Ухвала суду № 74210685, 23.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/20192/17

Номер провадження №11-сс/791/213/18 Головуючий в І інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: ухвала про продовження

строку тримання під вартою Доповідач: Красновський І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого-судді Красновського І.В.,

Суддів: Заіченка В.Л., Калініної О.В.

секретар Божко В.Ю.

за участі прокурора Бугрименка Д.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12017230000000506 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст.89 КК України такий, що немає судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді продовжено строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування до 11 червня 2018 року включно.

В апеляційній скарзі захисник- адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та звільнити підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти, обравши інший запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі. На його думку, слідчий суддя не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 вважається таким, що не має судимостей відповідно до ст.89 КК України, а свідок, який надав покази слідчому про намір ОСОБА_2 виїхати за межі України, перебуває з ним у неприязних відносинах.

Крім того, слідчий суддя не врахував того, що ОСОБА_2 не має паспорту для виїзду за кордон; тричі з’являвся до слідчого і не мав будь-якого наміру переховуватися від слідства та суду; має на утриманні двох малолітніх дітей, знаходиться в зареєстрованому шлюбі та має постійне місце проживання. Проте, слідчий не прийняв цей факт до уваги та не зазначив про це у своєму рішенні.

Вважає, що при розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов’язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, чого слідчий суддя не зробив.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника – адвоката ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, прокурора та потерпілого ОСОБА_3, у судових дебатах сторони залишились на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4,5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, задовольняючи клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області, яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя врахував те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, і підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується наведеними у клопотанні слідчого доказами. Крім того, постановою заступника прокурора Херсонської області від 06.04.2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_2 до чотирьох місяців, тобто до 15.06.2018 року, з обґрунтуванням які слідчі дії необхідно провести (а.п.59-61).

На думку колегії суддів, вагомість доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_2, а саме позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років із конфіскаціцєю майна, раніше вчиняв корисливі злочини, був неодноразовий судимий (а.п.18), за місцем проживання та за місцем колишнього відбування покарання характеризується негативно (а.п.19-20), з показів свідків вбачається, що після вчинення злочину, у якому він підозрюється, ОСОБА_2 мав намір виїхати за кордон, а тому доводи апеляційної скарги захисника про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов’язаний з позбавленням волі є безпідставними, оскільки більш м’який вид запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя не взяв до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, що не має судимостей відповідно до ст.89 КК України, а свідок, який надав покази слідчому про намір ОСОБА_2 виїхати за межі України, перебуває з ним у неприязних відносинах, на думку колегії суддів не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і ці ризики на момент розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, не зменшилися.

Посилання в апеляційній скарзі захисника про те, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки, оскільки має на утриманні двох малолітніх дітей, знаходиться в зареєстрованому шлюбі та має постійне місце проживання, не є на думку колегії суддів підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням наведеного, а також того що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, зокрема: після закінчення експертного дослідження у призначеній судовій експертизі волокон та волокнистих матеріалів долучити до кримінального провадження висновок експерта та визначити місце зберігання вилученої куртки; після вилучення відомостей в мобільних операторів направити інформацію до ОСОБА_5 для проведення її аналізу; розсекретити в установленому порядку ухвали апеляційного суду Херсонської області, на підставі яких проводились відносно ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 негласні слідчі (розшукові) дії; провести необхідні слідчі (розшукові) дії направлені на встановлення місцезнаходження засобів та знарядь вчиненого злочину (маски, пістолету, ножа); скласти остаточне письмове повідомлення про підозру та вручити його підозрюваним ОСОБА_2 та ОСОБА_6; виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати сторонам кримінального провадження (потерпілому, підозрюваним, захиснику) достатнього часу для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких їм буде надано доступ; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; провести інші слідчі дії, необхідність у проведені яких виникне під час досудового розслідування кримінального провадження, слідчим суддею прийняте законне та обґрунтоване рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку тримання під вартою.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а інші наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Відповідно до ч.4 п.1 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, даних про його особу, продовжив запобіжний захід у виді тримання йому під вартою без визначення розміру застави, в межах досудового розслідування, тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла таких висновків, що слідчим суддею прийняте судове рішення, яке відповідає вимогам КПК України, і підтверджується наявними у кримінальному провадженні матеріалами, тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника – адвоката ОСОБА_4, відсутні.

Керуючись ст. ст. 404,405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_2 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий (підпис) І.В. Красновський,

Судді: (підпис) ОСОБА_9,

(підпис) ОСОБА_10

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_11