Рішення № 7422200, 23.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.09 Справа № 27/219/09

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

До - Приватного підприємства “І-Деал”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариства “Запоріжтрансформатор”, м. Запоріжжя

про стягнення 1 201 грн. 56 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився          

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “І-Деал”, м. Запоріжжя 1 201 грн. 56 коп., в тому числі 462 грн. 32 коп. заборгованості по орендній платі на підставі договору № 1363 від 30.03.2005 р., 10 грн. 28 коп. пені за неналежне виконання умов договору та 728 грн. 96 коп. неустойки, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ВАТ “Запоріжтрансформатор”, м. Запоріжжя

Ухвалою господарського суду від 27.07.2009 р. порушено провадження у справі № 27/219/09 та призначено судове засідання на 14.09.2009 р.

Ухвалою суду від 14.09.2009 р., розгляд справи було відкладено, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неприбуттям в засідання суду представника відповідача на 29.09.2009 р.

Ухвалою суду від 29.09.2009 р., розгляд справи було відкладено, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з необхідністю викликати в засідання суду для надання необхідних пояснень стосовно предмету спору заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області –Лісіну Г.М. та директора з адміністративних та соціальних питань ВАТ “Запоріжтрансформатор” - Зик Т.В., неявкою в засідання суду представника третьої особи та необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду спору, на 18.11.2009 р.

Ухвалою суду 18.11.2009 р. розгляд справи було відкладено, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неприбуттям в засідання суду представників сторін. Судове засідання призначено на 25.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2009 р. строк вирішення спору продовжено на один місяць, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 23.12.2009 р.

23.12.2009 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/219/09.

Представник позивача у судове засідання, відкрите 23.12.2009 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. У попередніх судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях.

Відповідач в судове засідання, призначене 23.12.09 р. не з’явився. Письмового відзиву та інші витребувані судом документи не надав, проти позову заперечив. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи у судове засідання, відкрите 23.12.2009 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка у судове засідання учасників судового процесу не звільняє їх від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

30.03.2005р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя та Приватним підприємством “І-Деал” укладено договір оренди державного нерухомого майна.

Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудоване в перший поверх гуртожитку, розташованого за адресою м. Запоріжжя Дніпропетровське шосе, 24 а, нежитлове приміщення (літера А-5), з № 1 по № 6 включно площею по внутрішньому обміру 44,9 кв.м., відповідно з технічним паспортом підготовленим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 29.12.2004 р.

Відповідно до п. 1.2 договору, майно передається в оренду з метою організації роздрібної торгівлі товарами акцизної-20 м. кв. та без акцизної груп-24,9 м. кв.

21.03.2008 р. сторони уклали договір про зміни № 3, відповідно до якого п. 10.1 договору змінено наступним: договір продовжено до 15.03.2009 р.

Отже, строк дії договору припинився з 15.03.2009 р., внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено.

У відповідності до розділу 3 договору № 1363, в редакції договору про зміни від 31.05.2007 р. № 2, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, відповідно до цільового призначення об’єкту оренди.

Розмір орендної плати за базовий місяць січень 2007 р. становить без ПДВ 289 грн. 53 коп., який в подальшому підлягає коригуванню орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць.

Законом України «Про оренду державного та комунального майна»до істотних умов договору оренди віднесені: орендна плата з урахуванням її індексації, виконання зобов’язань та забезпечення виконання зобов’язань тощо.

Відповідно до п. 3.5 договору та за умовами договору в редакції договору про зміни від 21.03.2008 р. № 3, відповідач повинен був сплачувати орендні платежі до державного бюджету щомісячно до 10 числа місяця.

Згідно із п. 5.3 договору, договору про зміни від 21.03.2008 р., відповідач повинен до 12 числа місяця надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць.

Згідно з п. 5.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

          Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, орендну оплату у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди склала 462 грн. 32 коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором».

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

На підставі вищевикладеного, орендарю нарахована пеня у розмірі 10 грн. 28 коп.

У зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати, 08.04.09 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 11-13-01932 з пропозицією щодо сплати заборгованості з орендної плати. Вимоги регіонального відділення, викладені в листі від 27.05.09, залишилися без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», після закінчення строку дії договору оренди, орендоване державне майно підлягає поверненню.

Пунктом 2.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення даного договору майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Відповідно до п. 10.1 договору, викладеного в редакції п. 1.3 договору про зміни № 3 від 21.03.2008 р., договір оренди від 30.03.2005 р. № 1363 діяв до 15.03.2009 р. Оскільки після закінчення терміну дії договору орендар не надав акт прийому-передачі, як це визначено п. 2.5 договору, регіональне відділення листом від 08.04.2009 р. № 11-13-01932 повідомило орендаря про припинення 15.03.2009 р. терміну дії договору внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та необхідність повернення орендованого майна. Факт повернення майна орендар повинен був підтвердити відповідним актом прийому передачі. Лист регіонального відділення був отриманий 09.04.2009 р. безпосередньо представником орендаря. Акт прийому-передачі підписаний сторонами 10.04.2009 р.

Статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення”.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного вище, позивачем нараховано неустойку в розмірі 728 грн. 96 коп. за період з 16.03.2009 р. по 10.04.2009 р.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 201 грн. 56 коп., доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, отже вимога позивача про стягнення 1 201 грн. 56 коп. заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22,27,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “І-Деал” (69096 м. Запоріжжя вул. Мурманська, буд. 3а, кв. 20, ЄДРПОУ 24910758, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету стягувач: Регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя вул. Перемоги, 50 ЄДРПОУ 20495280, код бюджетної класифікації 22080300; одержувач: Державний бюджет Ленінського району, банк одержувач - Управління державного казначейства в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677103, розрахунковий рахунок 31111094700006) 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 32 коп. заборгованості з орендної плати, 10 (десять) грн. 28 коп. пені, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 96 коп. неустойки. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства “І-Деал” (69096 м. Запоріжжя вул. Мурманська, буд. 3а, кв. 20, ЄДРПОУ 24910758, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного підприємства “І-Деал” (69096 м. Запоріжжя вул. Мурманська, буд. 3а, кв. 20, ЄДРПОУ 24910758, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 28.12.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.