Рішення № 74217424, 25.04.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1107/18

Справа №754/8954/17

РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.

за участі: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

11.07.2017 р. позивач звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2004 р. у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва Київської області вона з відповідачем зареєструвала шлюб.

Від спільного шлюбу мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаємопорозумніня між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дітей. Відповідач влаштовує постійні скандали, в тому числі в присутності сторонніх людей і громадських місцях, що ображає її честь і гідність. Відповідач постійно пред'являє їй необґрунтовані претензії, що робить спільне життя нестерпним тому, що відповідач постійно ганьбить, ображає її (позивача) і принижує її честь і гідність. Від постійних суперечок і сандалів погіршилося її самопочуття, вона перебуває в стані постійного стресу. У неї порушився сон і погіршилась працездатність. При цьому відповідач не бере участі матеріально в житті сім'ї, не бажає влаштовуватися на роботу і весь тягар забезпечення сім'ї лежить на її плечах. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між ними припинилися з серпня 2015 року. З цього часу спільне господарство не ведеться, спору про спільне майно немає.

За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дітей.

На примирення не згодна і тому вважає, що необхідно розірвати шлюб. Шлюб розривають вперше.

Враховуючи викладене, просить суд розірвати шлюб з відповідачем.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов та просила його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідач в судовому засіданні не заперечував щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).

За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого 31 липня 2004 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 31 липня 2004 року зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 759. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини «ОСОБА_6» (а.с.4).

Від шлюбу у подружжя народились двоє дітей:

-син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 21 квітня 2011 року, актовий запис №1091 (а.с.5);

-син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 05 квітня 2005 року, актовий запис №211 (а.с.6).

За змістом положень ч. 3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

В судовому засіданні сторони не виявили бажання примиритись, наполягали на розірванні шлюбу.

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Як з'ясовано судом, підтверджується пояснення сторін, сімейне життя подружжя не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на сімейне життя та обов'язки, різні інтересами. Сім'я існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім'ї є не доцільним.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально,сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 640 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 259, 263-265, 273,354,355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї 31 липня 2004 року, актовий запис № 759 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя