Рішення № 7423353, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/73126.11.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

Про стягнення 10977,84 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_2 дов.

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»9379 грн. основного боргу, 1074,74 грн. пені, 148,01 грн. 3% річних, 376,09 грн. індексу інфляції, а всього 10977,84 грн. заборгованості за договором банківського рахунку б/н від 31.03.2006р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 30.11.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2006р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в українських гривнях для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобовязується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунок, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно п.2.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

24.02.2009р. відповідно до умов п.4.1., 4.3. договору банківського рахунку позивачем до банку було передано платіжне доручення № 2 на перерахування грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № 2600300000608 відкритий в Житомирській філії АКБ «Форум! М. Житомир, МФО 311841 на користь ПП «Еллада Плюс»в розмірі 9379 грн.

Платіжне доручення було прийнято відповідачем до виконання, грошові кошти у сумі вказаній в платіжному дорученні були списані з рахунку позивача, проте не перераховані на рахунок отримувача.

Відповідно до п.2.2.3 договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим договором послуг.

Відповідно до п.2.3.3. договору банк бере на себе зобовязання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Згідно п.3.1. договору банківського рахунку, за несвоєчасне чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить клієнту, банк сплачує клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

31.03.2006р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку.

Пунктом 2.3.3. Договору передбачено обов'язок Банку своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до 4.2. Договору, операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобовязання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи доведено, що переказ коштів в сумі 9379 грн. не проведений відповідачем, і тому вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 9379 грн. підлягає задоволенню.

Згідно п.3.1. договору банківського рахунку, за несвоєчасне чи неправильне списання з вини банку суми з рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить клієнту, банк сплачує клієнту пеню в розмірі ставки, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.1. Договору банківського району, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Але вимога позивача про стягнення з відповідача за прострочення терміну платежу пеню у сумі 1074,74 грн., 3% річних у сумі 148,01 грн. та 376,09 грн. індексу інфляції відповідно до розрахунку позивача відповідно до статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, у тому числі у формі адміністративного регулювання, зокрема шляхом встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про Національний банк України»до повноважень Правління Національного банку України входить приймання нормативно-правових актів Національного банку.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку (ст. 56 ЗУ «Про Національний банк України»).

Так, постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009р. № 59 в Відкритому акціонерному товаристві Комерційний банк «Надра»було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009р. до 10.08.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009р. № 452 «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», продовжено мораторій на шість місяців з 11.08.2009р. до 10.02.2010р.

В звязку з введенням в дію мораторію, на діяльність банку (Відповідача) розповсюджуються спеціальні норми Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме ст. 58 вказаного Закону України передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, нараховані під час дії мораторію вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум пені в розмірі у сумі 1074,74 грн., 3% річних у сумі 148,01 грн. та 376,09 грн. індексу інфляції задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимога в частині стягнення 9379грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню, в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних слід відмовити з підстав вищезазначених.

Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення 9379грн.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул.. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 9379 (девять тисяч триста сімдесят девять) грн. основного боргу, 93 (девяносто три ) грн.. 79 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко

Дата підписання рішення: 28.12.2009р.