Рішення № 7423597, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/49722.12.09 За позовомПриватного підприємства «Техсолюшн» до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про стягненні 20048,39 грн. , -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Шубін О.С. (директор);

                               Маляренко Г.С. (довіреність від 02.10.2009)

          від відповідача : не з’явились.

В судовому засіданні 22 грудня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне підприємство «Техсолюшн»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 20048,39 грн., в тому числі 17317,30 грн. залишку коштів на розрахунковому рахунку, 666,94 грн. інфляційних втрат, 332,15 грн. 3% річних та 1732,00 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконані платіжні вимоги про перерахування коштів та заява позивача про закриття рахунку.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 09.02.2009 № 59 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 26.11.2009р. наявна у матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 16.10.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.11.2009. В судове засідання 19.11.2009 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 22.12.2009, в яке представник відповідача також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2007 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 26006012356001 у російських рублях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та зобов’язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком.

У відповідності до п. 4.2 Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті виконуються згідно затверджених Тарифів. Документи,отримані після операційного часу виконуються наступного робочого дня.

09 лютого 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 281 про перерахування з рахунку позивача на оплату за товар ТОВ «Торговий дім «Корвет»65000,00 російських рублів.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, кошти за вказаним платіжним дорученням не були перераховані відповідачем.

У відповідності до п.п. 9.1, 9.4 Договору рахунок позивача закривається в Банку на підставі заяви Клієнта; Банк здійснює остаточні операції з рахунком, у тому числі –за перерахуванням залишку коштів на підставі платіжного доручення Клієнта на інший, відкритий Клієнтом рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.

08 грудня 2009 року позивач направив відповідачу заяву від 03.12.2009 про закриття поточного рахунку № 26006012356001 у російських рублях, в якій зазначалося розпорядження перерахувати залишок коштів на рахунок № 26009115712 у ВАТ «Райффайзен банк «Аваль». Відправлення відповідачу вказаної заяви підтверджується поштовими квитанціями від 08.12.2009 та описами вкладення з відмітками пошти про відправлення (копії в матеріалах справи).

Заява про закриття поточного рахунку від 03.12.2009 виконана не була, грошові кошти з рахунку позивачу не перераховані.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпоряджень позивача про перерахування коштів, закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів, які на ньому знаходяться в сумі 65000,00 російських рублів, яке виразилося в поданій заяві про закриття рахунку від 03.12.2009.

Враховуючи факт закриття рахунку, а також той факт, що в порядку, визначеними п. 9 Договору, залишок грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 65000,00 російських рублів не був повернутий позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми залишку, а саме в сумі 65000,00 російських рублів, що в еквіваленті до національної валюти складає 17317,30 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо закриття поточного рахунку та видачі залишку грошових коштів з нього виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме з урахуванням поштового обігу по м. Києву - 10.12.2009 (за заявою від 03.12.2009), в той час, як адміністрація банку була введена з 10.02.2009.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 59 від 10.02.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 3.1 Договору за несвоєчасне або неправильне списання з вини відповідача суми з рахунку позивача, а також за несвоєчасне зарахування суми, яка належить позивачу, відповідач сплачує пеню у розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої суми за кожний день прострочення але не більше 10 відсотків суми переказу.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, заважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за порушення відповідачем строків виконання платіжного доручення позивача № 281 від 09.02.2009, в розмірі 2018,30 грн., яка нарахована за період з 10.02.2009 по 10.08.2009 виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, та розрахована наступним чином: 17317,30 грн. х 24% / 365 днів х 125 днів прострочення (за період з 10.02.2009 по 14.06.2009) + 17317,30 грн. х 22% / 365 днів х 57 днів прострочення (за період з 15.06.2009 по 10.08.2009).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що вказаною нормою передбачаються міри відповідальності лише за порушення грошового зобов’язання, а таке грошове зобов’язання про перерахування позивачу залишку коштів у відповідача виникло після подання позивачем заяви про закриття рахунку, зважаючи на те, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних і інфляційних втрат стосуються періоду до 02.10.2009 (тобто до подання заяви про закриття рахунку), позовні вимоги про стягнення 3% річних і інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 19335,60 грн., в тому числі 17317,30 грн. залишку коштів на рахунку та 2018,30 грн. пені.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 422,27 грн. (193,35 грн. державного мита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” (ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артем, буд.15) на користь Приватного підприємства „Техсолюшн” (ідентифікаційний код 32103575, адреса: 03127, м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1) 19335,60 грн. (дев’ятнадцять тисяч триста тридцять п’ять гривень 60 копійок) та судові витрати в розмірі 422,27 (чотириста вадцять дві гривні 27 копійок) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 30.12.2009р