Рішення № 7423496, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/49822.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна» до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

про про розірвання договору

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Корсун М.О. (довіреність № 3108 від 31.08.2009р.);

від відповідача: Заєць Е.П. (довіреність № Л-4 від 11.12.2009р.)

В судовому засіданні 22 грудня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(надалі –відповідач) про розірвання договору банківського рахунку, зобов’язання закрити поточний рахунок та стягнення 91000,00 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не розглянута заява позивача про закриття рахунку, не розірваний договір банківського рахунку та не перерахований залишок коштів на рахунку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 16.10.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.11.2009р. В судове засідання 19.11.2009р. представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 22.12.2009р., про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського рахунку (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 260063166101/980 (надалі - Рахунок), зобов’язується приймати та зараховувати на Рахунок позивача грошові кошти, виконувати його розпорядження про перерахування та видачу відповідних сум з Рахунку, проведення операції з Рахунку.

30.08.2009р. позивач, маючи на розрахунковому рахунку кошти, за допомогою системи електронних платежів передав до відповідача належним чином оформлені платіжні доручення № 26 на суму 20200,00 грн., № 27 на суму 30500,00 грн., № 28 на суму 20500,00 грн., № 29 на суму 19800,00 грн. на загальну суму 91000,00 грн. на сплату податку на додану вартість (копії в матеріалах справи).

Відповідачем грошові кошти були не перераховані, тим самим відповідачем грубо порушені умови Договору. До того ж відповідач листом № 11/4725 від 31.07.2009р. позивача повідомлено, що невиконання платіжних доручень про перерахування коштів відбулося у зв’язку відсутністю коштів на кореспондентському рахунку (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

23.11.2009р. позивач, рекомендованим листом надіслав відповідачу заяву про закриття Рахунку, в якій зазначалося розпорядження щодо перерахування залишку коштів на Рахунку та розірвання Договору (копія в матеріалах справи). На вказану заяву відповідач ніяким чином не відреагував. У встановлений Договором, законом строк відповідач не повідомив належним чином позивача про наслідки розгляду вказаної заяви.

Слід зазначити, що відповідачем була надіслана позивачу довідка № 11/7463 від 01.12.2009р., якою він повідомив позивача про те, що залишок грошових коштів по поточному Рахунку станом на 23.11.2009р. становить 91265,98 грн.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

          Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження позивача про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів, які на ньому знаходяться в сумі 91000,00 грн., яке виразилося в поданій заяві про закриття рахунку від 23.11.2009р.

Враховуючи той факт, що рахунок позивача за його заявою відповідачем не закритий, залишок грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 9100,00 грн. не повернутий позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми залишку, а саме в сумі 91000,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Що ж стосується заявленої вимоги позивача про розірвання Договору, то вона є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено істотність порушення відповідачем умов Договору, зважаючи на положення ст. 1075 ЦК України.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 91000,00 грн. та зобов’язання відповідача закрити Рахунок позивача.

Судові витрати позивача у сумі 1231,00 грн. (995,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (ідентифікаційний код 19338316, к/р №32000190901 в РКЦ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321897, адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна» (ідентифікаційний код 32735770, р/р 26002001315426 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Дачна, 1) грошові кошти в сумі 91000,00 грн.(дев’яносто одну тисячу гривень 00 копійок) та судові витрати в розмірі 1231,00 грн. (одна тисяча двісті тридцять одну гривня 00 копійок). Видати наказ.

Зобов’язати Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» (ідентифікаційний код 19338316, к/р №32000190901 в РКЦ НБУ по Києву і Київській області, МФО 321897, адреса: 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а) закрити р\р 260063166101/980 Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна» (ідентифікаційний код 32735770, р/р 26002001315426 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Дачна, 1). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

                               Дата підписання повного тексту рішення - 30.12.2009р.