Постанова № 7421902, 07.12.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47397/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Я.А.Мокляк,

за участю:

представника позивача - Нагієва Т.О., Сластьоненко С.В., Рень С.І.

представника відповідача - Чернега О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Нафтогазсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сьомий буд трест" про стягнення боргу в сумі 1506600,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Нафтогазсервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сьомий буд трест", за участю Прокуратури Полтавської області про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами в сумі 1506600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення перевірки Гадяцькою МДПІ зібрані матеріали, які вказують на те, що протягом 2008 року між ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» та ТОВ «Сьомий буд трест» укладені нікчемні правочини, саме договори будівельного субпідряду № 16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року; № 10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року та виконані господарські зобов'язання по них з порушенням публічного порядку, суперечні моральним засадам суспільства, укладені з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави у зв'язку з чим ці правочини є нікчемними. Посилаючись на наведені підстави позивач просить суд стягнути з ТОВ НВП "Нафтогазсервіс" 1506600,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позвні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник ТОВ НВП "Нафтогазсервіс" в судовому засіданні позов не визнав, пояснив суду, що твердження позивача стосовно недійсності (нікчемності) договорів (№ 16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року; № 10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року), укладених товариствами не відповідає дійсності, оскільки вищевказані договори укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (статті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь - якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

В даному випадку, на думку відповідача нікчемність правочину прямо не встановлена законом, сторони за договором не заперечують його дійсність, тому такий правочин може бути визнаний нікчемним лише у судовому порядку (ч. з ст. 215 ЦКУ). Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може вважатися недійснисним.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ НВП "Нафтогазсервіс" (ідентифікаційний код 22526984) та ТОВ"Сьомий буд трест" зареєстровано як юридичні особи та внесені до ЄДРПОУ.

Працівниками Гадяцької МДПІ в період з 11.08.2009 року по 01.09.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року .

Позивач зазначає, що в ході проведення перевірки Гадяцькою МДПІ зібрані матеріали, які вказують на те, що протягом 2008 року між ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» та ТОВ «Сьомий буд трест» укладені нікчемні правочини, а саме договори будівельного субпідряду № 16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року; № 10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року кошти отримані за якими позивач просить стягнути з відповідача.

В матеріалах справи наявні договори будівельного субпідряду №16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року; №10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року які укладені між ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» та ТОВ"Сьомий буд трест". Предметом даних договорів є виконання ТОВ"Сьомий буд трест" робіт відповідно до проектно - кошторисної документації та умов договору роботи, а ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» в свою чергу прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідач зазначає, що договори субпідряду виконані сторонами в повному обсязі з дотриманням вимог, передбачених статтею 203 Цивільного Кодексу України, з додержанням обов’язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний об’єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

Згідно із ч. 1 ст. 203 цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частина 1 ст. 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов’язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча позивач і використав в акті перевірки такий термін, як «нікчемний правочин», позивач не звернув уваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Галяцькою МДПІ, при використанні терміну «нікчемний правочин», не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Частиною 2 ст. 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків; допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Позивач не звернув увагу на те, що згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На час розгляду справи у суді, укладення та виконання договорів субпідряду №16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року, №10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» та ТОВ"Сьомий буд трест" зареєстровані у ЄДРПОУ, що підтверджується відповідними довідками державних реєстраторів в матеріалах справи. Відповідно зазначені товариства користуються всіма правами та обов'язками які надані юридичним особам в тому числі укладення договорів субпідряду.

Позивач не надав суду доказів (рішення суду) щодо визнання правочинів за договорами будівельного субпідряду №16/1с-08-08 від 22 серпня 2008 року, №10/2с-07-08 від 25 липня 2008 року які укладені між ТОВ НВП «Нафтогазсервіс» та ТОВ"Сьомий буд трест" нікчемними, а тому і вимоги, щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за начебто нікчемними правочинами в сумі 1506600,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14.12.2009 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко