Ухвала суду № 74254722, 25.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5767/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., з участю прокурора Точок І.Й., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, адвоката, що працює на посаді юрисконсульта Ужгородського військового лісництва квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні за № 42018070000000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу прокуратури Закарпатської області радник юстиції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що відділом процесуального керівництва слідчого управління прокуратури Закарпатської області здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про яке 19.03.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070000000091.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, здійснюючи індивідуальну адвокатську діяльність, тобто будучи адвокатом відповідно до свідоцтва Закарпатської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 21/917 від 26.04.2013 року, вчинив умисний корупційний злочин за наступних обставин.

Адвокат ОСОБА_1, будучи захисником у кримінальному провадженні № 12017070070000463 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України – ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими ним 28.02.2018 року укладено договори про надання правової допомоги та які утримувались під вартою, вступив у позапроцесуальні корупційні стосунки з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка виступала від імені та в інтересах вказаних підозрюваних.

Так, у період часу з 19.03.2018 року по 23.05.2018 року систематично, під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_9 переконував її, що для прийняття позитивного для вищевказаних обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рішення, а саме винесення у вказаній кримінальній справі вироку та призначення їм покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, та зміні запобіжного заходу на інший, не пов’язаний з триманням під вартою, необхідно надати неправомірну вигоду судді Ужгородського міськрайонного суду, який розглядає вказану кримінальну справу, у розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США. При цьому, ОСОБА_1 під час вказаних розмов з ОСОБА_9 повідомив їй, що грошові кошти в якості неправомірної вигоди необхідно передати особисто йому, а він в свою чергу пообіцяв особисто передати їх судді.

23.05.2018 року близько 13.45 год., діючи умисно з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер та караність своїх дій, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, перебуваючи на подвір’ї Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 53, Закарпатської області, одержав грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США від ОСОБА_9 для передачі судді Ужгородського міськрайонного суду в якості неправомірної вигоди за винесення вироку обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, – ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за яким буде призначено їм покарання, не пов’язане з позбавленням волі та зміні запобіжного заходу на інший, не пов’язаний з триманням під вартою, після чого одразу зайшов у фойє Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, де о 13.53 год. був затриманий оперативними співробітниками УЗЕ в Закарпатській області ДЗЕ НПУ.

У зв’язку з вищевказаним ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є підбурення та пособництво в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої їй влади.

23.05.2018 року прокурором Закарпатської області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України.

За твердженням прокурора обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується заявою про злочин ОСОБА_9, її показаннями як свідка, протоколом вручення заявнику грошових коштів з додатками, протоколом затримання ОСОБА_1, в ході якого виявленого грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди, іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор зауважує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який належить до категорії тяжких, та згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою направлення органу слідства на хибний шлях.

З огляду на те, що чинним Кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування має обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Прокурор зазначає, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені та допитані як свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, їх родичі (ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші), які могли бути очевидцями подій вчинення вказаного злочину, і ряд інших осіб щодо обставин, що мають доказове значення у даному провадженні. У кримінальному провадженні також вирішується питання щодо призначення та проведення судових експертиз, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості, що ОСОБА_1 безпосередньо чи за посередництва інших осіб з використанням свого, як адвоката, становища, з метою уникнення кримінальної відповідальності буде вчиняти спроби незаконно впливати на вказаних осіб. Не виключається можливість і того, що ОСОБА_1, як адвокат, маючи за характером своєї діяльності широке коло знайомих серед працівників суду, прокурорів, правоохоронців, може особисто або через таких осіб також вчиняти спроби тиску на уповноважених на прийняття процесуальних рішень осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності та прийняття позивних для нього рішень на стадії досудового розслідування.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього прокурор вказує, що виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, впливати на свідків у кримінальному провадженні, експерта, інших учасників кримінального провадження, прокурор вважає, що стосовно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку сторони обвинувачення є єдиним, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та сприятиме запобіганню вищезазначеним ризикам.

На думку прокурора, обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, наведеним у клопотанні, та не буде сприяти досягненню завдань кримінального провадження.

З посиланням на викладене прокурор просить застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на два місяці. У випадку обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави та внесення останнім визначеної судом суми застави, прокурор просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого впливу на ОСОБА_9, спілкуватися з нею лише з дозволу слідчого, прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор Точок І.Й. клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, а також, що існують наведені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вважає обставини, зазначені у клопотанні, провокацією, зауваживши, що на момент затримання він мав намір зареєструвати через канцелярію апеляційну скаргу на вирок суду. Також наголосив, що 18 травня перед судовим засіданням він передав потерпілим 2 тис. доларів США, а 23 травня підготував кошти, передані ОСОБА_9, для потерпілих. Також у судовому засіданні підозрюваний вказав, що ні головуючого суддю, ні голову суду особисто не знає, наміру передавати їм кошти не мав, оскільки судове рішення уже було прийнято, а голова суду взагалі жодного впливу на прийняття рішення не має.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просив при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного врахувати міцність соціальних зв’язків, який є одруженим, його позитивну характеристику за основним місцем роботи та за місцем проживання. Подав також для долучення до матеріалів клопотання заяви-зобов’язання про бажання взяти на поруки депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_12, а також депутатів Перечинської районної ради ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 також повідомив про особисту присутність у судовому засіданні депутатів Перечинської районної ради. Просив врахувати при визначенні застави його майновий стан та застосувати мінімальний розмір застави.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним, таким, що не відповідає вимогам КПК України. Захисник вважає недоведеними ризики, зазначені прокурором у клопотанні, а також стверджує, що сам підозрюваний сприяє досудовому розслідуванні, про що свідчить наявний у матеріалах провадження протокол допиту її підзахисного.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м’який запобіжний захід, оскільки прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018070000000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України.

У рамках даного кримінально провадження 24.05.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прокурором Закарпатської області державним радником юстиції 3 класу ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України.

За ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018070000000091 та долучених до клопотання.

Зокрема, за матеріалами кримінального провадження підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про злочин ОСОБА_9 від 19.03.2018 року, її показаннями як свідка (протокол від 22.03.2018 року), протоколом вручення заявнику грошових коштів з додатками від 23.05.2018 року, протоколом затримання ОСОБА_1 від 23.05.2018 року, в ході якого виявленого грошові кошти, які були предметом неправомірної вигоди, іншими матеріалами кримінального провадження.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 11.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров’я підозрюваного, дані про його особу, який має досить міцні соціальні зв’язки, є одруженим, наявність у нього постійного місця роботи та проживання, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно.

З урахуванням вивчених матеріалів клопотання, обґрунтувань сторони кримінального провадження з боку обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, можливість незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018070000000091.

При цьому, питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішуються, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, регламентованого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», відповідно складає 52860 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого впливу на ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, спілкуватися з нею лише з дозволу слідчого, прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 13 год. 53 хв. 23 травня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується 20 липня 2018 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язків, передбачених КПК України, – 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 52860 (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень на рахунок: 37313002018501; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області; банк: ГУ ДКС України в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО): 820172; код платежу: 26213408.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

з метою уникнення будь-якого впливу на ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, спілкуватися з нею лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 25 травня 2018 року о 20 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_17