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області – задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 28.07.2008 року – скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Насташка» до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.10.2009 року.