Постанова № 74178683, 23.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м.Суми

Справа №592/2213/18

Провадження № 22-ц/788/725/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Біляєвої О.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кононенко О.Ю., Криворотенка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі – Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2, Ковпаківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

третя особа – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми у складі судді Чернобая О.І. від 12 березня 2018 року, постановлену у м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402 VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У травні 2018 року ОСОБА_1 пред’явила до відповідачів даний позов, який мотивований тим, що 24 грудня 2007 року між нею та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір про надання кредиту у сумі 33000 доларів США зі сплатою 12,5% річних за користування ним на купівлю квартири АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між нею та банком був укладений іпотечний договір, предметом якого є спірна квартира.

Предмет іпотеки реалізований Державним підприємством «СЕТАМ» шляхом проведення електронних торгів, про що позивач дізналася, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження.

На думку позивача, електронні торги проведені з порушенням вимог статті 203 ЦК України, Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1 просила визнати недійсними електронні торги від 19 січня 2018 року з реалізації квартири №74, що знаходиться у будинку 34 по вул. Праці у м. Суми, і протокол проведення електронних торгів від 19 січня 2018 року.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 березня 2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Роз’яснено ОСОБА_1 право на звернення до Сумського окружного адміністративного суду, до юрисдикції якого віднесено розгляд даного спору.

Ухвала мотивована тим, що електронні торги проводились не на підставі виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач є учасником виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, отже, в разі незгоди з діями чи рішеннями органів державної виконавчої служби має право оскаржити їх в порядку ст. 287 КАС України.

У квітні 2018 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати з підстав порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що предметом і підставою даного позову є визнання електронних торгів недійсними. Проте суд не урахував, що відчуження майна з торгів відноситься до угод купівлі-продажу, які можуть бути визнані недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, а тому дійшов помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ковпаківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області у відзиві на апеляційну скаргу висловив позицію, яка зводиться до згоди з доводами апеляційної скарги. Посилаючись на те, що справи про визнання прилюдних торгів недійсними віднесені до юрисдикції загальних судів, відповідач просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не подали.

У судовому засіданні ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Представник Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи не з'явились; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК).

Підстави відмови у відкритті провадження у справі визначені частиною 1 статті 186 ЦПК України. Зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що спір є публічно-правовим, зводиться до оскарження дій та рішень органів державної виконавчої служби, а тому належить до юрисдикції адміністративного суду.

Однак суд дійшов такого висновку з порушенням норм процесуального права.

Частиною першою ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій ст. 16 ЦК України, одним з яких є визнання правочину недійсним.

З огляду на матеріали справи позивач ОСОБА_1 пред'явила позов про визнання недійсними електронних торгів, що відбулися 19 січня 2018 року, та протоколу проведення електронних торгів.

Відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні (з електронних торгів), регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Частиною четвертою ст. 656 ЦК України встановлено, що до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу законодавства вбачається висновок, що відносини з приводу придбання майна на аукціоні (з електронних торгів), є договірними відносинами з купівлі-продажу з певною специфікою, визначеною законом. При цьому право продажу товару належить не власникові, а іншій встановленій законом особі з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні і контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно.

Спори, пов'язані з реалізацією майна, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, ураховуючи, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).

Проте суд першої інстанції не урахував наведені норми права, предмет і підстави пред'явленого позову, які позивач визначає на власний розсуд, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Висновок суду, що ОСОБА_1 слід звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку статті 287 КАС України, суперечить вимогам статті 4 ЦПК України, ст. 16 ЦК України щодо права особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції визнає доводи апеляційної скарги і наведені у відзиві аргументи обґрунтованими.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Установивши, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і неправильно застосував норми матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, суд апеляційної інстанції скасовує оскаржену ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Питання розподілу судових витрат між сторонами вирішується судом під час ухвалення рішення по суті.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 березня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.М. Біляєва

Судді: О.Ю. Кононенко

ОСОБА_5

Дата складення повного судового рішення – 23 травня 2018 року

ОСОБА_6Біляєва