Постанова № 7424850, 23.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2009 р. Справа № 2-а-184/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції в м.Херсоні

про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

В грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (надалі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі-відповідач) від 15.12.2008р. №0006202301/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 р. на суму 325854 грн. та за вересень 2008р. на суму 41983 грн., а всього на суму 367837 грн.

Позивач посилається на відсутність в своїх діях порушень при визначені суми бюджетного відшкодування за серпень та вересень 2008 року та вказує на невідповідність чинному законодавству висновків податкового органу, наведених в акті перевірки від 09.12.2008р. №3710/23-2\00952367, який став підставою для винесення спірного рішення. Позивач не погоджується з висновками вказаного акту перевірки щодо відсутності у позивача права на включення до бюджетного відшкодування у серпні та вересні 2008 року сум податку на додану вартість, сплаченого позивачем у складі ціни товарів таким постачальникам, як ПП «Тас-Агро», СП «Агро-Партер», ТОВ «Агророма-Миколаїв». Позивач зазначає, від вказаних контрагентів позивач отримав товар і повністю його оплатив, включивши до вартості товару і податок на додану вартість у розмірі 20%. Вказані контрагенти видали позивачу належним чином оформлені видаткові та податкові накладні, і на час видачі цих накладних вони були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Позивач вважає, що його право на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого контрагентам ПДВ у складі ціни товарів або послуг та право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету не залежить від того, чи сплачений ПДВ його контрагентами, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.

Відповідач направив суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що проведеними зустрічними перевірками постачальників позивача - ПП «Тас-Агро», СП «Агро-Партер» та ТОВ «Агророма-Миколаїв» не підтверджено факту надмірної сплати до державного бюджету ПДВ по операціям позивача з вказаними контрагентами, що виключає можливість включення позивачем сум ПДП по операціям з цими контрагентами до бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники державної податкової інспекції у м. Херсоні в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0006202301/0 від 15.12.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 203420,51 грн. прийнято ДПІ у м.Херсоні на підставі акту невиїзної позапланової перевірки позивача №3710/23-2/00952367 від 09.12.2008р..

В даному акті вказується про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 р. на суму 325854 грн. та за вересень 2008р. на суму 41983 грн., а всього на суму 367837 грн.. Такі висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що згідно відповіді ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва неможливо провести перевірку ТОВ «Агророма-Миколаїв» для підтвердження взаєморозрахунків з ВАТ «Херсонський КХП», оскільки вказане підприємство має стан – 10 «Запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання). В акті також зазначається, що ГВПМ ДПІ у м.Херсоні проведена виїзна перевірка з питань достовірності юридичної адреси ПП «Тас-Агро» та складено акт щодо не встановлення даного платника податків за юридичною адресою. Крім того, в акті вказується на те, що згідно АІС «Реєстр платників податків» ДПІ у м.Херсоні СП «Агро-партнер» податкову декларацію з ПДВ за липень 2008 року надало без показників фінансової діяльності, а відносно посадових осіб даного підприємства 13.02.2008р. порушено кримінальну справу за фактом підробки та використання підроблених документів за ст.. 358 КК України.

Наведені вище обставини відносно постачальників позивача згідно акту перевірки стали підставою для висновку про порушення позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 та про завищення позивач суми бюджетного відшкодування у серпні 2008 р. на 325854 грн. та у вересні 2008 р. на 41983 грн.

З такими висновками відповідача суд погодитися не може, виходячи з наступного:

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

З наданих позивачем декларацій з ПДВ за серпень та вересень 2008 року з розрахунками сум бюджетного відшкодування, вбачається, що до відшкодування з державного бюджету позивачем були заявлені наступні суми ПДВ: у серпні 2008р. – 1021561 грн., у вересні 208 року – 274435 грн..

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування за серпень та вересень 2008р. відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження частині цього відшкодування на суму 325854 грн. – у серпні 2008р. та на 41983 грн. – у вересні 2008р..

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відшкодування з бюджету різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, за умови його від’ємного значення, може відбуватися з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону, при наявності встановленого судом факту надмірної сплати податку контрагенту в ціні товару.

Невиконання позивачем наведених вимог закону при формуванні податкового кредиту судом не встановлено.

Факти проведення позивачем господарських операцій з придбання товару, що надійшов до позивача від постачальників - ПП «Тас-Агро», СП «Агро-Партер», ТОВ «Агророма-Миколаїв» та сплати позивачем по цим операціям ПДВ в ціні товару підтверджені належними доказами.

На спростування висновків відповідача, позивачем долучені до матеріалів справи копії документів, що підтверджують факт реєстрації вищевказаних контрагентів в якості платників податку на додану вартість на момент проведення позивачем з ними господарських операцій, а також декларування вказаними контрагентами сум ПДВ, отриманих від позивача у складі ціни товарів, в якості своїх податкових зобов’язань за відповідні періоди у податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позивачем не порушено вимог пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині визначення у серпні та вересні 2008 року суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, а викладені в акті перевірки від 09.12.2008р. №3710/23-2\00952367 підстави для зменшення бюджетного відшкодування не ґрунтуються на Законі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.12.2008р. №0006202301/0.

Стягнути з Державного бюджету України користь на відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2009 р..

Суддя Кравченко К.В.