Постанова № 7414030, 20.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.11.09Справа №2а-8597/09/11/0170 о 16 годин 05 хвилин Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод»

до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 17.06.09р. №0000272200/0 у сумі 1020грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримпро скасування рішення від 17.06.2009р №0000272200/0 про застосування штрафних(фінансових) санкції за порушення валютного законодавства у сумі 1020грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача від 17.06.2009р. №0000272200/0 прийнято не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи. Оскаржуване рішення прийнято за нібито порушення позивачем вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», тобто за недекларування позивачем валютних цінностей, що знаходяться за межами України. Однак такі висновки не відповідають дійсності, оскільки позивач не має валютних цінностей за межами України, а відтак не повинен був подавати відповідну декларацію про їх наявність, на підставі чого просив позов задовольнити повністю.

Позивач свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином – судовою повісткою, надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином – судовою повісткою, надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, проти позову заперечував. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що первинно пеня та штрафні (фінансові) санкції були нараховані за порушення валютного законодавства на підставі акту комплексної перевірки від 06.05.2005р. №51/23.1/31929136 на підставі якого було прийнято повідомлення-рішення від 13.05.05р. №00002222304/0 на суму 3006,62грн, зокрема за:

а) часткове неотримання імпортних товарів (підкладка миличного счеплення СД-65) від ВАТ «Ферротранс трейд» (м. Москва) на суму 3880,0 дол. США, в наслідок чого нарахована пеня у сумі 1805,17грн. (за період з 02.12.04р. до 31.12.2004р.);

б) отримання по імпорту товару за договором купівля продажу робочої документації на переклад стрілочної Р65 мазкі 1/7 беськонтррельсний від ЗАТ «Ленпромтранспроект» (м.Санкт-Петербург) в сумі 188800,0 руб. РФ без митного оформлення по акту керченської митниці – в наслідок яого також донарахована пеня у сумі 861,45грн. (за період з 24.12.04р. і 29.12.04р. до 21.12.04р.);

в) не відображення в деклараціях про валютні цінності і майна за станом на 01.01.05р. (розділ ІІ пункт 13) вищезазначених сум, за що нараховані штрафні санкції у сумі 340грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим у справі 2-27/2066-2006 від 06.04.06р. задоволено позов ТОВ «Керченський стрілочний завод» до ДПІ в м. Керчі рішення останньої від 13.05.2005р. №0000222304/0 визнано недійсним. Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.06р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2009р. вищевказані рішення судів першої та другої інстанції скасовані та справа передана на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0000222304/0. Дана справа прийнята до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С. (справа №2а-8585/09/9/0170). У зв’язку з наведеним відповідач просив зупинити провадження у даній справі до надбання законної сили рішенням у справі №2а-8585/09/9/0170, оскільки підставами нарахування штрафних санкцій рішенням від 17.06.09р. №0000272200/0 у сумі 1020,0грн. є ті самі обставини, які є підставою для нарахування штрафних санкцій за рішенням від 13.05.05р., правомірність якого розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим у справі №2а-8585/09/9/0170. З цих підстав просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у м. Керчі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Керченський стрілочний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. до 31.12.2008р. за результатами якої складено акт від 10.06.2009р. №1040/23-1/31929136(а.с.11-18).

Відповідно до п.4 висновків акту перевірки за перевіряємий період позивачем порушені вимоги ст.9,16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.03р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п.2.3. «Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», затверджений Наказом ДПА України від 04.10.1999р. №542 і від 13.01.2003р. №13, п.2.7. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ від 08.02.2000р. №49, зареєстрованого Міністерством юстиції України 04.04.2000р. за №209/4430, в результаті чого нараховані штрафні санкції у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок порушення (2 випадки) та 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період за недекларування валютних цінностей за межами України станом на 01.04.08р. та 01.10.08р. в розмірі 1020грн.

На підставі акту перевірки 17.06.2009р. відповідачем прийнято рішення №0000272200/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1020грн.(а.с.23).

Як вбачається із акту перевірки(а.с.14) підставою для висновків про порушення позивачем вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» законодавства є та обставина, що позивачем не подані декларації до ГУ ГУ НБУ України в АР Крим станом на 01.07.2008р. та 01.10.2008р., в яких необхідно було відобразити валютні цінності, які станом на цю дату знаходилися за межами України, тобто задекларувати у п.13 розділу ІІ декларації валютні цінності у сумі 3780дол. США (контракт №ФТР 57/2 від 10.10.2002р. з ВАТ «ФерроТрансТрейд», Москва) та 188800,0руб. РФ (договір №5506 від 14.09.2004р. з ЗАТ «Лєнпромтранспроект», С - Петербург).

Судом встановлено, що 10.10.2002р. між позивачем (покупець) та ВАТ «ФерроТрансТрейд» (Росія)(продавець) укладено контракт №ФТР57/02, відповідно до якого позивач придбав товар, а саме, матеріали верхньої побудови залізничних шляхів (колії, счеплення)(п.1.1 Договору)(а.с.24-28).

Відповідно до п.3.1.,3.2. договору, поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF- кордон РФ – України, станція переходу Соловей, Південно –Східної залізниці (в редакції «Інкотермс-2000»); датою постачання вважається дата календарного штемпеля станції переходу кордону РФ-України у транспортній накладній; з моменту постачання, а також при подальшому перевезенні покупець несе всі ризики і витрати, що пов’язані з товаром.

Платіжним дорученням в іноземній валюті №7 від 02.09.2004р. позивач перерахував ВАТ «ФерроТрансТрейд» передоплату по договору від 10.10.2002р. №ФТР 57/02 у розмірі 78000дол.США(а.с.39).

Обговорена специфікацією (додаток №9 до договору від 10.10.2002р. №ФТР 57/02) партія товару була відвантажена відправником вантажу - ВАТ «Новокузнецький металургійний комбінат» 11.09.2004р. у вагонах №/№67636357 і 65834582 по накладних №/№00025886 і 00025887 у кількості 68200кг і 66370кг, а всього 134570кг.(а.с. 31-34). Підтвердженням кількості відвантаженого товару є вантажна митна декларація №10608050/090904/0006785, що складена Кемеровською митницею, у графі 35 якої зазначена вага відвантаженого товару у кількості 134570кг.(а.с.35).

Згідно проміжної вантажної митної декларації №804000003/4/112726, складеної 17.09.04р. Куп’янською митницею встановлено, що у вагонах №/№67636357 і 65834582 кількість вантажу, що пройшов митний контроль також склало 134570кг.(а.с.36).

Таким чином, продавець виконав зобов’язання перед покупцем з поставки товару на територію України.

При прийнятті вантажу по кількості на станції призначення – Керченський завод Придніпровської залізниці виявлена недостача вантажу у вагоні №65834582 у кількості 10870кг, про що складений комерційний акт №182255/1 від 21.09.04р.(а.с. 29,30).

Вантажною митною декларацією №600070004/4/001987 від 20.10.2004р., Керченською митницею встановлена кількість вантажу, що прибув у зазначених вагонах, та складає вона 123700кг.

Таким чином, під час перевезення по території України було втрачено 10870кг вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.03р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі Декрет) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Пунктом 2 ст.1 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно абз. 14 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Абз.38 ст.1 вищезазначеного Закону встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Частиною 2 ст.43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст.6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України.

Фактичний перетин митного кордону України товару за договором від 10.10.2002р. №ФТР 57/02 у повній кількості було здійснено 17.09.04р., що підтверджується штемпелем Купянської митниці на вантажній митній декларації №804000003/4/112726, а отже позивачем не було допущено порушення вимог ст.9 Декрету, щодо обовязку задекларувати у НБУ валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України(а.с.36).

На підставі викладеного, суд не погоджується з позицією відповідача стосовно того, що перетин товаром державного кордону України не вважається перетином митного кордону України. При цьому також враховує, що ст.1 Закону України «Про зовнішьоекономічну діяльність» не повязує момент надходження в Україну імпортного товару з датою оформлення вантажної митної декларації.

Судом встановлено, що 14.09.2004р. між позивачем та ЗАТ «Ленпромтранспроект» укладено договір №5506 купівлі-продажу робочої документації. Вартість технічної документації за договором склала 188800,00руб РФ(а.с.40,41).

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу технічної документації продавець продає, належну йому на праві власності робочу документацію на перевід стрілочного типу Р65 марки 1/7 безконтррельсовий, пр.ЛПТП.665121.107, а покупець купує та сплачує вартість зазначеної документації. Пунктом 1.2 договору встановлено, що виконанням умов договору є акт приймання-передачі робочої документації. Згідно п.4.1 договору передавання документації оформлюється накладною, актом приймання-передачі робочої документації та рахунком-фактурою. Пунктом 6.1. договору встановлено, що документація стає власністю покупця після підписання акта приймання-передачі робочої документації та не може бути використана іншими підприємствами без згоди ЗАТ «Ленпромтранспроект».

Актом приймання-передачі №48 від 11.10.2004року до договору №5506 від 14.09.2004р. сторони дійшли згоди, що робоча документація відповідає вимогам покупця та оформлена належним чином(а.с.42).

