Рішення № 74220364, 17.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018 р. Справа № 910/13233/17за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення "

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк " Приватбанк "

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Проход Р.С. - предст.

Від відповідача Штронда А.М. - предст.

Від третьої особи не з'явився

Рішення прийняте 17.05.2018 р., оскільки у судовому засіданні 12.04.2018 р. розгляд справи відкладався.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - публічного акціонерного товариства Комерційний банк " Приватбанк ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису за реєстровим номером № 1474 таким, що не підлягає виконанню, який вчинено 20.02.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артемом Анатолійовичем про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк " Приватбанк " 810743249,87 грн. за кредитним договором № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р., який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " та публічним акціонерним товариством Комерційний банк " Приватбанк ".

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2017 р. у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 р. зазначене рішення залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2018 р. рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2017 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 р. скасовані і справа № 910/13233/17 передана на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

На підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 06.03.2018 р. № 05-23/182 справа № 910/13233/17 передана на новий розгляд судді Пінчуку В.І.

Ухвалою від 13.03.2018 р. справа № 910/13233/17 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження, ухвалено здійснювати розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 12.04.2018 р.

Ухвалою від 12.04.2018 р. закрите підготовче провадження та справа № 910/13233/17 призначена до розгляду по суті на 17.05.2018 р.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що ПАТ КБ " Приватбанк " були надані всі передбачені чинним законодавством документи, що необхідні для вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, але через канцелярію суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

У письмових поясненнях від 01.09.2017 р., які знаходяться в матеріалах справи третя особа зазначає про те, що при зверненні публічного акціонерного товариства Комерційний банк " Приватбанк " про видачу спірного виконавчого напису йому було надано оригінал кредитного договору № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р. та засвідчена виписка з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " із зазначенням суми заборгованості станом на 16.02.2017 р. та строків її погашення, а тому третя особа ( нотаріус ) зазначає про те, що з поданих ПАТ КБ" Приватбанк " документів вбачається правомірність вимог останнього про стягнення з ТОВ " Ключове рішення " заборгованості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.02.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим A.A. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 1474 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк " Приватбанк " грошових коштів в сумі 810743249,87 грн., з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 181080000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 41546206,03 грн., заборгованості з пені у розмірі 179101781,37 грн., переоцінка кредиту у розмірі 408815262,47 грн., стягнення здійснюється за період з 08.04.2014 р. по 16.02.2017 р. за кредитним договором № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем не було надано нотаріусу виписку з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, а також зазначає про те, що заборгованість останнього не є безспірною.

Безспірність заборгованості є передумовою для вчинення виконавчого напису.

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 87 Закону України " Про нотаріат " передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. ( ч. 2 ст. 87 Закону України " Про нотаріат " )

Згідно ст. 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до розділу 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172

Відповідно до п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Як встановлено судом відповідачем були надані всі необхідні документи для вчинення нотаріусом виконавчого напису, а саме - оригінал кредитного договору № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р. та засвідчена виписка з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості станом на 16.02.2017 р. та строків її погашення, а тому суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Позивачем до позовної заяви поданий звіт про фактичні результати перевірки розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р. станом на 15.05.2017 р., який було здійснено товариством з обмеженою відповідальністю " Аудиторська фірма " Аудит-Менеджмент " та у якому йдеться про те, що в розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 р., який здійснено банком, наявні відхилення та у ньому (розрахунку банку) заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю " Ключове рішення " перед публічним акціонерним товариством Комерційний банк " Приватбанк " є більша ніж та, що міститься у розрахунку, який здійснено зазначеною Аудиторською фірмою, у зв'язку з чим позивач вважає, що заборгованість позивача не є безспірною.

Натомість, як встановлено судом зазначений звіт, на який посилається позивач складений станом на 15.05.2017 р., в той час як у спірному виконавчому написі йдеться про стягнення заборгованості з 08.04.2014 р. по 16.02.2017 р., а тому неможливо встановити за який період у вказаному звіті розрахована заборгованість позивача перед відповідачем та яким чином даний розрахунок пов'язаний із встановленням безспірності заборгованості, яка зазначена у спірному виконавчому написі на момент його видачі нотаріусом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість, позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів відсутності безспірності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором № DNH2LKI05491 від 08.04.2014 на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису.

Крім того, посилання, позивача на те, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/6781/17 та даний факт свідчить про відсутність безспірності заборгованості також є необґрунтованим, оскільки як вбачається з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, провадження у даній справі було порушено 21.06.2017 р., тобто через 4 місяці після вчинення спірного виконавчого напису, а тому спір, що розглядається у даній господарський справі не є обставиною, яка свідчить про відсутність безспірності заборгованості за спірним виконавчим написом на момент його вчинення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанці у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 25.05.2018 р.

СуддяВ.І.Пінчук