Постанова № 7424854, 21.12.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 2-а-10723/08/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні,

про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,

встановив:

В грудні 2008 року міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (відповідач), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2008р. №0003381502/0, №0003371502/0 та №0003361502/0, якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. За даним позовом ухвалою суду від 10.12.2008р. було відкрито провадження в адміністративній справі за №2а-10723/08.

Також в грудні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.06.2008р. за №0000481503/0 та №0000451503/0, якими до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на землю. За даним позовом ухвалою суду від 10.12.2008р. було відкрито провадження в адміністративній справі за №2а-10724/08.

Ухвалою суду від 09.10.2009р. адміністративні справи за №2а-10723/08 та №2а-10724/08 об’єднані в одне провадження для спільного розгляду.

Згідно з поданими позовними заявами та поясненнями представників позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач безпідставно застосував до позивача спірними рішеннями штрафні санкції за погашення позивачем податкових зобов’язань іншої юридичної особи - МКП «Корабелтеплоенерго», яке за рішенням міської ради було реорганізовано шляхом приєднання до МКП «Херсонтеплоенерго». Позивач вважає, що сплативши в грудні 2007 року за МКП «Корабелтеплоенерго» борг по податку на додану вартість та податку на землю, ним не було порушено вимог податкового законодавства щодо строків погашення податкових зобов’язань.

Відповідно до поданих заперечень на адміністративні позови та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, відповідач вважає спірні повідомлення-рішення правомірними, виходячи з того, що за результатами процедури реорганізації МКП «Корабелтеплоенерго» шляхом приєднання до МКП «Херсонтеплоенерго», останній набув всіх прав та обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань та податкового боргу МКП «Корабелтеплоенерго», і така реорганізація не змінює строків погашення податкового боргу платника податків, що реорганізувався. Відповідач вважає, що податковий борг МКП «Корабелтеплоенерго» по податку на додану вартість та податку на землю був сплачений позивачем в грудні 2007 року з порушенням визначеного законодавством терміну, а тому штрафні санкції застосовані до позивача правомірно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне:

На підставі акту перевірки від 10.04.2008р. №1266/15-2/31653320 з питань своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за період з жовтня 2002 р. по лютий 2008 р. відповідачем 17.04.2008р. винесені податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, а саме:

-          №0003381502/0 у розмірі 50% на суму 73267,79 грн.;

-          №0003361502/0 у розмірі 20% на суму 4097,88 грн.;

-          №0003371502/0 у розмірі 10% на суму 6093,89 грн..

          На підставі акту перевірки від 17.06.2008р. №1949/15-3 з питань своєчасності сплати позивачем податку на землю відповідачем 26.06.2008р. винесені податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку землю, а саме:

-          №0000481503/0 у розмірі 50% на суму 1016 грн.;

-          №0000451503/0 у розмірі 20% на суму 1262,12 грн..

          З наданого відповідачем розрахунку фінансових санкцій з ПДВ вбачається, що штрафні санкції у розмірі 50% на суму 73267,79 грн. застосовані спірним рішенням №0003381502/0 по факту сплати позивачем 17.12.2007р. заборгованості по податку на додану вартість, яка рахувалась за МКП «Корабелтеплоенерго». Штрафі санкції у розмірі 20% на суму 4097,88 грн. застосовані спірним рішенням №0003361502/0 по факту сплати позивачем 14.11.2006р. заборгованості з ПДВ, яка рахувалась за МКП «Херсонтеплоенерго» згідно податкових повідомлень-рішень від 26.10.2006р. №0006372301 та №0006382301, а також по факту сплати позивачем 17.12.2008р. заборгованості по ПДВ, яка рахувалась за МКП «Корабелтеплоенерго» згідно податкових повідомлень-рішень від 21.09.2007р. №0006541502 та №0006551502. Штрафі санкції у розмірі 10% на суму 6093,89 грн. застосовані спірним рішенням №0003371502/0 по факту сплати позивачем заборгованості по податку на додану вартість, яка рахувалась за позивачем згідно декларацій позивача з цього податку №72815 від 20.06.2007р. та №13559 від 20.02.2008р..

          З наданого відповідачем розрахунку фінансових санкцій з податку на землю вбачається, що штрафні санкції з цього податку у розмірі 50% на суму 1016 грн. та у розмірі 20% на суму 1262,12 грн. застосовані спірними рішеннями №0000481503/0 та №0000451503/0 по факту погашення позивачем 21.12.2007р. заборгованості по податку на землю, яка рахувалась виключно за МКП «Корабелтеплоенерго».

          Суд вважає безпідставним застосування до позивача вказаних штрафних санкції, виходячи з наступного.

          Херсонською міською радою 30.05.2005р. прийнято рішення №845 «Про реорганізацію міського комунального підприємства «Корабелтеплоенерго», відповідно до якого вирішено реорганізувати дане підприємство шляхом приєднання його до МКП «Херсонтеплоенерго».

14.12.2007р. відповідачем були об’єднані особові рахунки позивача та МКП «Корабелтеплоенерго» на підставі заяви позивача від 12.12.2007р. вих.. №3319-09, внаслідок чого з 14.12.2007р. заборгованість МКП «Корабелтеплоенерго» по податку на додану вартість та по податку на землю почала обліковуватися на особових рахунках позивача.

17.12.2007р. позивач погасив заборгованість МКП «Корабелтеплоенерго» по податку на додану вартість, а 21.12.2007р. позивач сплатив заборгованість МКП «Корабелтеплоенерго» з податку на землю.

          Одним із основних законів, що регулює взаємовідносини платників податків та податкових органів по нарахуванню і сплаті податків та обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів є Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 17.1.7 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Статтею 13 вказаного Закону передбачений порядок погашення податкових зобов'язань або податкового боргу при реорганізації платника податків.

Пунктом 13.1 даної статті, зокрема, передбачено, що у разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Пункт 8.7 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затверджений Наказом ДПА України від 19 лютого 1998 року № 80 (зі змінами та доповненнями), передбачає подання платником податків, що реорганізується та має податкові зобов’язання та/або податковий борг, на розгляд податкового органу заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП, копії рішення про реорганізацію та плану реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу податкових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, сум і часток податків, тощо. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. За результатами розгляду таких документів органом державної податкової служби приймається відповідне рішення.

Необхідність подання такого плану реорганізації і узгодження його з податковим органом передбачена і пунктом 13.2 ст. 13 Закону № 2181-ІІІ.

З наведеного вбачається, що процедура реорганізації платника податків шляхом приєднання до іншого платника податків передбачає узгодження податковим органом плану такої реорганізації, суть якого полягає у визначені обсягу податкових зобов’язань та/або податкового боргу, який переходить від платника податків, що реорганізується, до платника податків – правонаступника.

Як встановлено судом, такий план реорганізації МКП «Корабелтеплоенерго» на розгляд ДПІ у м.Херсоні не подавався і відповідачем не узгоджувався.

Пунктом 17.1.7 Закону № 2181-ІІІ, на підставі якого відповідачем винесені спірні рішення, передбачає відповідальність платника податків за несвоєчасну сплату своїх узгоджених податкових зобов’язань.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно пп..5.3.1. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що прийняття позивачем на себе тих зобов’язань МКП «Корабелтеплоенерго» по ПДВ та по податку на землю, граничні строк сплати яких вже сплили, і їх погашення позивачем 17 та 21 грудня 2007 року не свідчить про порушення позивачем строків сплати своїх узгоджених податкових зобов’язань.

Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з вищевказаним Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів, з метою оподаткування ліквідацією платника податків є його ліквідація як юридичної особи, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства. Підставою для зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби є надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, внесеного на підставі реєстраційної картки, на проведення державної реєстрації припинення чи рішення суду. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої картки особових рахунків платника податків або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення платника податків в разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі картки особових рахунків такого платника податків.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи реорганізація МКП «Корабелтеплоенерго» не завершена, і за інформацією державного реєстратора дане підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності і як юридична особа ще не ліквідовано.

Враховуючи відсутність узгодженого з відповідачем плану реорганізації МКП «Корабелтеплоенерго», а також те, що на момент винесення відповідачем спірних рішень припинення державної реєстрації МКП «Корабелтеплоенерго» завершено не було, суд вважає безпідставним покладення на позивача відповідальності за пунктом 17.1.7 Закону № 2181-ІІІ у зв’язку з погашенням позивачем 17 та 21 грудня 2007 року зобов’язань МКП «Корабелтеплоенерго» по податку на додану вартість та по податку на землю.

