Рішення № 7425849, 17.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" грудня 2009 р. справа № 5020-12/173-3/291 За позовом                              Військового прокурора Севастопольського гарнізону

                                                  (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 27)

в інтересах держави                    Міністерства оборони України

в особі:                              (03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6)

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

                                                  (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

до                              Приватного підприємства "Агентство недвижимости "Меркурий"

                                                  (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 67, кв. 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:                    Приватного підприємства "Кена"

                                                  (99045, м. Севастополь, вул. Шостака буд. 9, кв. 44)

про витребування майна з незаконного володіння,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

прокурор (Військовий прокурор Севастопольського гарнізону) –Пархоменко Д.П., прокурор, посвідчення №325 від 12.11.2008;

позивач (Міністерство оборони України) –не з’явився;

позивач (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська)) – не з’явився;

відповідач (Приватне підприємство "Агентство недвижимости "Меркурий") –не з’явився;

третя особа (Приватне підприємство "Кена") –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

21.07.2009 Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до Приватного підприємства "Агентство недвижимости "Меркурий" про витребування майна, що розташовано в м. Севастополі на території військового містечка №Б-1 в Балаклавській бухті по вул. Таврічна Набережна, 27, з незаконного володіння та спонукання повернути це майно Севастопольській КЕЧ морській.

Позов обґрунтований порушенням інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, а саме: незаконним, на думку прокурора, володінням відповідачем військовим нерухомим майном (штольнею-складом №8, площею 101,9 м2 та прилеглим майданчиком, площею 13,5 м2).

Ухвалою від 24.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Харченком І.А. та порушено провадження у справі №5020-12/173.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №111 від 21.09.2009 в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Харченка І.А. в цілях забезпечення дотримання строків вирішення спорів справу №5020-12/173 передано до провадження судді Головко В.О.

Ухвалою від 21.09.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О. з привласненням справі №5020-12/173-3/291.

Ухвалою від 22.10.2009 суд за власною ініціативою залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство "Кена".

Третя особа надала пояснення по суті спору, відповідно до яких вважає себе законним власником спірного об’єкта та, посилаючись на положення частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, як добросовісний набувач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (т.1, арк.с.105-107).

Розгляд справи неодноразово відкладався, а в судовому засіданні 23.11.2009 у порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 02.12.2009.

У судове засідання 17.12.2009 позивачі, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомили.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.12.2009 прокурор висловив позовні вимоги, на позовних вимогах наполягає, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України надає прокурору право звертатися до господарського суду в інтересах держави.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про військові формування на Україні" від 24.08.1991 №1431-ХІІ визначено, що Верховній Раді Україні підпорядковані всі військові формування, розташовані на території України.

Цією ж постановою утворено Міністерство оборони України (пункт 2 Постанови), на яке, відповідно до абзацу сьомого підпункту 6 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1080 (з наступними змінами і доповненнями), покладені повноваження щодо здійснення управління військовим майном та проведення його інвентаризації.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Із наведеною нормою узгоджується пункт 1 Положення про Міністерство оборони України, згідно з яким Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили, в тому числі і Севастопольська КЕЧ морська. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва.

Положенням про Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську на останню покладено обов’язок приймати на баланс об’єкти, що були збудовані на території військових містечок, а начальник Севастопольської КЕЧ морської повинен вести облік військових містечок гарнізону м. Севастополь, в тому числі будинків і споруд.

Прокурор звернувся з позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов’язання повернути це майно законному володільцеві.

Підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом є шкода економічним інтересам держави, яка полягає в незаконному, на думку прокурора, володінні відповідачем військовим нерухомим майном –штольнею-складом №8, площею 101,9 м2 та прилеглим майданчиком площею 13,5 м2, що спричиняє матеріальні збитки державі, оскільки держава не має змоги належно та в повному обсязі здійснювати свої майнові права щодо вказаного нерухомого майна.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Згідно з пунктами 4 і 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення і примусове виконання обов’язку в натурі.

З наведеною нормою кореспондує стаття 20 Господарського кодексу України, частина друга якої також відносить до способів захисту прав і законних інтересів господарюючих суб’єктів відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, та присудження до виконання обов'язку в натурі.

Як встановлено судом, 20.03.2006 між ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" і Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном, –Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України (Укроборонбуд), був укладений інвестиційний договір №20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Об’єктом вказаного договору були будівлі житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземним автомобільним паркінгом та інженерними мережами відповідно до проекту, що буде розроблено, на земельній ділянці, розташованій на території військового містечка №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27).

