Рішення № 7423154, 16.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/51816.11.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Терра Банк»

до відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»

про стягнення 5732108,84 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Будниченко О.В. – представник за довіреністю № 268 від 05.10.2009 року;

                     Бесєдін В.І. - представник за довіреністю № 282 від 20.10.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Терра Банк» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»про стягнення 5732108,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Інвест - Кредит Банк»та відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг»був укладений кредитний договір № 03-К/08-04, згідно умов п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 5000000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком на 48 місяців з погашенням основної заборгованості відповідно до графіку, викладеного в Додатку №1 до цього договору з кінцевим терміном погашення 17 лютого 2012 року з виплатою 19 % річних.

Відповідно до п.1.1. Статуту, дата реєстрації 13.04.2009 року, закрите акціонерне товариство «Терра Банк»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Інвест-Кредит Банк».

Додатковим правочином від 05.06.2008 року за згодою сторін з 1 червня 2008 року збільшується плата за користування кредитом по договору на 5 % річних та встановлюється у розмірі 24 % річних.

Додатковим правочином від 15.08.2008 року за згодою сторін з 1 серпня 2008 року зменшується плата за користування кредитом по договору на 1,50% річних та встановлюється у розмірі 22,50 % річних.

Додатковим правочином від 01.12.2008 року сторони дійшли взаємної згоди змінити графік погашення кредиту шляхом внесення змін та доповнення до Додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.2.2.1. договору позичальник зобов’язується забезпечити повернення кредиту у зазначений строк.

Відповідно до п.2.2.2. договору позичальник зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом в останній робочий день кожного місяця.

Згідно умов п. 1.1., п. 2.2. договору позичальник зобов’язується повернути кредит позивачеві відповідно до графіку, викладеного в Додатку №1 до договору з кінцевим терміном погашення 17 лютого 2012 року, відповідачем не виконане зазначене зобов’язання та порушено порядок погашення кредиту,

07.04.2009 року на адресу відповідача була направлена Претензія за вих. № 6, з проханням оплатити заборгованість по кредиту та нарахованих відсотках та пеню за прострочення сплати відсотків протягом тридцяти днів. Претензія була залишена без відповіді та без задоволення.

Станом на 07.07.2009 року строкова заборгованість за кредитом становить 4520000 гривень, прострочена заборгованість за кредитом становить 54732,03 гривень.

Відповідно до п.2.2.8. договору позичальник зобов’язується повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадку, зокрема, несплати процентів за користування кредитом ( в т.ч. неналежної сплати процентів).

Станом на 07.07.2009 року сума нарахованих та несплачених процентів на строкову заборгованість за кредитом становить 607731 грн., сума нарахованих та несплачених процентів на прострочену заборгованість за кредитом становить 14314,50 гривень.

Відповідно до п.3.3. договору у випадку несвоєчасного погашення процентів за користування кредитом, згідно з пп.. 2.2.2. даного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів.

Станом на 07.07.2009 року позивач нарахував відповідачеві пеню за несвоєчасну сплату процентів у сумі 41279,62 гривень.

Відповідно до п.3.1. договору у випадку несвоєчасного погашення основного боргу позичальник сплачує банку 38 % річних від суми залишку простроченої заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.2.3.6. договору банк має право розірвати договір і достроково стягнути кредит з нарахуванням штрафу в розмірі 10% від суми кредиту, у разі недотримання позичальником умов кредитного договору.

Станом на 07.07.2009 року позивач нарахував відповідачеві штраф за недотримання умов договору в сумі 457473,20 гривень.

Керуючись ч.2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних, що станом на 07.07.2009 року становить 29886,42 гривень, та індекс інфляції що станом на 07.07.2009 року становить 6692,05 гривень.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/518 і призначено до розгляду на 06.10.2009 року.

25.09.2009 року до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року про порушення провадження у справі № 33/518 та клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року.

Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 року Саранюка В.І. вказану скаргу передано на розгляд судді Мудрому С.М.

У відповідності до Інформаційного листа Верховного Суду України № 3.2-2008 від 10.09.2008 року у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2009 року суд ухвалив відмовити відкритому акціонерному товариству «Капітал Лізинг»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року про порушення провадження у справі № 33/518, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику - відкритому акціонерному товариству «Капітал Лізинг».

У судове засідання 06.10.2009 року представник позивача з’явився, надав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/518 від 20.07.2009 року, заяву про продовження строку розгляду справи, а також заявив усне клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача із закритого акціонерного товариства «Терра Банк» на публічне акціонерне товариство «Терра Банк».

Суд задовольнив вищезазначене клопотання представник позивача та здійснив заміну організаційно-правової форми позивача із закритого акціонерного товариства «Терра Банк»на публічне акціонерне товариство «Терра Банк»та задовольнив клопотання представник позивача про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача не з’явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/518 від 20.07.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання, судвідклав розгляд справи на 16.11.2009 року.

02.11.2009 року до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року у справі № 33/518 та клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року.

Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року Саранюка В.І. вказану скаргу передано на розгляд судді Мудрому С.М.

У відповідності до Інформаційного листа Верховного Суду України № 3.2-2008 від 10.09.2008 року у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Відповідно до ст. ст. 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалив відмовити відкритому акціонерному товариству «Капітал Лізинг»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року у справі № 33/518, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику - відкритому акціонерному товариству «Капітал Лізинг».