Відповідно до листа ЗАТ «ДХЛ Інтернешенел Україна»(а.с.45) - експрес перевізника, що здійснив доставку документів від ЗАТ «Ленпромтранспроект» позивачу і відомостей авіанакладної №8205827711, вказане відправлення було здано відправником без заявлення вартості, як «неоподатковуваний митами документ» отримане позивачем 07.10.2004р.

Згідно п.1.4. Порядку митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес відправлень, затвердженого наказом Державної митної служби України 26.07.2000р. №405 вказане відправлення було віднесено до міжнародних експрес-відправлень документального характеру.

Відповідно до п.5.8. вказаного Порядку випуск у вільний обіг міжнародних експрес -відправлень документального характеру здійснюється шляхом вибіркового митного огляду, що і було виконано експрес-перевізником та повідомлено отримувачу листом №0904 від 15.04.2005р.(а.с.45).

Як вбачається із зазначеного договору купівлі-продажу робочої документації фактично позивачем було імпортовано право на використання об’єкту права інтелектуальної власності, яким в даному випадку є робоча документація.

Зазначені висновки підтверджуються наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про науково-технічну інформацію» науково-технічна інформація - це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності. Частиною 4 ст.2 Зазначеного Закону визначено, що науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної творчої праці, становить об'єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним законодавством. Відповідно до ч.1 ст.424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є, зокрема, право на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Статтею 427 цього Кодексу визначено, що майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Таким чином, право на використання об’єкта права інтелектуальної власності у розумінні зазначеного Закону є товаром та може бути імпортовано, що і було здійснено за договором купівлі-продажу від 14.09.2004р. №5506.

Як зазначалося вище, відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Умови договору купівлі продажу від 14.09.2004р. №5506 виконані сторонами, що підтверджується актом приймання-передачі № 48 від 11.10.2004р.(а.с.42), тобто позивач отримав робочу документацію та право на її використання.

За таких обставин, позивач не має валютних цінностей за межами України за зазначеними операціями, а відтак висновки відповідача в цій частині не відповідають дійсності, а оскаржуване рішення прийнято без урахування всіх обставин справи і є протиправним.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі акту перевірки від 06.05.2005р. №51/23.1/31929136 позивачу податковим повідомленням-рішенням від 13.05.05р. №00002222304/0 первинно були нараховані пеня та штрафні (фінансові) санкції за порушення валютного законодавства, а саме ст.9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму 3006,62грн, зокрема, за:

а) часткове неотримання імпортних товарів (підкладка миличного счеплення СД-65) від ВАТ «Ферротранс трейд» (м.Москва) на суму 3780,0 дол. США, в наслідок чого нарахована пеня у сумі 1805,17грн. (за період з 02.12.04р. до 31.12.2004р.);

б) отримання по імпорту товару за договором купівля продажу робочої документації на переклад стрілочної Р65 мазкі 1/7 беськонтррельсний від ЗАТ «Ленпромтранспроект» (м.Санкт-Петербург) в сумі 188800,0 руб. РФ без митного оформлення по акту керченської митниці – в наслідок яого також донарахована пеня у сумі 861,45грн. (за період з 24.12.04р. і 29.12.04р. до 21.12.04р.);

в) не відображення в деклараціях про валютні цінності і майна за станом на 01.01.05р. (розділ ІІ пункт 13) вищезазначених сум, за що нараховані штрафні санкції у сумі 340грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням ТОВ «Керченський стрілочний завод» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про визнання його недійсним. Окрім того, у даному позові позивач просив визнати недійсним також інше податкове повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0001552301/0, яке було винесено за результатами тієї же перевірки.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 06.04.2006р. у справі №2-27/2066-2006, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. позов задоволено повністю та рішення Керченської МДПІ від 13.05.05р. №00002222304/0 визнано недійсним(а.с.48-61). Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції податкова подала касаційну скаргу. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2009р. (а.с.106-108) касаційна скарга задоволена частково, рішення судів скасовані в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13.05.2005р. №0001552301/0, та справу в цій частині передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, рішення Господарського суду АР Крим від 06.04.2006р. та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. у справі №2-27/2066-2006 в частині визнання недійсним рішення податкової від 13.05.05р. №00002222304/0, яким позивачу нараховані пеня та штрафні(фінансові) санкції за порушення у сфері ЗЕД, залишені без змін.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення відповідача прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, а відтак не відповідає критеріям, встановленим ст.2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Із аналізу зазначеної норми випливає, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідком визнання його протиправним.

Позивач не просить суд визнати оскаржуване рішення відповідача протиправним, але згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 17.06.2009р. №0000272200/0 про застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 1020грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 25.11.2009р.

Керуючись ст.ст.11, 122, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Керч Автономної Республіки Крим від 17.06.2009р. №0000272200/0 про застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 1020грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керченський стрілочний завод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Москаленко С.А.