Предметом договору стала спільна діяльність по проектуванню і будівництву (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, підземними паркінгом, інженерними мережами на будівельному майданчику за адресою: військове містечко №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27).

При цьому пайовим внеском в спільну діяльність з боку держави визначене нерухоме майно: штольня-склад №8 літ."А" площею 101,9 м2, прилеглий майданчик площею 13,5 м2, розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27.

Пайовий внесок ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" в спільну діяльність складається з його витрат по проектуванню і будівництву (реконструкції) 100% площі об'єкта і кожної його складової частини і всі інші витрати безпосередньо пов’язані з виконанням предмета договору та всіх інших заходів, що його забезпечують.

Відповідно до пункту 6.6 інвестиційного договору №20/03-06/1КБтн27 ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" вправі у будь-який момент з дати укладення даного договору здійснити дострокову компенсацію (викуп) пайової участі Міністерства оборони України у даному договорі за згодою сторін, шляхом укладення договору про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у даному договорі.

28.03.2006 між сторонами був укладений договір №20/03-06/2КБтн27 про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20.03.2006 №20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі (т.1, арк.с.5-6).

Предметом Договору №20/03-06/2КБтн27 від 28.03.2006 є викуп (компенсація вартості) ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" пайової участі (паю) Держави Україна в інвестиційному договорі №20/03-06/1КБтн27 від 20.03.2006 шляхом купівлі-продажу майна, розташованого на території військового містечка №Б-1, а саме: штольні-складу №8 літ."А" площею 101,9 м2, прилеглого майданчику площею 13,5 м2, що розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 08.02.2009 у справі №5020-5/046 за позовом Приватного підприємства "Агентство нерухомості "Меркурій" до Державного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України (Укроборонбуд) про визнання договору дійсним, визнання права власності, спонукання зареєструвати право власності, позов задоволений частково; визнано дійсним договір №20/03-06/2КБтн27 від 28.03.2006 про компенсацію (викуп) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 20.03.2006 №20/03-06/1КБтн27 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі, укладений між Філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України (Укроборонбуд) та Приватним підприємством "Агентство нерухомості "Меркурій"; за Приватним підприємством "Агентство нерухомості "Меркурій" визнано право власності на нерухоме майно: штольню-склад №8 літ."А" площею 101,9 м2, прилеглий майданчик площею 13,5 м2, що розташовані за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27 (т.1, арк.с.7-9).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 08.02.2008 у справі №5020-5/046 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2008 рішення господарського суду міста Севастополя від 08.02.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.06.2008 у справі №5020-5/046 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

При новому розгляді, рішенням Господарського суду міста Севастополя від 21.01.2009 у справі №5020-5/046-2/573, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2009, в позові відмовлено повністю у зв’язку з тим, що при укладенні спірного договору сторонами не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України –зміст договору суперечить цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а тому підстави для визнання його дійсним, а також для визнання права власності на нерухоме майно за цим договором відсутні (т.1, арк.с.10-11, 12-17).

Відповідно до довідок комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради №6912 від 10.09.2009 (т.1, арк.с.43) та №8239 від 14.10.2009 (т.1, арк.с.72) право власності на об’єкт нерухомого майна за адресою: Таврічна Набережна, 27, первісно було зареєстровано за Державою Україна в особі Міністерства оборони України на підставі свідоцтва про право власності від 15.03.2006, перейшло до ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 08.02.2008, тобто того рішення (у справі №5020-5/046), яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України.

Враховуючи зазначене, а також те, що при новому розгляді справи Приватному підприємству "Агентство недвижимости "Меркурий" було відмовлено у визнанні за ним права власності на нерухоме майно, розташоване на території військового містечка №Б-1 (АР Крим, м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27), а саме: штольню-склад №8 літ."А" площею 101,9 м2 та прилеглий майданчик площею 13,5 м2, через порушення спеціального порядку відчуження військового майна, суд дійшов висновку про те, що Приватне підприємство "Агентство недвижимости "Меркурий" володіє зазначеним нерухомим майном без належних правових підстав.

Так само не має правових підстав для володіння спірним майном і Приватне підприємство "Кена".

Цього висновку суд зробив, виходячи з наступного.

23.05.2008 між Приватним підприємством "Агентство недвижимости "Меркурий" (продавець) та Приватним підприємством "Кена" (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна: штольні-складу №8 літ."А", що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, який має загальну площу 101,90 м2 та включає прилеглий майданчик площею 13,50 м2 (т.1, арк.с.67-68, 108-119).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Абрамовою В.І 23.05.2008 та зареєстрований в реєстрі за №1339; державну реєстрацію договору купівлі-продажу здійснено 23.05.2008, про що свідчить відповідний витяг з Державного реєстру правочинів (т.1, арк.с.110).