У судове засідання 16.11.2009 року представники позивача з’явилися, через загальний відділ діловодства подали заяву про уточнення позовних вимог, подали суду нову редакцію статуту публічного акціонерного товариства «Терра Банк»дата реєстрації 21.09.2009 року, надали пояснення по справі та просили стягнути з відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»на користь публічного акціонерного товариства «Терра Банк»заборгованість за договором в розмірі 5732108,84 грн., в тому числі: 4520000,00 грн. - строкової заборгованості за кредитом, 54732,03 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 607731,00 грн. –процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом, 14317,50 грн. - процентів нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом, 41279,62 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 29886,42 - три проценти річних, 6692,05 грн. - втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту, 457473,20 –штраф за недотримання умов договору, витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

21.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Інвест - Кредит Банк»та відкритим акціонерним товариством «Капітал Лізинг»був укладений кредитний договір № 03-К/08-04, згідно умов п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 5000000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком на 48 місяців з погашенням основної заборгованості відповідно до графіку, викладеного в Додатку №1 до цього договору з кінцевим терміном погашення 17 лютого 2012 року з виплатою 19 % річних.

Відповідно до п.1.1. Статуту, дата реєстрації 13.04.2009 року, закрите акціонерне товариство «Терра Банк»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Інвест-Кредит Банк».

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 5000000,00 гривень, що підтверджується випискою від 06.10.2009 року по особовим рахункам з 21.02.2008 по 22.02.2008, яка знаходиться в матеріалах справи.

Додатковим правочином від 05.06.2008 року за згодою сторін з 1 червня 2008 року збільшується плата за користування кредитом по договору на 5 % річних та встановлюється у розмірі 24 % річних.

Додатковим правочином від 15.08.2008 року за згодою сторін з 1 серпня 2008 року зменшується плата за користування кредитом по договору на 1,50% річних та встановлюється у розмірі 22,50 % річних.

Додатковим правочином від 01.12.2008 року сторони дійшли взаємної згоди змінити графік погашення кредиту шляхом внесення змін та доповнення до Додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.2.2.1. договору позичальник зобов’язується забезпечити повернення кредиту у зазначений строк.

Відповідно до п.2.2.2. договору позичальник зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом в останній робочий день кожного місяця.

Згідно умов п. 1.1., п. 2.2. договору позичальник зобов’язується повернути кредит позивачеві відповідно до графіку, викладеного в Додатку №1 до договору з кінцевим терміном погашення 17 лютого 2012 року, відповідачем не виконане зазначене зобов’язання та порушено порядок погашення кредиту.

Станом на 07.07.2009 року строкова заборгованість за кредитом становить 4520000 гривень, прострочена заборгованість за кредитом становить 54732,03 гривень.

Відповідно до п.2.2.8. договору позичальник зобов’язується повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у випадку, зокрема, несплати процентів за користування кредитом ( в т.ч. неналежної сплати процентів).

Відповідно до п. 3.1. договору у випадку несвоєчасного погашення основного боргу позичальник сплачує банку 30% (тридцять вісім процентів) річних від суми залишку простроченої заборгованості по кредиту.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 07.07.2009 року нараховані та несплачені проценти на строкову заборгованість за кредитом становлять 607731 гривень, нараховані та несплачені проценти на прострочену заборгованість за кредитом становлять 14314,50 гривень.

07.04.2009 року на адресу відповідача була направлена Претензія за вих. № 6, з проханням оплатити заборгованість по кредиту та нарахованих відсотках та пеню за прострочення сплати відсотків протягом тридцяти днів. Претензія була залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності строкової заборгованості за кредитом в сумі 4520000 гривень, простроченої заборгованості за кредитом в сумі 54732,03 гривень, процентів, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом у сумі 607731 гривень, процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 4314,50 гривень, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення строкової та простроченої заборгованості за кредитом, несплачених процентів, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом та несплачених процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.3. договору у випадку несвоєчасного погашення процентів за користування кредитом, згідно з пп.. 2.2.2. даного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за несвоєчасну сплату процентів у сумі 41279,62 гривень визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2.3.6. договору банк має право розірвати договір і достроково стягнути кредит з нарахуванням штрафу в розмірі 10% від суми кредиту, у разі недотримання позичальником умов кредитного договору.

Враховуючи вищезазначене, штраф за недотримання умов договору в сумі 457473,20 гривень визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, три відсотки річних у сумі 29886,42 гривень та індекс інфляції у сумі 6692,05 гривень визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг»(03150, м. Київ, вул. А.Барбюса,16; код ЄДРПОУ 34428335) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 2; МФО 380601; код ЄДРПОУ 24425738) строкову заборгованість по кредиту в сумі 4520000 (чотири мільйони п’ятсот двадцять тисяч) грн. 00 коп., прострочену заборгованість за кредитом в сумі 54732 (п’ятдесят чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 03 коп., процентів, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом у сумі 607731 (шістсот сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 00 коп., процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом у сумі 14314 (чотирнадцять тисяч триста чотирнадцять гривень) грн. 50 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів 41279 (сорок одна тисяча двісті сімдесят дев’ять) грн. 62 коп., три відсотки річних в сумі 29886 (двадцять дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 42 коп., індекс інфляції в сумі 6692 (шість тисяч шістсот дев’яносто дві тисячі) грн. 05 коп., штраф за недотримання умов договору в сумі 457473 (чотириста п’ятдесят сім тисяч чотириста сімдесят три) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 29.12.2009 року.