Постанова № 7414978, 09.12.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 грудня 2009 р. № 22/56

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Малетича М.М., Мамонтової О.М.,

          за участю представника відповідача –Панасюка Л.Х. дов. №2720 від 09.09.2009 року,

          розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Канва" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 липня 2009 року у справі господарського суду Полтавської області за позовом ТОВ "Канва" до АКБ "Форум" в особі Полтавської філії АКБ "Форум" про визнання пункту кредитного договору та додаткових угод до нього недійсними і спонукання здійснити розрахунок відсотків за користування кредитом у відповідності до умов кредитного договору,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2009 року ТОВ "Канва" звернулось до господарського суду з позовом до АКБ "Форум" в особі Полтавської філії АКБ "Форум" про визнання недійсним п. 5.1 кредитного договору №0048/07/25-КLI від 21 листопада 2007 року, визнання недійсними Додаткових угод №1 від 1 липня 2008 року, №2 від 24 жовтня 2008 року та пункти 2, 3 Додаткової угоди №3 від 21 листопада 2008 року до кредитного договору №0048/07/25-КLI від 21 листопада 2007 року.

Також позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих ТОВ "Канва" процентів за користування кредитом, починаючи з 1 липня 2008 року в розмірі 17,5 % річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 9 червня 2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ "Канва" оскаржило його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 липня 2009 року ТОВ "Канва" було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ТОВ "Канва" просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 липня 2009 року та рішення господарського суду Полтавської області від 9 червня 2009 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

На думку заявника, судами порушено положення ч. 3 ст. 203, 233 ст.634 ЦК України, ст. 179 ГК України.

Розгляд справи відкладався.

У судове засідання представники позивача не з’явилися.

Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судами встановлено, що 21 листопада 2007 року між сторонами у справі був укладений Кредитний договір №0048/07/25-KLI, за яким відповідач надав позивачу кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для рефінансування позичкової заборгованості в Філії ВАТ “Морський Транспортний Банк” та для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 1000000 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору кредитні кошти надавались строком до 20 листопада 2008 року, а за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17,5 процентів річних.

У випадку невиконання пункту 3.3.9. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 18,5 процентів річних.

Відповідно до п. 3.3.9. договору позивач був зобов’язаний протягом дії цього договору щомісячно не менше 80 % всіх своїх кредитових оборотів здійснювати через поточний рахунок №26009300002184, відкритий в Полтавській філії АКБ “Форум”, МФО 331995, код ЄДРПОУ 23808880.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що зміна процентної ставки за користування кредитними коштами за ініціативою банку здійснюється шляхом направлення позичальнику повідомлення, де зазначаються новий розмір процентної ставки та дата, з якої вона вводиться.

Позичальник протягом 30 днів з моменту відправлення банком такого повідомлення повідомляє про свою згоду із запропонованими змінами процентної ставки.

У випадку незгоди із запропонованою процентною ставкою, позичальник повідомляє про це банк та повертає кредитні кошти не пізніше ніж до настання дати, з якої вводиться нова процентна ставка, та сплачує нараховані проценти.

У випадку неотримання банком відповіді протягом 30 днів з моменту відправлення повідомлення про зміну процентної ставки, вона вважається зміненою і погодженою сторонами та, починаючи з дати, зазначеної в повідомленні, нараховується за вказаним розміром.

Також встановлено, що рішення про укладення спірного кредитного договору позивачем було прийнято на загальних зборах учасників ТОВ "Канва" 26 липня 2007 року, на яких, згідно протоколу зборів №16, було ухвалено рішення про отримання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1000000 грн. в Полтавській філії АКБ “Форум” терміном на 36 місяців під максимально можливий відсоток 17,5 % річних з метою рефінансування позичкової заборгованості в філії ВАТ “МТБ” в сумі 829000 грн., поповнення обігових коштів в сумі 171000 грн.

Окрім того, на загальних зборах учасників ТОВ "Канва" 26 липня 2007 року було уповноважено генерального директора Шупту В.М. на укладення кредитного договору, іпотечного договору та договору застави обладнання від імені товариства з Полтавською філією АКБ “Форум” з визначенням всіх істотних умов цих договорів на його розсуд.

Першого липня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою було змінено пункт 1.2. договору та викладено його в редакції, відповідно до якої кредитні кошти надаються строком по 20 листопада 2008 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 23,0 процентів річних. У випадку невиконання пункту 3.3.9. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 24,0 процентів річних.

