Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 28/26303.11.09 за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії
до Державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ”
про стягнення 62312,69 грн.
Суддя Копитова О. С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Максименко В.В., дов. №1490 від 15.10.2009
від відповідача: не з‘явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ” про стягнення 62312,69 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №6961 від 11.08.1998 року щодо оплати послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 62300,41 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 1081,99 грн., відсотки річних в розмірі 203,94 грн. та пеню в розмірі 1726,35 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.08.2009 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.08.2009 року за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи.
Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 76119,75 грн., пені 1726,35 грн., 3% річних в розмірі 203,94 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 1081,99 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на той факт, що позивач не має будь-яких доказів заборгованості відповідача перед позивачем, та просить залишити справу без розгляду.
В подальшому відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем та заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання спору мирним шляхом.
Судом задоволено зазначене клопотання відповідача та двічі в судовому засіданні оголошувалась перерва, однак станом на 03.11.2009 року сторони мирової угоди не уклали, відповідач заборгованість не погасив.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, відповідач в судове засідання призначене на 03.11.2009 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судовому засіданні 03.11.2009 року від останніх до суду не надходило.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.11.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи суд-
В С Т А Н О В И В:
11.08.1998 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (далі за текстом –позивач) та державним комунальним підприємством „Телерадіокомпанія „Київ” (далі за текстом –відповідач) укладено Договір на надання послуг телефонного зв’язку №6961 (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1 якого позивач забезпечує встановлення та підключення кінцевого(их) пристрою(їв) відповідача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування за адресою: 252001, м. Київ, вул. Хрещатик, 5в, надає відповідачу в користування телефонні номери та послуги електрозв’язку, в відповідач сплачує плату за встановлення та вартість послуг, які надаються.
Відповідно до пп. 2.2.3 п.2 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно вносити абонементну плату за надані послуги згідно з п. 3.5 Договору.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що абонементна плата вноситься до 20-го числа наступного місяця. За послуги електрозв’язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця).
Відповідно до матеріалів справи, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати наданих послуг з грудня 2008 року, що призвело до виникнення заборгованості.
Позивач звернувся до відповідача з претензією (лист №32-18-3795 від 04.02.2009 року) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 62867,41 грн. та сплатити пеню в розмірі 57,62 грн.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач на день розгляду справи відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.
В той же час, позивач не припинив надавати позивачу послуг телефонного зв’язку, і на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 76119,75 грн.
Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг згідно договору не проведено, акт звірки взаєморозрахунків не підписано.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України Господарські зобов'язання можуть виникати, або безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акту управління господарською діяльністю, або з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.
При цьому умови надання телекомунікаційних послуг є:
1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;
2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг телефонного зв’язку є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов Договору відповідач мав сплатити позивачеві плату за надані останнім послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків.
Станом на день розгляду справи відповідач оплату за надання послуг телефонного зв’язку позивачу не перерахував.
Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 76119,75 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач лізингові платежі протягом дії Договору сплачував з порушенням строків встановлених графіком.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційні нарахування за обраний позивачем період нарахування. При цьому відсотки річних стягуються за розрахунком позивача у розмірі 203,94 грн., а інфляційні нарахування, у зв’язку з невірним розрахунком відповідача, за уточненим розрахунком суду в розмірі 859,02 грн.
Сума заборгованості, грн.. Період заборгованості Середній індекс інфляції за періодВтрати від інфляції (грн)
13423,2621.01.2009 - 01.05.20091,038510.08
9487,3721.02.2009 –01.05.20091,023218,21
9242,7721.03.2009 –01.05.20091,00983,18
10529,7421.04.2009 –01.05.20091,01447,55
всього859,02 Щодо стягнення пені встановлено наступне.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.
Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.4.2.1 Договору при невиконання п.2.2.3 споживач сплачує пеню за кожну добу затримки в розмірі 1% від вартості затриманих платежів. У разі зазначеної затримки оплати понад місяць підприємство зв’язку (позивач по справі) має право через місяць після отримання споживачем письмового попередження, відмовити йому в подальшому наданні послуг.
Суд враховує зазначені положення договору, однак звертає увагу на наступні обставини.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 36 Закону України „Про телекомунікації” встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1726,35 грн. з урахуванням приписів Закону України „Про телекомунікації”.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.
Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ” (01001, м. Київ. вул.. Хрещатик, 5в, 01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36 р/р 25423000241201 в АКБ „Київ” в м. Києві МФО 322498, код ЄДРПОУ 25195855 або будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт.1, р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 76119,75 грн. (сімдесят шість тисяч сто дев’ятнадцять гривень сімдесят п’ять копійок) основного боргу, 203,94 грн. (двісті три гривні дев’яносто чотири копійки) відсотків річних, 859,02 грн. (вісімсот п’ятдесят дев’ять гривень дві копійки) інфляційних нарахувань, 1726,35 грн. (одну тисячу сімсот двадцять шість гривень тридцять п’ять копійок) пені, а також 789,09 грн. (сімсот вісімдесят дев2ять гривень дев’ять копійок) державного мита та 311,63 грн. (триста одинадцять гривень шістдесят три копійки) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова
Судове рішення № 7423822, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 28/263. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: