Ухвала суду № 74225531, 22.05.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/2256/16-к

Провадження №11-кп/772/548/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: ОСОБА_2

суддів: Нешик Р.І., Спринчука В.В.

за участю секретаря: Олійник Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020120000380 від 04.05.2016р., за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 01.11.2005 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 17.07.2008 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 22.06.2009 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 27.10.2009 року Гайсинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

визнано винним за ч. 3 ст. 297 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_3 визначено рахувати починаючи з часу його затримання, тобто з 15.06.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 15.06.2016 року до набуття вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишено без змін – утримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_3 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 660,30 гривень.

Вирішено питання з речовими доказами.

За участю прокурора Кузьміна С.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, ОСОБА_3, 04.05.2016 року, біля 03:00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення наруги над могилами, зайшов на територію кладовища, розташованого по вул. Уманській в с. Краснопілка, Гайсинського району, Вінницької області. Діючи умисно, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх вчинити, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги і пам’яті померлих, ОСОБА_3 за допомогою рук та застосування фізичного зусилля, штовхаючи обома руками, зруйнував надмогильні пам’ятники на наступних могилах: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3, діючи умисно, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій і бажаючи вчинити, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих та вияву поваги і пам’яті померлих, застосовуючи фізичне зусилля повалив надмогильні споруди у виді дерев’яних хрестів на могилах ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, та у виді металевих хрестів на могилах ОСОБА_45 та ОСОБА_46.

Також ОСОБА_3, діючи з єдиним умислом на вчинення наруги над могилами, умисно підпалив за допомогою запальнички надмогильну споруду у виді дерев’яного хреста на могилі ОСОБА_47, вазу з декоративними квітами на могилі ОСОБА_20 та поховальні вінки на могилах ОСОБА_48 та ОСОБА_49.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив наругу над могилами, після чого зник з місця вчинення злочину.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 297 КК України – тобто наруга над могилою, вчинена із хуліганських мотивів, що спричинило тяжкі наслідки, проте суд першої інстанції перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 297 КК України на ч. 3 ст. 297 КК України – тобто наруга над могилою, вчинена із хуліганських мотивів.

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок, у зв’язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 4 ст. 297 КК України у виді 10 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 297 КК України на ч. 3 ст. 297 КК України, так як від злочинних дій знищено 46 могил, що потягнуло за собою тяжкі наслідки, а також не враховано обтяжуючу обставину – рецидив злочину, особу обвинуваченого, що потягло за собою призначення ОСОБА_3 м’якого покарання.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених в ній та просить про скасування вироку через неправильну перекваліфікацію дій ОСОБА_3 з ч. 4 на ч. 3 ст. 297 КК України, та м'якість призначеного покарання, у зв'язку з чим просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі, захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3, які заперечують проти апеляційної скарги прокурора, оскільки вважають, що суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про відсутність аргументації тяжких наслідків, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та доводами апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

При вирішенні питання про скасування вироку апеляційний суд керується ст. 409 КПК України де зазначені підстави для скасування або зміни судового рішення, та перевіряє наявність підстав для скасування вироку, як про це зазначено в апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що суд першої інстанції самостійно вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, змінив кваліфікацію вчиненого діяння, не мотивувавши, які права ОСОБА_3 порушено, також відсутня мотивація щодо відсутності кваліфікуючої ознаки діяння у виді спричинення тяжких наслідків та посилається на те, що тяжкими наслідками слід визнавати вчинення наруги над багатьма (три і більше) могилами, знищення чи пошкодження місць поховань, пам'ятників або інших надмогильних споруд.

Суд першої інстанції не виходив за межі обвинувачення, а лише обґрунтовано зазначив у вироку про те, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення не зазначено чим саме спричинено тяжкі наслідки, а тому суд і не мав можливості перевірити в чому полягали тяжкі наслідки та чи були вони спричинені діями ОСОБА_3

Не зазначення в обвинувальному акті в чому, на думку обвинувачення, полягає спричинення тяжких наслідків, призвело до порушення права на захист обвинуваченого та порушує принцип змагальності, який захищений ст. 6 ЄКПЛ, де зазначено, що кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх, а також обвинувачення має бути зрозумілим, від якого обвинувачений має право захищатися.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи, що оскільки в самій статті не наведені конкретні ознаки, які би свідчили про тяжкість наслідків, а тому слід визнати такими вчинення наруги над 3 і більше могилами, неможливе на стадії апеляційного розгляду, оскільки апеляційна інстанція не може взяти на себе функції сторони обвинувачення та визнавати злочинними дії, вчинення яких не зазначено в обвинувальному акті.

Щодо невизнання обставиною, що обтяжує покарання – рецидив злочинів, яку необхідно було враховувати при призначенні покарання, то апеляційний суд бере до уваги, що обвинуваченому за ч. 3 ст. 297 КК України визначено максимальне покарання передбачене у санкції статті, а тому дана обставина не може вплинути на призначення покарання.

Крім того, суд у вироку, характеризуючи особу обвинуваченого, зазначив про судимості обвинуваченого, вказавши про те, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 297 КК України є належно мотивованими та не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які би були підставою для скасування чи зміни вироку, не встановлено.

Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_3 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України і воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14.02.2018 року щодо ОСОБА_3 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі 3 місяців.

Судді:

В.П. ОСОБА_50 ОСОБА_51 Спринчук

Згідно з оригіналом:

Суддя: