Постанова № 7414008, 14.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.09Справа №2а-13319/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримдо Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з позовом Прокурор м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримдо Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 15520,05 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у м. Керчі АР Крим і зареєстрований як платник податку на додану вартість та згідно Конституції України та Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР зобовязаний його сплачувати у порядку та строки, передбачені законом; станом на час розгляду справи за відповідачем значиться податкова заборгованість у розмірі 15520,05 гривень, у тому числі з ПДВ 11609,89 гривень, з податку з доходів фізичних осіб 1546,97 гривень, з єдиного податку 2363,19 гривень, яка утворилась в результаті нарахувань за висновками актів перевірки відповідача та обовязку сплачувати податки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.11.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі .

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням, жодних заперечень чи доказів по справі не надсилав, про причини неявки суд не повідомлений.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу у відсутності позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ в м. Керчі АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Керчі АРК уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються субєктами господарювання.

СПД фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований за ідентифікаційним номером фізичної особи платника податків НОМЕР_1 як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Керченської міської ради АРК 26.09.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № НОМЕР_2.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 являється фізичною особою підприємцем, був зобов'язаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податку № 403 від 27.09.2007 року ОСОБА_1 27.09.2007 року узятий на облік у якості платника податків у ДПІ в м. Керч АР Крим за № 5075.

ОСОБА_1 зареєстрований у якості платника ПДВ, про що позивачем видане свідоцтво від 26.08.2008 року № НОМЕР_3 серії НБ № НОМЕР_4, яке анульовано 31.12.2008 року.

У період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 працював на спрощеній системі оподаткування єдиний податок, про що йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Є № НОМЕР_1 на 2008 рік, за його заявою від 14.12.2007 року № 2402 за видом діяльності виробництво та роздрібна торгівля виробів з архітектурного бетону.

Судом встановлено також, що ОСОБА_1 був платником у тому числі таких податків як податок на додану вартість, єдиний податок, податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Відповідно до 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць.

Судом встановлено, що податковий період для ОСОБА_1 дорівнює місяцю, тому він зобовязаний щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Керчі АРК декларації з податку на додану вартість.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 ІV.

Права та обовязки осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначаються згідно Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" (далі Указ).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

У статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів цих документів платнику податків є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Судом установлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Кримпроведено планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.09.2007 року до 31.12.2008 року, за результатами якої був складений акт від 23.03.2009 року № 608-17-01-09-2228110958 (далі Акт планової виїзної перевірки).

Відповідно до Акту планової виїзної перевірки, вищевказаною перевіркою, окрім іншого, виявлені порушення СПД ОСОБА_1 п. 4.1 статті 4 та п.п. 7.3.1, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР занижено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 19324,00 гривень.

Перевіркою встановлено порушення п.п.4.2.1 п. 4.2 статті 4, п.п.8.1.1 п.8.1 статті 8, п.п. 19.2а) п. 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 ІV в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників у сумі 490,50 гривень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, підпунктом «б» пункту 4.2.2. якого зазначено обовязок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У цьому разі, згідно з п. 17.1.3., такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

17.1.9. У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Судом встановлено, що по результатам проведеної перевірки на підставі акту від 23.03.2009 року № 608-17-01-09-2228110958 ДПІ в м. Керчі АРК СПД ОСОБА_1 направлено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009 року № 0000941701/0 , яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 27769,40 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 19324,00 гривень, за штрафними санкціями в сумі 8445,40 гривень; податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009 року № 0000951701/0 , яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 1471,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 490,50 гривень, за штрафними санкціями в сумі 981,00 гривень , які вручено ОСОБА_1 31.03.2009 року, що підтверджується його підписом на корінцях повідомлень.

Відповідно до пункту 1.13. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

За п.п. 4.2.1. п. 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 8.1.1. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 17.1. статті 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

До того ж за п.п. 19.2.а) п.19.2 статті 19 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

В результаті перевірки правильності утримання і своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів найманих працівників встановлено порушення відповідачем п.п.4.2.1 п. 4.2 статті 4, п.п.8.1.1 п.8.1 статті 8, п.п. 19.2а) п. 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 ІV в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів найманих працівників у сумі 490,50 гривень

Отже, СПД ОСОБА_1 правомірно донараховано суму податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 1471,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 490,50 гривень, за штрафними санкціями в сумі 981,00 гривень.

Відповідно до п. 16.1. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 16.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, судом встановлено, що за несвоєчасну сплату податкової заборгованості з податку з доходів найманих працівників відповідачеві ДПІ в м. Керчі АР Крим була нарахована пеня у розмірі 75,47гривень. Цей факт також підтверджується розрахунком суми заборгованості.

Таким чином розмір податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб СПД ОСОБА_1 станом на час розгляду справи складає 1546,97 гривень, який згідно з пунктом 3.1.1 статті 3 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає примусовому стягненню з активів платника податків.

Судом встановлено, що підставою донарахування ОСОБА_1 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 27769,40 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 19324,00 гривень, за штрафними санкціями в сумі 8445,40 гривень стали висновки акту перевірки від 23.03.2009 року № 608-17-01-09-2228110958 про порушення СПД ОСОБА_1 п. 4.1 статті 4 та п.п. 7.3.1, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР занижено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 19324,00 гривень.

Відповідно до п. п.7.3.1. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом встановлено, що під час перевірки позивача встановлено не віднесення сум ПДВ отриманих відповідачем на розрахунковий рахунок до податкових зобовязань за платіжним дорученням від 15.10.2008 року № 124 на суму ПДВ 83,50 гривень та за від 22.10.2008 року № 128 на суму ПДВ 83,50 гривень.

Відповідно до п. п.7.3.5. п. 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Під час перевірки встановлено, що на розрахунковий рахунок відповідача одержано кошти від «Установи по централізованому господарському обслуговуванню установ освіти», що призвело до заниження відповідачем податкових зобовязань з ПДВ у вересні 2008 року в сумі 11114,00 гривень, у листопаді 2008 року в сумі 3920,00 гривень, у грудні 2008 року в сумі 4123,00 гривень.

Отже оскільки СПД ОСОБА_1 занижено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 19324,00 гривень, ДПІ в м. Керчі правомірно донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 27769,40 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 19324,00 гривень, за штрафними санкціями в сумі 8445,40 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем СПД ОСОБА_1 податкове зобовязання з ПДВ за податковим повідомленням-рішення від 31.03.2009 року № 0000941701/0 було погашено не у повному обсязі в сумі 18130,58 гривень, що підтверджується розрахунком податкового боргу, а також відомостями особового рахунку станом на час розгляду справи.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума податкового зобовязання з ПДВ за податковим повідомленням-рішення від 31.03.2009 року № 0000941701/0 складає 1193,42 гривень, а сума штрафних санкцій 8445,40 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість СПД ОСОБА_1 від 22.06.2009 року № 1118-17-1-09-2228110958, в якому вказано, що, в результаті зазначеної перевірки встановлена несвоєчасна сплата СПД ОСОБА_1 узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість по зобовязанням, донарахованим за актом перевірки від 23.03.2009 року № 608-17-01-09-2228110958, граничний строк сплати яких був встановлений до 10.04.2009 року, з затримкою у 20 календарних днів, сума ПДВ в розмірі 9997,93 надійшла 30.04.2009 року, та з затримкою у 49 календарних днів, сума ПДВ в розмірі 996,90 надійшла 29.05.2009 року що є порушенням п.п. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначений акт перевірки був вручений ОСОБА_1 27.03.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За результатами акту про результати невиїзної документальної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2009 року № 0001581701/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 22.06.2009 року № 1118-17-1-09-2228110958 встановлено порушення п.п. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 10 % від суми боргу 999,80 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення; податкове повідомлення-рішення від 22.06.2009 року № 0001591701/0, в якому вказано, що на підставі акту перевірки від 22.06.2009 року № 1118-17-1-09-2228110958 встановлено порушення п.п. 5.3.1. п.5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за що на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 20 % від суми боргу 199,38 гривень, який підлягає сплаті у десятиденний термін з дня отримання цього податкового повідомлення-рішення

Ці податкові повідомлення-рішення було вручені відповідачеві 22.06.2009 року, що підтверджується його підписом на корінці рішення.

Судом встановлено, що відповідачем податкове зобовязання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2009 року № 0001581701/0 та податковим повідомленням-рішенням від 22.06.2009 року № 0001591701/0 не було погашено у повному обсязі, що підтверджується розрахунком податкового боргу, а також відомостями особового рахунку. Таким чином, станом на день розгляду справи сума штрафних санкцій по ним складає 999,80 гривень та 199,38 гривень відповідно, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, ДПІ в м. Керчі АРК на суму податкового боргу ОСОБА_1 з ПДВ нарахована пеня в розмірі 256,29 гривень та 515,60 гривень, у відповідності до п. 16.1.2. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не була погашена у повному обсязі, що підтверджується розрахунком податкового боргу, а також відомостями особового рахунку. Таким чином, станом на день розгляду справи сума пені складає 771,89 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року працював на спрощеній системі оподаткування єдиний податок, про що йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Ж № НОМЕР_1 на 2008 рік, за його заявою від 14.12.2007 року № 2402 за видом діяльності виробництво та роздрібна торгівля виробів з архітектурного бетону.

