Постанова № 74143385, 22.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/321/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді: Джуги С.Д.

суддів : Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на ухвалу судді Свалявського районного суду, постановлену 07 березня 2018 року суддею Тхір О.А. про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,-

встановив:

У лютому 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природній газ, у розмірі 4184,62 грн.

Ухвалою судді Свалявського районного суду від 07 березня 2018 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут».

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу (п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Пунктом 2 частини 3 вказаної статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут", як постачальник природного газу, звернулося в лютому 2018 року до Свалявського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунально-житлові послуги з постачання природного газу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості.

Суд першої інстанції, відмовляючи у видачі судового наказу та посилаючись на вимоги п.2 ч.3 ст.163 ЦПК України, зазначив, що заяву подано особою, яка не підтвердила належним чином своїх повноважень на вчинення таких дій від імені заявника, оскільки надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» довіреність засвідчена самим представником. Крім того, зазначено, що подана заява не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України, оскільки у заяві не зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженими довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч.6 ст.62 ЦПК України, оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довіреності, яка засвідчена представником ОСОБА_2, така видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» в особі директора ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2 для представлення інтересів товариства в усіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування, адміністративних органах, органах державної та приватної виконавчої служби, органах державного та приватного нотаріату, Антимонопольного комітету України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг та їх територіальних підрозділах, правоохоронних органах, підприємствах установах, організація усіх форм власності, перед фізичними особами, судах всіх видів, ланок та інстанцій. В даній довіреності представнику ОСОБА_2, крім іншого, надано також повноваження засвідчувати копії всіх документів, які подаються до суду. Строк дії довіреності до 31.12.2018 року.

Тобто, заявником подано належно засвідчену копію довіреності на представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» та долучено її до заяви.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, яка висловлена в ухвалах від 12.03.2018 року №922/3334/16 та №910/1392/16, посвідчення копії довіреності здійснює особа, уповноважена на такі дії.

Обгрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» додало до заяви відповідні документи на підтвердження того, що таке є фактичним постачальником природного газу та надавав боржнику ОСОБА_1 послуги з постачання природного газу, зокрема, до заяви надано: фінансовий стан абонента, вимога про сплату заборгованості за спожитий природній газ, заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, відомості по обходу та акт про припинення газопостачання, а тому посилання в оскаржуваній ухвалі на відсутність переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вказаних обставин, ухвала судді Свалявського районного суду від 07 березня 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» - задовольнити.

Ухвалу судді Свалявського районного суду від 07 березня 2018 року - скасувати.

Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: