Постанова № 74178681, 21.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року

м.Суми

Справа №592/11755/17

Номер провадження 22-ц/788/784/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі – ОСОБА_2, Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумська міська рада,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року в складі судді Фоменко І.М., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 09 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумської міської рада та просив визнати незаконним договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, просп. Курський, 18-18а, поновлений рішенням Сумської міської ради № 2437-МР від 27 липня 2017 року з ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовано тим, що він є власником нежитлового приміщення – гаражу, площею 190,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Суми, просп. Курський, 18-18а, що підтверджується витягом з державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Право власності на вказане майно набуте ним на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна № 1-19066 від 19 вересня 2011 року.

05 квітня 2013 року він зареєстрував право власності на зазначене майно – гараж (літ.«Е»), площею 190,1 кв.м, що складає 27/100 частин майнового комплексу за адресою: м. Суми, просп. Курський, 18-18а, інші 73/100 частин належать ОСОБА_2

Однак, з 2011 року він не може потрапити на територію зазначеної земельної ділянки та зареєструвати її у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі, оскільки рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 березня 2016 року про усунення перешкод в користуванні майном відповідачем не виконується.

Крім того, 25 жовтня 2006 року ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, просп. Курський, 18-18а, який в порушення вимог законодавства було поновлено рішенням Сумської міської ради від 27 липня 2017 року, що унеможливлює реєстрацію за ним земельної ділянки, на якій знаходиться гараж (літ.«Е»), площею 190,1 кв.м.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та не обґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув уваги на те, що договір оренди земельної ділянки, укладений 02 жовтня 2006 року між Сумською міською радою та підприємцем ОСОБА_2, був припинений 21 червня 2011 року, тобто втратив чинність у зв’язку із закінченням терміну його дії. Отже, не міг бути поновлений рішенням Сумської міської ради нечинний договір. Крім того вказує, що майновий комплекс, зазначений за адресою: пр-т Курський, 18, або вул. Курська, 18, або пр-т Курський, 18-18а, являється одним і тим же об’єктом нерухомості, що знаходиться за адресою: пр-т Курський 18-18а. Співвласниками вказаного майна є він – 27/100 частин та ОСОБА_2 - 73/100 частин. Відтак, висновок суду про різні адреси даного об’єкта нерухомості не відповідає обставинам справи та суперечить рішенням судів, які набрали законної сили.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 мотивоване недоведеністю факту укладення договору оренди земельної ділянки з порушенням істотних умов договору та вимог чинного законодавства.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого – вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві власності належав об’єкт нерухомого майна, до складу якого входили нежитлові приміщення: літ. «Е» - гараж, загальною площею 190,1 кв.м, літ. «В-1» - столярна майстерня, загальною площею 645,5 кв.м, літ. «Р-1» - склад – ангар, загальною площею 435,5 кв.м за адресою: м. Суми, проспект Курський, (колишня вулиця Курська) 18.

На підставі протоколу про проведення прилюдних торгів № 1 – 19066 від 19 вересня 2011 року по реалізації нерухомого майна, яке належало ОСОБА_2, та рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення – гараж літ.«Е», загальною площею 190,1 кв.м, розташований за адресою: м. Суми, проспект Курський (колишня вулиця Курська), 18-18а, що складає 27/100 частин майнового комплексу за вказаною адресою, що підтверджується копією витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 05 квітня 2013 року (а.с. 7, 61).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2012 року, встановлено, що частка нежитлового приміщення – гараж літ. «Е», загальною площею 190,1 кв.м за адресою: м. Суми, вул. Курська 18-18а, складає 27/100 частин від цілої частки, що зареєстрована за окремим реєстраційним номером майна № 18091496 (реєстр прав власності БТІ), до складу якої входять будівлі: літ. «Е» - гараж, загальною площею 190,1 кв.м, літ. «В-1» - столярна майстерня, загальною площею 645,5 кв.м, літ. «Р-1» - склад – ангар, загальною площею 435,5 кв.м.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 травня 2016 року, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14 жовтня 2012 року нежитлове приміщення – гараж літ. «Е», загальною площею 190,1 кв.м, який є частиною цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Суми, проспект Курський 18-18а та належав на праві власності ОСОБА_2, було реалізовано СФ ТОВ «Торговий Дім Укрспецреалізація», в результаті чого на прилюдних торгах гараж за вищезазначеною адресою придбав ОСОБА_1 (а.с. 8).