Згідно Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" (далі Указ) відповідач з 2008 року здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пункту 2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Згідно з пунктом 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що за заявою відповідача платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці 5-ти осіб, що також підтверджується корінцями довідок на осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах серії М № 359204, № 359203, № 359206, № 359205, № 359207.

ОСОБА_1, за ставкою єдиного податку 200,00 гривень, за період здійснення підприємницької діяльності у квітні 2008 року сплатив 500,41 гривень суми єдиного податку, проте за період з травня по липень 2008 року у передбачений пунктом 2 Указі Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" строк єдиний податок не сплатив. Отже, Державна податкова інспекція в м. Керчі АРК 20 числа травня 2008 року нарахувала відповідачу до сплати 199,59 гривень заборгованості зі сплати єдиного податку, а 20 числа червня, липня, серпня 2008 року нарахувала відповідачу до сплати по 700,00 гривень заборгованості зі сплати єдиного податку щомісячно, загалом 2299,59 гривень. Крім того, за несвоєчасну сплату єдиного податку нараховано 33,57 гривень та 30,03 гривень пені.

Суд встановив, що на день розгляду справи податкова заборгованість СПД ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку складає 2363,19 гривень, у тому числі пеня 63,60 гривень і досі не сплачена, цей факт підтверджується даними особового рахунку, а також Розрахунком суми заборгованості, тому підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 16.04.09 року ДПІ в м. Керчі була складена перша податкова вимога № 1/456 на суму податкового боргу ОСОБА_1 28673,39 гривень, у тому числі з ПДВ 26011,60 гривень, з податку з доходів найманих працівників 1471,50 гривень, з єдиного податку 1190,23 гривень.

Посадовими особами податкових органів був складений акт від 16.04.09 року про неможливість вручення податкової вимоги, в якому встановлено факт неможливості вручення податкової вимоги від 16.04.09 року № 1/456 ОСОБА_1 поштою. На підставі викладеного та підпункту 5.8 п. 5 «Порядка направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року, податкова вимога від 16.04.09 року № 1/456 розміщена на дошці оголошень (повідомлень) з 16.04.2009 року.

Судом встановлено, що 19.05.09 року ДПІ в м. Керчі була складена друга податкова вимога № 2/619 на суму податкового боргу ОСОБА_1 20329,99 гривень, у тому числі з ПДВ 17567,08 гривень, з податку з доходів найманих працівників 1471,50 гривень, з єдиного податку 1291,41 гривень.

Посадовими особами податкових органів був складений акт від 19.05.09 року про неможливість вручення податкової вимоги, в якому встановлено факт неможливості вручення податкової вимоги від 19.05.09 року № 2/619 ОСОБА_1 поштою. На підставі викладеного та підпункту 5.8 п. 5 «Порядка направлення органами державної податкової України податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.01 року, податкова вимога від 19.05.09 року № 2/619 розміщена на дошці оголошень (повідомлень) з 19.05.2009 року.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 , що підтверджується актом перевірки фінансового від 01.09.09 року № 101/24-1, відповіддю на запит КРП “БРТІ м. Керч АР Крим” від 16.07.09 року № 2553, витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25.05.09 року, довідкою Керченського відділення УДАІ від 25.08.2009 року № 2231 здійснені заходи результатів не надали, відповідачем податковий борг не погашений.

На час розгляду справи згідно відомостей облікової картки платника податків станом на час розгляду справи податковий борг СПД ОСОБА_1 складає 15520,05 гривень, у тому числі з податку на додану вартість у сумі 11609,89 гривень, з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1546,97 гривень, з єдиного податку у розмірі 2363,19 гривень.

Згідно з підпунктом 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати СПД ОСОБА_1 у передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки узгодженої суми податкового боргу є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що зазначена сума заборгованості відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з СПД ОСОБА_1, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У звязку зі складністю справи судом 14 грудня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 21 грудня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податкову заборгованість у розмірі 15520,05 гривень (податок на додану вартість у сумі 11609,89 гривень на р/р 31118029700019 в УДК в АРК м. Сімферополя МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Керчі, код платежу 14010100, ЕДРПУ 34740946; податок з доходів фізичних осіб у сумі 1546,97 гривень на р/р 33215801700019 в УДК в АРК м. Сімферополя МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Керчі, код платежу 11010200, ЕДРПУ 24030783; єдиний податок у розмірі 2363,19 гривень на р/р 34218379700019 в УДК в АРК м. Сімферополя МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Керчі, код платежу 16050200, ЕДРПУ 34740946).

3.Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Трещова О.Р.