Постанова № 7424843, 21.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 2-а-182/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції в м.Херсоні

про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

В грудні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (надалі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі-відповідач) від 15.12.2008р. №0006212301/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 203420,51 грн. за березень 2008 року.

Позивач посилається на відсутність в своїх діях порушень при визначені суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року та вказує на невідповідність чинному законодавству висновків податкового органу, наведених в акті перевірки від 09.12.2008р. №3709/23-2\00952367, який став підставою для винесення спірного рішення. Позивач не погоджується з висновками вказаного акту перевірки щодо відсутності у позивача права на включення до бюджетного відшкодування 203420,51 грн. внаслідок не підтвердження факту надмірної сплати ПДВ на вказану суму по постачальнику позивача в четвертому ланцюгу - ТОВ «Реформатор-А», яке ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.08р. ліквідовано (визнано банкрутом). Позивач вважає, що його право на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого контрагентам ПДВ у складі ціни товарів або послуг та отримання бюджетного відшкодування не залежить від того, чи сплачений ПДВ його контрагентами, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.

Відповідач направив суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що проведеними зустрічними перевірками не вдалось перевірити постачальника позивача по 4 ланцюгу – ТОВ «Реформатор-А» на загальну суму ПДВ 203420,51 грн., оскільки це підприємство ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.08р. ліквідовано (визнано банкрутом), а тому позивач не має право заявляти цю суму ПДВ до відшкодування з бюджету.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники державної податкової інспекції у м. Херсоні в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0006212301/0 від 15.12.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 203420,51 грн. прийнято ДПІ у м.Херсоні на підставі акту невиїзної позапланової перевірки позивача №3709/23-2/00952367 від 09.12.2008р..

В даному акті вказується про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року на суму 203420,51 грн. з тієї причини, що неможливо провести зустрічну перевірку з постачальником позивача по 4 ланцюгу - ТОВ «Реформатор-А», оскільки ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.08р. це підприємство ліквідовано (визнано банкрутом), а тому не встановлено факту надмірної сплати податку позивачем по постачальнику ТОВ «Реформатор-А» на суму 203420,51 грн..

З такими висновками відповідача суд погодитися не може, виходячи з наступного:

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2008р. відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження частині цього відшкодування на суму 203420,51 грн..

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відшкодування з бюджету різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, за умови його від’ємного значення, може відбуватися з урахуванням вимог пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону, при наявності встановленого судом факту надмірної сплати податку контрагенту в ціні товару.

Невиконання позивачем наведених вимог закону при формуванні податкового кредиту судом не встановлено.

Вказуючи на порушення позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97, що регламентують порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету, відповідач в той же час не зазначає про порушення позивачем правил формування податкового кредиту, в частині віднесення 203420,51 грн. до податкового кредиту.

Факти проведення позивачем господарських операцій з придбання товару, що надійшов до позивача від постачальника по четвертому ланцюгу - ТОВ «Реформатор-А», та сплати позивачем по цим операціям ПДВ в ціні товару підтверджені належними доказами.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 15.12.2008р. №0006212301/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2009 р..

Суддя Кравченко К.В.