Рішення № 74186092, 08.05.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2196/18

Провадження № 2/727/766/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 травня 2018 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі головуючого судді Волошина С.О.

секретар Кушнірюк Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_2, (АДРЕСА_2) до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Єврокар Україна» (м.Київ, вул.Бориспільська, 9 корпус 57, офіс 57/1, код ЄДРПОУ 40481805) про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Єврокар Україна» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

В позовній заяві посилається на те, що в вересні 2017 року, з оголошення в мережі Інтернет він дізнався про можливість придбання легкового автомобіля ОСОБА_4 за ціною 109000 гривень в м. Вінниця, в офісі товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЄВРОКАР УКРАЇНА».

19 вересня 2017 року, за досягнутою попередньою домовленістю прибув в офіс відповідача, у м. Вінниця. Після того як представником компанії був складений договір, йому було повідомлено, що договір буде надано для ознайомлення лише після сплати авансового платежу, згідно рахунку на оплату.

Суму авансового платежу в розмірі 60000 грн., він сплатив того ж числа у відділенні АТ «ОСОБА_5 Аваль» у місті Вінниця, вказавши, що призначенням платежу являється авансовий платіж згідно договору фінансового лізингу № 3785 від 19.09.2017р.

Після пред'явлення представнику відповідача квитанції про оплату йому був наданий на ознайомлення договір фінансового лізингу, у якому вартість замовленого автомобіля була вказана значно вища ніж при розмові по телефону та в офісі, крім того, із самого тексту договору вбачалось, що і ця вартість не є сталою, а буде корегуватись у залежності від зміни курсу долара.

Представник компанії - менеджер-консультант товариства ОСОБА_6, яка підписала Договір від імені відповідача, повідомила його, що транспортний засіб прибуде в Чернівці, за його адресою проживання на протязі 4 днів. ОСОБА_6 також вказала, що в день отримання автомобіля, позивачеві будуть надані додатки до Договору, Специфікація та Графік здійснення лізингових платежів.

Таким чином, 19.09.2017 року між ним (лізингоодержувач) та ТОВ «Єврокар Україна» (лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу № 3785, згідно п.1.3 якого лізингодавець взяв на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Предметом фінансового лізингу, згідно п. 1.1. договору, є транспортний марки/моделі - Lada Largus, комплектація/модифікація - CrOSS, об’єм двигуна 1,6, тип КПП, привід передній.

Вартість предмета лізингу, згідно п. 8.2 договору складає 15147,73 доларів США з урахуванням ПДВ, що на дату укладення договору склало 399900,00 гривень з ПДВ.

Через 4 дні після підписання Договору фінансового лізингу, йому в телефонному режимі було повідомлено, що автомобіль при транспортуванні до м. Чернівці зазнав технічної поломки, в зв’язку з чим потребує ремонту і про дату поставки автомобіля його буде проінформовано додатково.

Зателефонувавши через кілька днів до офісу товариства, він дізнався що ремонтні роботи затягуються і поставка автомобіля в м. Чернівці відбудеться протягом місяця.

Через один місяць, на його неодноразові телефонні дзвінки у м. Вінницю та у м. Київ до головного офісу ТОВ «Лізингова компанія «ЄВРОКАР УКРАЇНА», вже ніхто відповідав.

25.10.2017 року він звернувся до відповідача з письмовою заявою про бажання розірвати укладений договір та з вимогою про повернення сплачених коштів.

Листом за вих. № 2320 від 16.11.2017 р. року відповідач повідомив, що сплачені ним кошти зараховані як Комісія за організацію договору в розмірі 39900,00 грн. та частина Авансового платежу в розмірі 20010,00 грн. Крім того, відповідач зазначив, що у випадку розірвання Договору, сплачена сума, яка є комісію за організацію Договору, не повертається.

Вказує, що до цього часу він не отримав від відповідача транспортного засобу, ані сплачених ним коштів. Даний договір нотаріально посвідчено не було, він укладений в простій письмовій формі.

Таким чином договір фінансового лізингу не відповідає вимогам ст.799 ЦК України, що тягне за собою недійсність договору відповідно до ст.220 ЦК України.

Просить визнати договір №3785 фінансового лізингу від 19.09.2017 року, укладений між ним та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЄВРОКАР УКРАЇНА» - недійсним і стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідністю «Єврокар Україна», на його користь сплачені ним за договором фінансового лізингу №3785 від 19.09.2017 року грошові кошти у сумі 60 000 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явились. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Єврокар Україна» в судове засідання не з’явився повторно, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно повісткою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247, ст.280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Крім цього, виходячи з даних вимог закону, зокрема, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що по справі слід ухвалити заочне рішення та позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.09.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Єврокар Україна» укладено договір фінансового лізингу № 3785, згідно п.1.3 якого лізингодавець взяв на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства (а.с.8-15).

Предметом фінансового лізингу, згідно п. 1.1. договору, є транспортний марки/моделі - Lada Largus, комплектація/модифікація - CrOSS, об’єм двигуна 1,6, тип КПП, привід передній.

Вартість предмета лізингу, згідно п. 8.2 договору складає 15147,73 доларів США з урахуванням ПДВ, що на дату укладення договору склало 399900,00 гривень з ПДВ.

З п.12.1. ст.12 Договору вбачається, що у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу на вимогу лізингоодержувача поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу. Комісія за організацію договору в такому випадку лізингоодержувачу не повертається.

На виконання умов договору ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Єврокар Україна» 60000 грн., що підтверджується квитанцією №N1OUK46127 від 19 вересня 2017 року, призначення платежу: авансовий платіж згідно договору фінансового лізингу (а.с.16).

Згідно з ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) й договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно дост. 628 ЦК України.

Відповідно до ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

16.12.2015 р. Верховний Суд України у постанові в цивільній справі №6-2766цс15 виклав правову позицію, за якою всі договори фінансового лізингу, які укладені з фізичними особами, повинні бути нотаріально посвідченими. Зазначений висновок ВСУ є обов’язковим та має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосування таких норм права. Аналогічне обґрунтування визнання договорів фінансового лізингу викладено також в інших Ухвалах ВСС України.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу № 3785 від 19.09.2017 р. нотаріально посвідчений не був.

Статтею 216 Цивільного кодексу України встановлено, що правові наслідки недійсності правочину, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивачем були сплачені на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 60000 грн., предмет лізингу позивачу передано не було.

Таким чином необхідно застосовувати односторонню реституцію, а саме стягнути з лізингової компанії сплачені позивачем кошти за договором. Аналогічна позиція викладена у Постанові ВСУ №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що договір фінансового лізингу №3785 від 19.09.2017 р. укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Єврокар Україна» є недійсним і необхідно стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Єврокар Україна» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором фінансового лізингу №3785 від 19.09.2017 року грошові кошти у сумі 60 000 грн.

Крім цього, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсними договір фінансового лізингу № 3785 від 19.09.2017 року, укладений між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» (знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 57, оф. 57/1, Код ЄДРПОУ 40481805) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, сплачені за договором грошові кошти в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» (знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 57, оф.57/1, Код ЄДРПОУ 40481805) на користь Держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СУДДЯ: С.О. Волошин