Докази того, що позивач зобов’язався сплатити податкові зобов’язання та податковий борг МКП «Корабелтеплоенерго» до певного строку і не виконав таких обов’язків, що може свідчити про порушення позивачем строків сплати, суду не надані.

Сам факт об’єднання податковим органом 14.12.2007р. особових рахунків позивача та МКП «Корабелтеплоенерго» вищенаведеного висновку суду не спростовує.

Що стосується наведених в розрахунку штрафних санкцій по ПДВ фактів порушення позивачем строків сплати цього податку, який виник безпосередньо у позивача згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2006р. №0006372301 та №0006382301, а також згідно з деклараціями позивача по ПДВ №72815 від 20.06.2007р. та №13559 від 20.02.2008р. суд зазначає наступне.

На спростування вказаних фактів позивач надав суду копії вказаних декларацій, а також копії платіжних доручень на сплату визначених цими деклараціями податкових зобов’язань.

Як вже зазначено вище, строки сплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у поданій ним податковій декларації, передбачені пп..5.3.1. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.

Наданими позивачем копіями платіжних доручень підтверджується повна та своєчасна сплата позивачем податку на додану вартість, визначеного позивачем в деклараціях з цього податку №72815 від 20.06.2007р. та №13559 від 20.02.2008р.. В цих платіжних дорученнях позивачем чітко визначені суми податку та конкретні податкові періоди, за які цей податок сплачується.

Таким чином, матеріалами справи спростовується факт порушення позивачем строків сплати податку на додану вартість за податковими деклараціями №72815 від 20.06.2007р. та №13559 від 20.02.2008р., а тому нарахування відповідачем штрафних санкцій спірним рішенням №0003371502/0 є безпідставним.

Посилання представника відповідача на те, що підставою для нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати ПДВ за податковими деклараціями №72815 від 20.06.2007р. та №13559 від 20.02.2008р. могла бути наявність у позивача непогашеного податкового боргу з ПДВ за попередні періоди, у зв’язку з чим проведені позивачем оплати за вказаними деклараціями були направлені податковою інспекцію на погашення боргів попередніх періодів, суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, наявність таких обставин жодним доказом не доведена, а по-друге, поряд з існуючими інструментами примусового стягнення податкового боргу Закон 2181-ІІІ не надає відповідачу право самостійно без згоди платника податків змінювати цільову приналежність сплаченого податку.

Крім того, представники позивача заперечували факт отримання позивачем податкових повідомлень-рішень від 26.10.2006р. №0006372301 та №0006382301, та, відповідно, заперечували і наявність у позивача обов’язку по оплаті тих сум, які визначені цими рішеннями.

Відповідно до абз.3 пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Обґрунтовуючи факт порушення позивачем строків сплати податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2006р. №0006372301 та №0006382301, відповідач надав суду копії корінців податкових повідомлень-рішень № 0006372301/2 від 31.10.2006р., яким позивачу визначені податкові зобов’язання з ПДВ на суму 2162,3 грн., та №0006382301/2 від 31.10.2006р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 5694,98 грн. та нараховані зобов’язання з цього податку на суму 8542,47 грн..

Суд не приймає до уваги вказані корінці податкових повідомлень-рішень, як доказ вчиненого позивачем порушення, оскільки, по-перше, в них відсутні відомості щодо вручення повідомлень-рішень уповноваженим представникам МКП «Херсонтеплоенерго», що не доводить факт узгодження позивачем визначених цими повідомленнями-рішеннями податкових зобов’язань, а по-друге, дати винесення цих повідомлень-рішень – 31.10.2006р. та зазначені в них суми не відповідають датам цих рішень та сумам, які зазначені в розрахунку штрафних санкцій.

На підставі наданих відповідачем корінців повідомлень-рішень № 0006372301/2, №0006382301/2 та розрахунку штрафних санкцій суд не може встановити такі обставини, як дата вручення рішень позивачу, граничний термін сплати визначених цими рішеннями податкових зобов’язань, коли та в яких розмірах визначені цими рішеннями зобов’язання були погашені.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 17.04.2008р. №0003381502/0, №0003371502/0, №0003361502/0 та від 26.06.2008р. №0000481503/0, №0000451503/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2009 р..

Суддя Кравченко К.В.