Згідно з пунктом 1.2 Договору, нерухоме майно, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Севастополя від 08.02.2008 у справі №5020-5/046, та зареєстроване у Севастопольському міському КП БТІ та ДРОНМ 04.03.2008 за реєстровим №2820, реєстрова книга 19 неж., стор. 155.

Аналогічно, відповідно до довідки-характеристики КП "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради №685 від 15.03.2008, штольня-склад №8 літ."А", площею 101,90 м2, з прилеглим майданчиком площею 13,50 м2, вартістю 59700 грн., що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, належить ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 08.02.2008 (т.1, арк.с.110).

За умовами пункту 1.3 Договору, право власності на придбане нерухоме майно виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення даного договору, його державної реєстрації та підписання сторонами Акту приймання-передачі нерухомого майна згідно з пунктом 3.1 цього договору, тобто протягом 3 днів з моменту повної сплати ціни договору (60000,00 грн.), яка, в контексті розділу 2 Договору, має бути здійснена не пізніше дня його підписання.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Водночас, частинами 2 та 3 статті 640 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено вище, пунктом 1.3 Договору купівлі-продажу від 23.05.2008 також передбачено, що право власності на спірне майно виникає у ПП "Кена" після підписання Акту приймання-передачі майна та сплати вартості майна.

За правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу обов’язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В судовому засіданні 06.10.2009 представник відповідача зауважив, що спірний об’єкт проданий ним Приватному підприємству "Кена".

Проте, в обґрунтування власних доводів ПП "Агентство недвижимости "Меркурий" не надало суду ані відповідного Акта приймання-передачі спірного майна Приватному підприємству "Кена", ані будь-яких інших належних доказів.

Третьою особою (ПП "Кена") також не надано належних доказів отримання вказаного майна від ПП "Агентство недвижимости "Меркурий".

Натомість матеріалами справи, а саме довідками КП "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради №6912 від 10.09.2009 (т.1, арк.с.43) та №8239 від 14.10.2009 (т.1, арк.с.72) підтверджується, що станом на 13.10.2009 право власності на штольню-склад №8 літ."А", площею 101,90 м2, з прилеглим майданчиком площею 13,50 м2, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, зареєстровано за ПП "Агентство недвижимости "Меркурий".

Отже, договір від 23.05.2008 купівлі-продажу нерухомого майна –штольні-складу №8 літ."А", площею 101,90 м2, з прилеглим майданчиком площею 13,50 м2, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, за відсутності підписаного сторонами Акта приймання-передачі вказаного майна є неукладеним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи те, що договір від 23.05.2008 купівлі-продажу нерухомого майна –штольні-складу №8 літ."А", площею 101,90 м2, з прилеглим майданчиком площею 13,50 м2, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Таврічна Набережна, 27, є неукладеним, ПП "Кена" не набуло права власності на це майно.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

З наведеною конституційною нормою кореспондує стаття 321 Цивільного кодексу України, якою також встановлено принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Аналогічні положення про право власності містяться у главі 14 Господарського кодексу України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 1212 глави 83 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, підставою для виникнення зобов'язання за наведеною вище нормою права є сукупність наступних умов:

-          набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої;

-          відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Агентство недвижимости "Меркурий" володіє спірним нерухомим майном без належних правових підстав.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито у розмірі 597,00 грн. (1% від 59700,00 грн. –вартість спірного майна згідно з експертною оцінкою) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. за правилами статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства "Агентство недвижимости "Меркурий" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 67, кв. 1, ідентифікаційний код 24876569) нерухоме майно: штольню-склад №8 літ."А", площею 101,9 м2 з прилеглим майданчиком площею 13,5 м2, яке розташоване на території військового містечка №Б-1 за адресою: м. Севастополь, Балаклавська бухта, Таврічна Набережна, буд. 27, та передати його Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, ідентифікаційний код 000340022) в особі Севастопольської Квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545).

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Агентство недвижимости "Меркурий" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 67, кв. 1, ідентифікаційний код 24876569, відомості про проточні рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (п/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 597,00 грн. (п’ятсот дев’яносто сім грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Приватного підприємства "Агентство недвижимости "Меркурий" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 67, кв. 1, ідентифікаційний код 24876569, відомості про поточні рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (п/р 21216259700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                          В.О. Головко

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

05.01.2010.