Рішення № 7423623, 09.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/45309.11.09 За позовом Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ МЕНЕДЖМЕНТ»

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 246204,24 грн. неустойки

          Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Путіна Т.Є.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу від 28.03.09 р. № 2286, укладеного між сторонами щодо продажу нежилих приміщень № 1 по № 6 (групи приміщень № 65), з № 1 по № 9 (групи приміщень № 66 (в літера А), загальною площею 383,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 30/1; про стягнення з відповідача 246204,24 грн. неустойки. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.09р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.08.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 19.10.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.11.09 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.09 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався продати, а відповідач –купити нежилі приміщення № 1 по № 6 (групи приміщень № 65), з № 1 по № 9 (групи приміщень № 66) (в літ. А) загальною площею 383,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 30/1. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос А.Є. 27.12.09 р. та зареєстровано в реєстрі за № 2286.

З витягу з Державного реєстру правочину № 7138603 вбачається, що вказаний договір зареєстровано 27.03.09 р.

Пунктами 1.1., 1.3. договору сторони погодили, що відповідач зобов’язується прийняти вказаний об’єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та провести державну реєстрацію цього договору. Право володіння, користування і розпорядження об’єктом переходить до відповідача з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта та держаної реєстрації цього договору.

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 2 договору, відповідно до якого відповідач зобов’язаний внести 1025851,00 грн. та двадцять відсотків ПДВ, що складає 205170,00 грн. та 20 коп., всього 1231021 грн. та 20 коп. за придбаний об’єкт протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення відповідачем не менше 50 відсотків від ціни продажу (п. 2.1. договору). Плата за об’єкт вноситься на підставі цього договору. Розрахунки за об’єкт здійснюються таким чином: грошові кошти і розмірі 1231021,20 грн. перераховуються відповідачем на реєстраційний рахунок позивача.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що передача об’єкта здійснюється позивачем відповідачеві на протязі трьох робочих після повної сплати ціни продажу об’єкта з ПДВ, пені в разі порушення терміну плати за об’єкт та після повного розрахунку з орендодавцем за оренду відчужуваних нежилих приміщень. Передача об’єкта позивачем і прийняття об’єкта відповідачем засвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

З довідки Управління Державного казначейства у Подільському районі від 12.08.09 р. № 25-03-04/537 вбачається, що за період з 27.03.09 р. до 14.08.09 р. від відповідача на рахунок позивача кошти за договором від 27.03.09 р. не надходили.

Листом від 02.06.09 р. № 04/183 позивач повідомив відповідача про порушення питання про розірвання договору та звернувся до відповідача з вимогою сплатити неустойку в розмірі 246204,24 грн. протягом 20 днів.

Листом від 02.06.09 р. № 04/181/1 позивач звернувся до відповідача з пропозицією розірвати договір, у зв’язку з чим запропонував прибути до відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва 16.06.09 р.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором купівлі-продажу від 28.03.09 р. позивач просить його розірвати. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем обов’язку щодо сплати за умовами договору від 28.03.09р., що, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 28.03.09 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором купівлі-продажу, а тому до нього застосовуються положення законодавства про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ч. 1 ст. 188 зміна або розірвання господарських договорів не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, стаття 651 Цивільного кодексу України розрізняє дві загальні підстави для розірвання договору в судовому порядку: у разі істотного порушення договору другою стороною; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Визначення істотності порушення договору у ст. 651 Цивільного кодексу ґрунтується на наявності завданої таким порушенням шкоди, внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору".

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі, коли відповідач протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатить кошти відповідно до п. 2.1. договору (тобто 1231021,20 грн.), позивач має право порушувати питання про розірвання цього договору.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідач не виконав свого зобов’язання щодо сплати за нежилі приміщення № 1 по № 6 (групи приміщень № 65), з № 1 по № 9 (групи приміщень № 66) (в літ. А) загальною площею 383,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 30/1, що є об’єктом договору купівлі-продажу від 28.03.09 р., та враховуючи, що позивач розраховував на отримання від відповідача грошових коштів в розмірі 1231021,20 грн. в обумовлений договором строк, суд приходить до висновку, що таке порушення умов договору є істотним та, в силу вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підставою для розірвання договору.

За таких обставин позовні вимоги в частині розірвання договору купівлі-продажу від 28.03.09 р. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо сплати за договором від 27.03.09 р. позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 246204,24 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить (п. 48 листа Вищого господарський суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Як зазначалося вище, пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі, коли відповідач протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатить кошти відповідно до п. 2.1. договору (тобто 1231021,20 грн.), позивач має право порушувати питання про розірвання цього договору. При цьому, крім пені, передбаченої п. 7.1. договору, він сплачує позивачу протягом 20 днів неустойку в розмірі 20 відсотків від ціни об’єкта.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що п. 7.2. договору сторони передбачили сплату неустойки у розмірі 20 відсотків від ціни об’єкта, тобто штрафної санкцій, розмір якої не залежить від тривалості прострочення відповідача, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою 246204,24 грн. є штрафом

Оскільки відповідач протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору не сплатив кошти за об’єкт договору купівлі-продажу від 28.03.09 р., суд визнає позовні вимоги про стягнення з нього неустойки у розмірі 246204,24 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 28.03.09 р. № 2286, укладеного між Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48, ідентифікаційний код 26200699) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДМ МЕНЕДЖМЕНТ»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 34190654) щодо продажу нежилих приміщень № 1 по № 6 (групи приміщень № 65), з № 1 по № 9 (групи приміщень № 66 (в літера А) загальною площею 383,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 30/1.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ МЕНЕДЖМЕНТ»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 34190654) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відділу приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48, ідентифікаційний код 26200699) 246204 (двісті сорок шість тисяч двісті чотири) грн. 24 коп. неустойки.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ МЕНЕДЖМЕНТ»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 34190654) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України 2547 (дві тисячі п’ятсот сорок сім) грн. 04 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 30.12.09 р.