Постанова № 74169411, 22.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/1863/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Обрізка І.М.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, ухвалене суддею Лунь З.І., 11:42:41 год, м. Львів, дата складання повного тексту рішення не вказана, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2017 року позивач – ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №450443-13 від 23.10.2017р., яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 2083,33 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №450443-13 від 23.10.2017р.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки середньоринкова вартість автомобіля марки BMW Х5, 2015 року випуску, що належить на праві власності позивачу, не становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 (звітного) року, також датою виготовлення цього транспортного засобу є 01.01.2015 року, а факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то даний автомобіль не є об’єктом оподаткування у 2017 році. Таким чином, позивачу безпідставно визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 2083,33 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за ОСОБА_1 рахується легковий автомобіль BMW Х5, (об’єм двигуна 2993 куб. см.), рік випуску автомобіля 2015. Відповідно до Переліку автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п’яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (звітного) року, легковий автомобіль, який належить позивачу, є об’єктом оподаткування протягом 2 років з моменту випуску.

Апелянт зазначає, що оскільки відомості про календарну дату виготовлення транспортного засобу позивача невідомі, то відповідно до пп.14.1.220 ПК України, датою виготовлення транспортного засобу позивача є 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах, а саме 01.01.2015р.

Отже, легковий автомобіль, який належить позивачу, є об’єктом оподаткування протягом 2 років з моменту випуску, а датою виготовлення автомобіля є 01.01.2015р. Таким чином легковий автомобіль позивача є об’єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб по січень 2017 року.

Апелянт стверджує, що транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст.267 ПК України, починаючи з 1 січня 2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст.12 ПК України.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки BMW Х5, об’єм двигуна 2993 куб. см., рік випуску автомобіля 2015.

30.06.2017р. ГУ ДФС у Львівській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 та пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №391224-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб за 2017 рік в сумі 22916,67грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Львівській області та ДФС України.

Із листа Головного управління ДФС у Львівській області №18535/10/10-01-13-12-21 від 25.10.2017р. видно, що відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення №391224-13 від 30.06.2017р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №450443-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб за 2017 рік в сумі 2083,33 грн.

Рішенням ДФС України від 16.11.2017 №15235/Б/99-99-11-02-01-14 про результати розгляду скарг, податкове повідомлення-рішення №450443-13 від 23.10.2017р. залишено без змін, а скаргу позивача – без задоволення.

Статтею 265 Податкового кодексу України виначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, обєму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.6.2. п.267.6. ст.267 Податкового кодексу України встановлено, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Згідно з п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України зазначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2017 визначена у розмірі 3200 гривень.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. 00 коп. (1200000 грн. 00 коп. = 3200 грн. 00 коп. х 375).

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей їх віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком встановлений «Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженою 18.02.2016 постановою Кабінету Міністрів України № 66 (надалі «Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів»).

Відповідно до п. 2 «Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів» середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, обєму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до «Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 за №403 (Офіційний вісник України, 2013 рік, №44, ст.1576).

Як передбачено п. 13 «Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна, тип пального. У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки обєкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (п.14 «Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів»).

Встановлено, що відповідно до матеріалів справи та офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу марки BMW Х5, об’єм двигуна 2293 куб. см., 2015 року випуску, становить 1197698,54грн., що є менше середньоринкової вартості автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) станом на 1 січня податкового (звітного) року, на 2017 рік.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з Переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 (звітного) року (рядок 81), - до вказаного автомобіля застосовується рік випуску - «до двох років».

Відповідно до пп. 14.1.220 п.14.1 ст. 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу – календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

З матеріалів справи видно, що оскільки відомості про календарну дату виготовлення автомобіля марки BMW Х5, 2015 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1, невідомі, то відповідно до пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 ПК України датою виготовлення цього транспортного засобу є 01.01.2015 року.

Відповідно до пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Пк України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. При цьому календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, котрий триває 365(366) днів.

Відтак, закінчення спливу дворічного строку з дня виготовлення автомобіля позивача – 01.01.2017 року, що і спричинило нарахування транспортного податку у розмірі 2083,33грн за січень 2017 року.

Таким чином, оскільки середньоринкова вартість автомобіля марки BMW Х5, 2015 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_1, не становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 (звітного) року, також датою виготовлення цього транспортного засобу є 01.01.2015 року, а факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то даний автомобіль не є об’єктом оподаткування у 2017 році.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено 07.07.2017р, тобто з порушенням строку встановленого п.п.267.6.2. п. 267.6. ст. 267 ПК України, згідно вимог якого податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №450443-13 від 23.10.2017р. не ґрунтується на нормах права, а тому правомірно скасоване судом першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №813/4479/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 22.05.2018р.