24 жовтня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до договору, якою п. 1.2. було викладено в новій редакції, згідно якої кредитні кошти надаються строком до 20 листопада 2008 року, а за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 27,0 процентів річних. У випадку невиконання пункту 3.3.9. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 28,0 процентів річних.

Встановлено, що 18 листопада 2008 року відбулися загальні збори учасників ТОВ “Канва”, на яких були прийняті рішення про подовження терміну дії кредитного договору №0048/07-25-kli від 21 листопада 2007 року з АКБ “Форум” та про уповноваження генерального директора Шупти В.М. укласти кредитний договір від імені ТОВ “Канва” з визначенням решти істотних умов цих договорів на його розсуд.

21 листопада 2008 року було укладено Додаткову угоду №3 до договору, пунктом 2 якої п. 1.2. договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої кредитні кошти надаються строком по 19 листопада 2009 року, за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 27,0 процентів річних, у випадку невиконання пункту 3.3.9. за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 28,0 процентів річних.

Також пунктом 3 додаткової угоди розділ 1 договору було доповнено п.1.3., у відповідності до якого встановлено, що крім суми кредитних коштів, зазначеної в п. 1.1. цього договору, зобов’язанням позичальника є також повернення простроченої заборгованості за кредитом в поточну діяльність в розмірі 240000 грн., прострочених нарахованих доходів за кредитами в поточну діяльність в розмірі 29986,88 грн., нарахованих та не отриманих доходів в розмірі 54262,30 грн.

          З касаційної скарги вбачається, що на думку заявника, зміна умов кредитного договору, зокрема, в частині збільшення кредитної ставки та зміни інших умов, на яких укладався договір в першій його редакції, поставило позивача у вкрай невигідні умови, оскільки при сплаті зміненої процентної ставки кредит став завідомо збитковим для нього.

          Заявник вважає, що суди не врахували ту обставину, що банк безпідставно збільшив процентну ставку та поставив позивача в умови, за яких останній був змушений погодитись з такими змінами.

За частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Положення ст. 627 ЦК України встановлюють, що … сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 651 ЦК України закріплює правило, за яким зміна договору допускається лише за згодою сторін…

Згідно з ст. 654 ЦК України зміни, внесені в договір, є дійсними лише у випадку вчинення їх у такій самій формі, що й договір.

Вбачається, що судами встановлено та не спростовано позивачем, що спірний договір (з урахуванням усіх умов договору) та додаткові угоди до нього були укладені сторонами з дотриманням та у відповідності до ст.ст.626, 627, 628, 638, 651, 654 ЦК України, без будь-яких застережень стосовно умов, на яких вони укладались.

Крім того, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірний договір (з урахуванням усіх умов договору) та додаткові угоди були укладені та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

          Відтак, ознак недійсності правочину в розумінні ст. 203 ЦК України судами не встановлено та позивачем не доведено.

Що стосується посилання заявника на незастосування до спірних правовідносин положень ст. 233 ЦК України, то Вищий господарський суд України знаходить також підставними висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем не було доведено, під впливом яких саме тяжких обставин і на яких вкрай невигідних умовах було укладено спірний договір та додаткові угоди до нього, і як це могло вплинути на права та обов’язки ТОВ “Канва”.

Так, суди підставно звернули увагу на те, що позивачем не доведено факт збігу тяжких для нього обставин і наявність їх безпосереднього зв’язку із його волевиявленням вчинити правочин (укласти кредитний договір) на вкрай невигідних для нього умовах.

Вбачається, що ТОВ “Канва” не довело, що за відсутності тяжких обставин воно взагалі або на зазначених умовах не уклало б кредитний договір.

Натомість, з встановленого судами вбачається, що всі оскаржувані зміни до кредитного договору заявник погоджував без жодних застережень, що свідчить про розуміння останнім на момент укладення додаткових угод про можливі наслідки виконання та порушення нових зобов'язань .

Наведеного доводи касаційної скарги не спростовують.

          Відтак, враховуючи викладене, вбачається, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно перевіривши доводи сторін, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому останнє зміні чи скасуванню не підлягає.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 липня 2009 року –без зміни.

Головуючий                                         Т. Козир

Судді М. Малетич

О. Мамонтова