Рішення № 7423516, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/56102.12.09 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Київської обласної організації спілки наукових та інженерних об’єднань України

про стягнення 2232,31 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Токар Ю.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 2232,31 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.03.05 р. № 1488, з яких: 2048, 16 грн. заборгованості з орендної плати, 121,26 грн. пені, 62,89 грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача до Державного бюджету 2360,34 грн. заборгованості з орендної плати за період з березня 2005 року до липня 2009 року, 207,09 грн. пені, 55,93 грн. інфляційних нарахувань. Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що договір від 11.03.05 р. № 1488 укладений на 11 місяців, автоматично пролонгований сторонами до 11.10.09 р.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідність витребування нових доказів у справі та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 06.11.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.12.09 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.05 року між сторонами був укладений договір оренди № 1488 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі – договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 20,90 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 27 та знаходиться на балансі Головного інформаційно-обчислювального центру Державного підприємства Національної енергетичної компанії «Укренерго»з метою розміщення громадської організації.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 11.03.05 р. до 11.02.06 р. включно.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.03.05 р. (копія –у матеріалах справи).

Суд відзначає, що відповідно до ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційного-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 3 ст. 90 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»у разі внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни пов’язані із зміною найменування юридичної особи проводиться заміна свідоцтва про державну реєстрацію.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, надаються, зокрема у вигляді довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців інформації, яка запитується (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»).

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 644296 за критеріями пошуку: найменування юридичної особи –Громадська організація Київське правління науково-технічної спілки енергетиків та електроенергетиків України, ідентифікаційний код: 05426695, місцезнаходження: м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 27 у вказаному Реєстрі міститься юридична особа з найменуванням «Київська обласна організація спілки наукових та інженерних об’єднань України».

Наведені обставини свідчать, що орендарем за договором від 11.03.05 р. № 1488 є Київська обласна організація спілки наукових та інженерних об’єднань України.

Статтею 263 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вищевказані статті також кореспондуються зі статтею 764 Цивільного кодексу України, в якій встановлено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання наймача продовжувати відносини найму у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Оскільки відповідач продовжує користуватися нерухомим майном площею 20,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 27після 11.02.06 р., а позивач будь-яких заперечень щодо повернення зазначеного приміщення не висловлював, суд дійшов висновку, що договір від 11.03.05 р. № 1488 пролонговувався сторонами на тих же умовах та на той самий строк до 11.01.2007 р., до 11.12.2007 р., до 11.11.2008 р., до 11.10.2009 р., до 11.09.2010р.

Порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 3 договору, відповідно до якого орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –січень 2005 р.: 238,07 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –березень 2005 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий, березень місяці 2005 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктами 3.3., 3.4., 3.6. договору сторони погодили, що перерахування здійснюється відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету; 30 % орендної плати перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що загальна сума орендної плати за період з 11.03.05 р. до липня 2009 року складає 11905,52 грн.

З наданих позивачем платіжних доручень: № 1 від 14.01.08 р. на суму 2500,00 грн., № 9 від 22.08.05 року на суму 632,00 грн., № 3 від 04.09.08 р. на суму 2000,00 грн., № 10 від 01.11.05 р. на суму 713,18 грн., № 13 від 05.12.05 р. на суму 180,00 грн., № 4 від 04.09.08 р. на суму 46,15 грн., № 5 від 10.07.06 р. на суму 580,00 грн., № 13 від 31.08.06 р. на суму 720,00 грн., № 1 від 14.02.06 р. на суму 540,00 грн. вбачається, що відповідач за вказаний вище період перерахував до державного бюджету грошові кошти за оренду майна в розмірі 7911,33 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати до державного бюджету за договором від 11.03.05 р. № 1488, позивач просить суд стягнути з відповідача 2360,34 грн. заборгованості з орендної плати за період з березня 2005 року до липня 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача до державного бюджету 2360,34 грн. грн. визнаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача до державного бюджету пеню у розмірі 207,79 грн. за періоди: з 11.01.09 р. до 11.07.09 р.; з 11.02.09 р. до 11.08.09 р.; з 11.03.09 р. до 08.09.09 р.; з 11.04.09 р. до 09.10.09 р.; з 11.05.09р. до 12.10.09 р.; з 11.06.09 р. до 12.10.09 р.; з 11.07.09 р. до 12.10.09 р.; з 11.08.09р. до 12.10.09р.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов’язання щодо сплати, вимога позивача про стягнення з нього штрафних санкцій визнається правомірною.

Проте при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що позивачем допущено помилку, а саме невірно визначено періоди її нарахування, відлік яких розпочинається з 11.01.09 р. та 11.02.09 р.

Приймаючи до уваги, що в силу вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, суд дійшов висновку, що вказаний шестимісячний строк по грошовим зобов’язанням, прострочення яких виникло 11.01.09 р. та 11.02.09 р. припиняється 10.07.09 р. та 10.08.09 р. відповідно.

За таких обставин за розрахунком суду сума пені в межах визначеного періоду становить 206,77 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 55,93 грн. інфляційних нарахувань за період з січня 2009 р. до серпня 2009 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем допущено помилку, а саме не враховано, що у липні, серпні 2009 року була деінфляція. За розрахунком суду за визначений період з відповідача до державного бюджету стягненню підлягає 22,64 грн. інфляційних нарахувань.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської обласної організації спілки наукових та інженерних об’єднань України (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 25, ідентифікаційний код 05426695) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до Державного бюджету України (ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД: 220803000) 2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 34 коп. заборгованості з орендної плати, 206 (двісті шість) грн. 77 коп. пені, 22 (двадцять дві) грн. 64 коп. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Київської обласної організації спілки наукових та інженерних об’єднань України (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 25, ідентифікаційний код 05426695) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України 100 (сто) грн. 69 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 25.12.09 р.