Постанова № 74151966, 21.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року

м. Харків

справа № 642/5259/17

провадження № 22ц/790/1887/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів – Бровченка І.О., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

ім’я (найменування) сторін:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2018 року в складі судді Євтіфієва В.М.,

у с т а н о в и в:

19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із подовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, Третя Харківська державна нотаріальна контора, та просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по аліментам в розмірі 8 455 грн. 45 коп., пеню (неустойку) за неналежне виконання аліментних зобов’язань – 2 572 грн. 91 коп., інфляційні втрати – 66 677 грн. 54 коп., 3 % річних за невиконання грошового зобов’язання по виплаті аліментів – 4 290 грн. 45 коп. за період з 05 лютого 1997 року по 19 травня 2005 року.

Позов мотивовано тим, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шлюб між якими було розірвано в 1995 році. Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 лютого 1997 року з ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, починаючи з 05 лютого 1997 року і до досягнення дитиною повноліття. Його мати до Державної виконавчої служби для виконання постанови суду не зверталася. А батько за життя від покладеного на нього статтею 180 СК України обов’язку утримувати сина ухилявся. 17 березня 2017 року ОСОБА_4 помер.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивач та відповідач ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначає, що на момент відкриття спадщини його батько ОСОБА_4 мав обов’язок по сплаті аліментів на його користь. Вважає, що заборгованість батька по аліментам входить до складу спадщини та підлягає погашенню його спадкоємцями разом з виплатою пені за неналежне виконання аліментних зобов’язань, інфляційними втратами і 3 % річних за невиконання грошового зобов’язання по виплаті аліментів.

ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що аліментні зобов’язання пов’язані з фізичною особою, яка є батьком або матір’ю дитини, та не можуть бути перекладені на іншу особу; до складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

09 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог статті 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; зобов’язання по виплаті аліментів не припинилося зі смертю батька позивача, входить до складу спадщини та підлягає погашенню його спадкоємцями разом з виплатою пені за неналежне виконання аліментних зобов’язань, інфляційними втратами і 3 % річних за невиконання грошового зобов’язання по виплаті аліментів.

17 травня 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог законодавства. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

У разі виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (стаття 196 СК України).

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті, немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше на встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на аліменти, пенсію, допомогу або іншу виплату, встановлену законом, права та обов'язки як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції, керуючись статтями 608, 1219 ЦК України, вірно виходив із того, що у разі смерті платника аліментів зобов'язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2018 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 22 травня 2018 року.

Головуючий – А.В. Котелевець

Судді – І.О. Бровченко

ОСОБА_5