Таким чином, слід дійти висновку, що майновий комплекс, до складу якого входить гараж, який належить на праві власності ОСОБА_1, який у правовстановлюючих документах сторін у справі значиться за адресами: проспект Курський, 18, проспект Курський 18-18а, є одним і тим же об’єктом нерухомості.

Зазначений майновий комплекс належить ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності у співвідношенні відповідно: 27/100 та 73/100.

02 жовтня 2006 року між Сумською міською радою в особі міського голови м. Суми ОСОБА_5 та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідно до умов якого Сумська міська рада надала підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 0,4522 га, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Курська, 18, на підставі рішення Сумської міської ради від 21 червня 2006 року № 64-МР «Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради». Земельна ділянка надана в оренду під розміщення виробничої бази, згідно з Українським класифікатором цільового використання – землі підприємств іншої промисловості. Строк дії договору - до 21 червня 2011 року. 05 грудня 2006 року договір зареєстровано у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 040661201260.

При складанні, видачі та реєстрації договору було виготовлено відповідний план та схему земельної ділянки, опис меж земельної ділянки, кадастровий план із відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а також акт про погодження та закріплення в натурі меж земельної ділянки (а.с. 45-50).

Згідно з рішенням Сумської міської ради № 2437-МР «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» від 27 липня 2017 року, ОСОБА_2 поновлено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Суми, просп. Курський, 18, кадастровий номер: 5910136600:03:002:0046, функціональне призначення: під розміщення виробничої бази, на 5 років з моменту прийняття рішення (а.с. 41-44).

Відповідно до листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 23 серпня 2017 року, рішенням Сумської міської ради № 2437-МРР від 27 липня 2017 року ОСОБА_2 поновлено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Курський, 18, оскільки він є власником майна, що на ній знаходиться (а.с. 10).

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Поновлюючи ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, Сумська міська рада не пересвідчилась, що з 05 квітня 2013 року до ОСОБА_1 перейшло право власності на нежитлове приміщення – гараж літ.«Е», загальною площею 190,1 кв.м, розташований за адресою: м. Суми, проспект Курський (колишня вулиця Курська), 18-18а, що складає 27/100 частин майнового комплексу за вказаною адресою, який належав на праві власності ОСОБА_2 і, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до нього переходить право оренди на земельну ділянку під будівлею гаражу, загальною площею 190,1 кв.м за цією адресою, а договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки припиняється.

Таким чином, оспорюваним правочином порушені законні права ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, передбачене ч. 1 ст. 317 ЦК України. Зміст правочину суперечить вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

Отже, суд першої інстанції, не установив фактичні обставини справи, чи дійсно оспорюваний правочин порушив законні права позивача і суперечить закону, та дійшов помилкового висновку про відмову йому у задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, просп. Курський 18-18а, кадастровий номер: 5910136600:03:002:0046, поновленого рішенням Сумської міської ради «2437-МР від 27 липня 2017 року з ОСОБА_2

У зв’язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумської міської ради, підлягає стягненню в дольовому порядку на користь позивача компенсація судових витрат у розмірі по 320 грн. з кожного (960 грн. : 3) за апеляційний перегляд справи.

Керуючись ст. ст. 368 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 – 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року.

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, проспект Курський 18-18а, кадастровий номер: 5910136600:03:002:0046, поновлений рішенням Сумської міської ради «2437-МР» від 27 липня 2017 року з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, Сумської міської ради в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у розмірі по 320 грн. з кожного за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю.Кононенко

ОСОБА_7

ОСОБА_8