Рішення № 7426083, 09.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2009 р. Справа № 11/64-1794

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", вул. Воззєднання,21/8 м. Київ.

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

За участю представників сторін:

Позивача: Бурда О.В. представник.

Відповідача:

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", вул. Воззєднання,21/8 м. Київ звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 1 658 грн. 68 коп., із них 1210,00 грн. заборгованості, 36,30 грн. штрафу; 234,51 грн. 18% річних та 177,87 грн. інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судове засідання не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено права та обовязки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

31 січня 2007 року між ТзОВ "ФАРА-І", м. Київ (надалі Постачальник) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (надалі Покупець) був укладений договір про довгострокові поставки №78 (надалі Договір), згідно якого Постачальник зобовязався поставляти Покупцю товари за номенклатурою, та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невідємною частиною Договору, (далі Товар), а Покупець зобовязався приймати даний товар та своєчасно оплачувати його вартість. (п.1.1 Договору).

Ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару. (п.п. 4.1 Договору).

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.2 Договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів з моменту відвантаження. Підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладні, які надаються Постачальником Покупцю.

Підтвердженням прийому товару є підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на отримання матеріальних цінностей (п.п. 6.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач по видаткових накладних №ТР-0619002 від 19.08.2008 року та №ТР-0619001 від 19.06.2008 року поставив відповідачу Товар загальною вартістю 1382,00 грн.

Відповідач свої зобовязання, у визначені Договором строки, належним чином не виконав, та розрахувався за отриманий товар частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1210,00 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком суми заборгованості, видатковими накладними, податковими накладними та рахунками-фактурами №ТР-0618005 від 18.06.2008 року та №ТР-0614002 від 14.06.2008 року.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію від 23.10.2008 року №264 з вимогою погасити заборгованість, однак на день звернення позивача до суду, відповідач не надіслав відповіді на вказану претензію та суму заборгованості не сплатив.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобовязання позивач нарахував відповідачу за період з липня 2008 року по червень 2009 року 177,87 грн. інфляційних нарахувань.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п. 10.2 Договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 3% від суми заборгованості, що становить 36,30 грн., а також 18 % річних що становить 234,51 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги ТзОВ "ФАРА-І", вул. Воззєднання,21/8 м. Київ обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРА-І", вул. Воззєднання,21/8 м. Київ, ідентифікаційний код 33299396 1210 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий товар; 36 грн. 30 коп. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань; 234 грн. 51 коп. 18% річних; 177 грн. 87 коп. інфляційних нарахувань; 102 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 11 грудня 2009 року) через місцевий господарський суд.

Суддя