Рішення № 7423845, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/3303.12.09

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс - Мова», м. Київ

до          товариства з обмеженою відповідальністю «Мяу - Гау», м. Київ

про          стягнення 10746,42 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Циганенко О.С., предст., дов. б/н від 17.08.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Савсервіс - Мова»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мяу - Гау»про стягнення 10746,42 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №8725 від 25.03.2006 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 10746,42 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.01.2009 року.

Ухвалою суду від 26.02.2009 року зупинено провадження у справі №28/33 до розгляду пов’язаної з нею справи №53/103 та зобов’язано сторони, повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

До загального відділу суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Савсервіс –Мова” про поновлення провадження у справі №28/33, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю «Мяу - Гау»в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю „Савсервіс –Мова” про визнання договору №8725 від 25.03.2006 недійсним було відмовлено, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Мяу - Гау»на рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року по справі 53/103 постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009 року була залишена без задоволення.

Ухвалою суду від 23.09.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено розгляд на 19.11.2009 року.

В зв’язку з неявкою представників відповідача розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі (копія поштового повідомлення в матеріалах справи), в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 28/33 від 23.09.2009 року та 19.11.2009 року направлені сторонам за адресами їх реєстрації, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду, а також реєстрами вихідної кореспонденції сектору 28 від 11.11.2009 року, 23.11.2009 року.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином.

Причини неявки представників відповідача в судові засідання, зокрема 03.12.2009 року суду не відомі.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 03.12.2009 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2009 року за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

25.03.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Савсервіс - Мова»(Продавець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мяу - Гау»(Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір № 8725 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі –передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості (п.1.2. договору).

Відповідно до п.5.1. Договору Покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених сторонами у Додатку №1, який є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору №8725 від 25.03.2006 року встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору, протягом 21 календарного дня з дати прийому –передачі товару. Датою передачі товару вважається дата прийому –передачі товару, зазначена у відповідній накладній (п.4.4 Договору).

          За період грудень 2007 –червень 2008 року позивачем було поставлено товарів відповідачеві на загальну суму 12459,67 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- видаткова накладна №13600684 від 26.12.2007 на суму 4992,00 грн.

- видаткова накладна №20580649 від 27.02.2008 на суму 1864,27 грн.

- видаткова накладна №20580650 від 27.02.2008 на суму 2519,82 грн.

- видаткова накладна №2160807 від 04.06.2008 на суму 1066,18 грн.

- видаткова накладна №21560808 від 04.06.2008 на суму 1019,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався, перерахувавши на поточний рахунок позивача 1713,25 грн.

          20.11.2008 року позивач направив відповідачу претензію №61/2008 від 19.11.2008 року з вимогою сплатити вартість отриманого, але неоплаченого товару на суму 10746,42 грн. відповідач на претензію не відповів, заборгованості не погасив.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не змінилась та складає 10746,42 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема штампом відповідача та підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію протягом 21 календарного дня з дати прийому –передачі товару.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мяу - Гау” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 13/135, р/р 26003300476801 в АКБ «Таскомерцбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 34002461 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс - Мова»(03115, м. Київ, вул. Краснова, 27, р/р 260020012212 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 30776789) заборгованість в розмірі 10746,42 грн. (десять тисяч сімсот сорок шість гривень сорок дві копійки), а також 107,46 грн. ( сто сім гривень сорок шість копійок) –державне мито та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова