Рішення № 7416752, 21.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09р.Справа № 7/230-09

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про зобов'язання звільнити орендоване приміщення

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: провідний спеціаліст-юрисконсульт Поух Д.А., дов. № 47 від 09.12.2009р.;

від відповідача: провідний юрисконсульт Бурганова С.В., дов. № 4041 від 19.08.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (м. Київ) звернулося до суду з позовом про спонукання Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) звільнити об'єкт оренди - приміщення Таращанського агротехнічного коледжу площею 33, 6 кв.м, що розміщене за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Б. Хмельницького, 3, і передати його балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані обставинами припинення 29.06.2009р. дії договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, № 363 від 30.06.2006р., укладеного між позивачем та відповідачем в особі філії "Розрахунковий центр" ПриватБанку, не поверненням відповідачем орендованого майна з оренди балансоутримувачу - Таращанському агротехнічному коледжу. Позивач посилається на ті обставини, що 08.05.2009р. він направив відповідачу лист № 14-03-14-897, в якому зазначив, що термін дії договору оренди закінчується 29.06.2009р., відповідно до ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" продовження договорів оренди буде здійснюватись на конкурсних засадах, у разі не надання відповідачем необхідного пакету документів, договір оренди буде вважатись таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням терміну дії і орендарю необхідно буде повернути орендоване майно за актом приймання - передачі. 03.06.2009р. позивач повторно направив відповідачу лист щодо необхідності надання пакету документів на продовження договору оренду. Проте жодних дій з боку відповідача щодо надання необхідного пакету документів здійснено не було, отже договір оренди припинив свою дію.

Відповідач позов не визнає. Відповідач не погоджується з доводами позивача, що договір оренди є припиненим 29.06.2009р., вважає його таким, що продовжує діяти. 21.05.2009р. відповідач направив на адресу позивача листа щодо продовження дії договору оренди та той самий термін та на тих же умовах. Посилаючись на ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та на ст. 764 ЦК України, відповідач зазначає, що після закінчення строку дії оренди (саме так визначено законодавством) він не отримував від позивача жодного листа про припинення договірних відносин та про звільнення орендованого приміщення. Відповідач посилається на передбачене законодавством право орендаря, який належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін. Відповідач зазначає, що належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди, в тому числі щодо оплати орендної плати. Після 29.06.2009р. відповідач також оплачував орендну плату, а здійснені ним платежі без заперечень приймалися орендодавцем та балансоутримувачем. Також відповідач зазначає, що основною підставою для заперечень позивача щодо продовження договірних відносин є набрання чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", зокрема, положення ст. 73 цього Закону. За наведеною нормою передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Втім, аналогічна норма діяла і в 2007 та 2008 роках, оскільки передбачалася Законами про Державний бюджет на ці роки. Однак ця норма у попередні роки не застосовувалася. Відповідач вважає, що конкурс на право оренди майна має проводитися у тому випадку, коли строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом продовження договору. В той же час, відповідач бажав продовження договірних відносин та не відмовлявся від наявного у нього права оренди. Також, відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, у якому зазначено, що законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Таким чином, відповідач вважає, що ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" суперечить нормам ст. 777 ЦК України, ст. 285 ГК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", або має тлумачитися таким чином, що конкурс на право оренди державного майна має проводитися у тому випадку, коли строк договору оренди такого майна закінчився і орендар не скористався переважним правом на його продовження. Також, в подальшому, а саме 10.06.2009р. до ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" було внесено зміни, які надають право орендарю державного майна на продовження договору оренди на новий строк.

Розгляд справи відкладався з 26.11.2009р. на 17.12.2009р.

В судовому засіданні 17.12.2009р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (м. Київ), як орендодавець, та Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", що підтверджується статутом останнього, затвердженим загальними зборами акціонерів від 30.04.2009р., погодженим Національним банком України 15.07.2009р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.07.2009р., в особі філії "Розрахунковий центр" ПриватБанку, як орендар, уклали договір № 363 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно –приміщення Таращанського агротехнічного коледжу, площею 33, 6 кв.м, на першому поверсі - частина коридору навчального корпусу, розташоване за адресою: Київська область, Таращанський район, м. Тараща, вул. Б. Хмельницького, 3 (далі –об’єкт оренди), вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку, що знаходиться на балансі Таращанського агротехнічного коледжу. Об'єкт оренди передається в оренду з метою відкриття відділення Приватбанку.

Відповідно до п.10.1. Договору Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 30.06.2006р. по 29.06.2007р. включно.

Передачу об’єкта оренди від позивача до відповідача здійснено за актом №1 приймання-передачі від червня 2006р.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

29.06.2007р. дія Договору не припинилися у зв'язку з відсутністю заяв жодної із сторін Договору про його припинення. Договір оренди продовжив дію до 27.06.2008р. включно, а в подальшому до 26.06.2009р. включно (кожного разу на 364 дні).

08.05.2009р., вих. № 14-13-14-897, позивач направив відповідачу лист про те, що термін дії Договору закінчується 29.06.2009р. і відповідно до абзацу 4 ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" подовження договорів буде здійснюватись на конкурсних засадах. В листі позивач також зазначив, що з метою оголошення конкурсу на право оренди нерухомого державного майна відповідачу необхідно терміново надати до Регіонального відділення для продовження Договору заяву орендаря разом з необхідними документами, перелік яких наведений в листі. Крім того, позивач повідомив, що у разі ненадання відповідачем необхідного пакету документів, Договір буде вважатися таким, що припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено, і орендарю необхідно буде повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання - передачі.

Лист від 08.05.2009р. відповідачем отриманий.

У відповіді на лист позивача від 08.05.2009р. відповідач повідомив про відсутність намірів з боку відповідача щодо припинення дії Договору, про доцільність продовження Договору на 364 дні на діючих умовах.

03.06.2009р., вих. № 14-13-14-1134 позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленням про те, що відповідачу 29.06.2009р. по закінченню дії Договору необхідно повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Позивач посилається на ті обставини, що відповідач об'єкт оренди у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди не звільнив, не повернув його за актом приймання-передачі балансоутримувачу, що і є причиною спору.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Такі ж положення передбачені п. 10.6. Договору.

08.05.2009р. позивач повідомив відповідача про припинення дії Договору у зв'язку з закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, Договір припинив свою дію.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки припинення договору оренди щодо майна, яке є державною та комунальною власністю, встановлює також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 якої у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику (ч.3 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до п. 2.4., п. 2.5. Договору, у разі припинення Договору майно повертається орендодавцю за актом приймання-передачі, обов'язок по складанню якого покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.

Об’єкт оренди відповідачем ні позивачу, як орендодавцю, ні балансоутримувачу не повернений, на що посилається позивач. Доводи позивача відповідач шляхом надання належних доказів –акту про повернення майна –не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про спонукання відповідача звільнити об'єкт оренди і передати його балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується строк виконання дій, які сторона спору зобов’язана виконати.

Господарський суд вважає, що для звільнення об'єкта оренди і передачі його балансоутримувачу є достатнім десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача щодо продовження договірних відносин між позивачем та відповідачем.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що протягом місяця після закінчення терміну дії Договору, як того вимагає ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 ЦК України, позивач не звертався до відповідача з заявою про при припинення дії Договору. Таке звернення мало місце до закінчення терміну дії Договору, яке відповідачем отримане, отже, відповідач знав про наміри позивача про припинення дії Договору.

Суд відхиляє доводи відповідача, за якими, у зв’язку з оплатою відповідачем орендної плати та прийняттям її позивачем та балансоутримувачем, договірні відносини тривають. Оплата орендної плати відповідачем після припинення дії Договору не може свідчити про продовження договірних відносин за обставин наявної заяви позивача про припинення дії Договору, а свідчить лише про безпідставне її перерахування відповідачем. Окрім того, орендна плата не надходить на рахунок позивача, а сплачується до державного бюджету, одержувач коштів УДКУ у Київській області. Щодо балансоутримувача, то він не є стороною Договору.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що в силу наявного у відповідача переважного права на укладення договору оренди на новий термін, дія Договору не могла припинитися.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Наведена правова норма не обмежує орендодавця в праві заявити про припинення договору оренди відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таке право позивачем було використане. Отже, Договір припинив свою дію у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено. Частина 3 статті 17 цього ж Закону передбачає переважне право орендаря не на автоматичне продовження договірних відносин, а на їх продовження шляхом укладення договору оренди на новий термін.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності застосування у спірних відносинах ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", зокрема її положень, що діяли до прийняття Закону України "Про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 10.06.2009р. N 1498-VI, відповідно до яких після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є визначальними підстави, з яких сторона договору оренди заявляє про припинення діє договору. Визначальною є сама наявність відповідної заяви, яка щодо спірних правовідносин мала місце.

Відповідно до абзацу 4 ст. 73 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до статті 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 10.06.2009р. N 1498-VI, орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, строк дії якого закінчується, має право на продовження договору оренди на новий строк, але не більше ніж на два роки.

Однак з системного аналізу цієї норми та норми, закріпленої ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вбачається, що в даному випадку мова йдеться про продовження договору на новий строк шляхом укладення договору, чого у спірних правовідносинах не було.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", затвердженого загальними зборами акціонерів від 30.04.2009р., погодженого Національним банком України 15.07.2009р., державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.07.2009р., змінено найменування відповідача у справі з Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", у зв’язку з чим відповідно до ст. 25 ГПК України суд вбачає підстави для заміни відповідача у справі його правонаступником - Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк".

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача у справі - Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" його правонаступником Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк".

Позов задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили звільнити об'єкт оренди - приміщення Таращанського агротехнічного коледжу площею 33, 6 кв.м, розташоване за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Б. Хмельницького, 3, та передати його балансоутримувачу - Таращанському агротехнічному коледжу за актом приймання - передачі (стягувач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, ідентифікаційний код 19028107)),

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Л.А. Коваль