Рішення № 7423776, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/57721.12.09 За позовомПриватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»

простягнення 333 088,72 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники сторін: від позивачане з’явився; від відповідача не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Приватне підприємство «ВТБ Лізинг Україна» (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»(далі –відповідач) про стягнення пені в сумі 1050000,00 грн. за несвоєчасну поставку продукції згідно договору № 103-КП про переведення боргу (далі –Договір) від 30.09.2008.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно умов спірного Договору ТОВ «Ферум-М»перевів свій борг та зобов’язання на відповідача за договором купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007, в тому числі і за несвоєчасну поставку продукції. У зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007, а саме прострочення терміну постачання продукції позивачем була нарахована пеня в сумі 1050000,00 грн., яку у відповідності до спірного Договору повинен сплатити відповідач.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Ухвала суду про порушення провадження по справі № 34/577 від 31.08.2009 була надіслана на юридичну адресу відповідача: 01042, м. Київ, вул.. П. Лумумби, 13, зазначену в позовній заяві.

Юридична адреса відповідача підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 18.11.2009 за № 099074 Серія АА.

Розгляд справи відкладався.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судові засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Ферум-М»(Постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 78-КП, п.1.1 якого передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов’язання здійснити поставку вагономийної машини LFT-LW/L04102-600, а позивач зобов’язується прийняти та сплатити поставлену продукцію, в порядку та на умовах викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.3 договору купівлі-продажу № 78-КП під терміном постачання продукції в тексті цього договору розуміється: виконання робіт по монтажу, пуско-налагодженню продукції, запуску її в експлуатацію, передача продукції у власність покупцеві.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу № 78-КП встановлено, що позивач проводить здійснює розрахунок за продукцію у відповідності із сумою, вказаною у Специфікації. Дана сума включає витрати, пов’язані з виконанням робіт по налагодженню продукції, запуску її в експлуатацію, а також проведенню навчання персоналу позивача.

У відповідності до Специфікації загальна вартість продукції становила 21000000,00 грн., яка була сплачена позивачем в повному розмірі, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 814 від 15.11.2007.

Відповідно до п. 5.6 договору купівлі-продажу № 78-КП граничний строк проведення робіт по установці, налагодженню продукції та запуску її в експлуатацію складає не більше 30 календарних днів з моменту поставки продукції у підготовлене приміщення. В любому випадку установка, наладка та запуск продукції в експлуатацію повинні бути завершені в строки передбачені у Додатку № 2 , а саме до 28.12.2007.

Відповідно до п. 5.3 договору купівлі-продажу № 78-КП право власності на продукцію переходить від ТОВ «Ферум-М»до позивача з моменту підписання прийому-передачі продукції.

30.09.2008 між ТОВ «Ферум-М, позивачем та відповідачем був укладений Договір у відповідності до п.2 якого, в порядку та на умовах, вказаних в цьому договорі ТОВ «Ферум-М»переводить свій борг на відповідача, в наслідок чого відповідач замінює ТОВ «Ферум-М»як зобов’язану сторону в Договорі купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007.

Пунктом 4 спірного Договору встановлено, що відповідач зобов’язується виконати невиконані зобов’язання перед позивачем згідно умов договору купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007, загальна вартість продукції, яка повинна бути поставлена відповідачем позивачу становить 21000000,00 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007 та п. 4 спірного Договору відповідач поставив позивачу продукцію загальною вартістю 21000000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № РН-002601 від 26.02.2009.

26.02.2009 між позивачем та відповідачем був підписаний Акт № 3 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого відповідач передав в позивач прийняв продукцію на загальну суму 21000000,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007 за несвоєчасну поставку продукції по вині відповідача останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми договору за кожний день прострочки, але не більше ніж 5 % від суми договору.

У зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов’язань згідно умов спірного Договору, а саме порушенням терміну поставки продукції, позивачем на підставі п. 7.2 було нараховано пеню в сумі 1050000,00 грн., що і є предметом розгляду в даній справі.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі –ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи граничним терміном поставки сторони визначили 28.12.2007, відповідач поставив позивачу товар лише 26.02.2009 –таким чином прострочивши виконання зобов’язання на 425 днів.

Враховуючи той факт, що п. 7.2 договору купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007 сторони передбачили сплату за несвоєчасну поставку відповідачем пені, спірним Договором відповідач взяв на себе виконання всіх зобов’язань ТОВ «Ферум-М» за договором купівлі-продажу № 78-КП від 01.11.2007, вимога позивача про стягнення з відповідача 1050000,00 грн. пені визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених Позивачем обставин не спростував.

Витрати позивача, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на Відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, статтями 193 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ.Р.Груп»(01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 13 код ЄДРПОУ 34981754, р/р 26003010109287 в ВАТ «КБ «Преміум»МФО 339555, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна»(м. Київ, вул.. Гоголівська, 22; 03680 м. Київ, вул. Червоноармійська, 72 другий під’їзд, дев’ятий поверх, р/р 26001301008886, в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ МФО 321767, код ЄДРПОУ 34356910) пеню в сумі 1050000 (один мільйон п’ятдесят тисяч) грн. 10500 (десять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків