Рішення № 74186069, 04.05.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3991/18

Провадження № 2-о/727/101/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі головуючого судді Волошина С.О.

секретар Кушнірюк Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2, (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), заінтересована особа Чернівецька міська рада (м.Чернівці, площа Центральна, 1) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В :

Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського суду м.Чернівці з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа Чернівецька міська рада.

В заяві посилається на те, що їм на праві співвласників належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності та договору дарування від 03.02.1996 року. Маючи намір подарувати свою частку доньці, заявник ОСОБА_1, зайнявся підготовкою документів та звернувся до державного нотаріуса. В процесі підготовки документів встановлено, що в зазначених правовстановлюючих документах, а саме в свідоцтві про право власності та договорі дарування помилково вказані прізвища його – ОСОБА_1 та його доньки, а саме вказано «Павлунік» замість правильного «Павлуник». Заявник вказує, що факт належності йому доданих до заяви Договору дарування жилого будинку підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло.

На підставі викладеного, просять встановити факт належності їм, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, свідоцтва про право власності на житло від 12 грудня 1993 року, а саме на квартиру №6 будинку №19 в м.Чернівці по вулиці Дарвіна, виданого Управлінням по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому.

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, однак спрямували до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність вимоги заяви підтримують повністю, просять заяву задовольнити.

Представник Чернівецької міської ради ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась та надіслала на адресу суду лист, в якому просить розглянути справ у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечує.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні в справі докази, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло Управління по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому від 12 грудня 1993 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.17).

Відповідно до договору дарування від 03.02.1996 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 1/4 частину квартири №6, що по вул.Дарвіна, буд.19. Таким чином, квартира на праві співвласників належить ОСОБА_4, ОСОБА_6 (а.с.14-15).

26 травня 2000 року, ОСОБА_7 одружилась з ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про одруження І-МИ №021900. Прізвища після одруження ОСОБА_8. (а.с.16).

Заявник ОСОБА_1, маючи намір подарувати свою частку доньці – ОСОБА_2, звернувся до державного нотаріуса і в процесі підготовки документів встановлено, що в зазначених правовстановлюючих документах, а саме в свідоцтві про право власності та договорі дарування помилково вказане його прізвище та прізвище доньки: «Павлунік» замість правильного «Павлуник».

Так, відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, імя, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім’я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючих документів можуть подавати спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав.

Для оформлення договору дарування, заявнику необхідно встановити факт належності правовстановлюючого документу, оскільки обумовлений правовстановлюючий документ містить помилку в написанні прізвища власника квартири, де зазначено «Павлунік» замість «Павлуник».

Разом з тим, судом встановлено, що внести зміни або виправлення до правовстановлюючого документа в адміністративному порядку неможливо.

Вказане свідчить про відсутність об'єктивної можливості приведення оспорюваного документа у відповідність до вимог закону.

В той же час факт належності ОСОБА_1, ОСОБА_2 – Свідоцтва про право власності на квартиру, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, відповідно до наявних у справі письмових доказів.

Доказів, які б спростовували вищевикладене суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації повноважень власника майна, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.4, 12, 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 315, 316, 318, 319, 354 ЦПК України, ч.1 п.15 п.п.15.5 розділу ХІІ. Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло від 12 грудня 1993 року, на квартиру АДРЕСА_2, виданого Управлінням по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівців шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: С.О. Волошин