Ухвала суду № 74126024, 15.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

15 травня 2018 року Справа № 916/958/17м.Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень в.о.керівника апарату суду №1130 від 27.11.207р., №164 від 12.02.2018р., №478 від 16.04.2018р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017р, 12.02.2018р. та 16.04.2018р.)

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

від прокуратури - ОСОБА_1 – прокурор відділу;

від Одеської міської ради – ОСОБА_2 – за довіреністю;

від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради – ОСОБА_3 - за довіреністю;

від ПП «Інтерінвестстрой 2011» - ОСОБА_4 – адвокат, за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Інтерінвестстрой 2011» про зупинення провадження у справі

за апеляційними скаргами заступника прокурора Одеської області та Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 18 вересня 2017 року

у справі №916/958/17

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до:

- Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради;

- Приватного підприємства «Інтерінвестстрой 2011»

про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин

встановив:

13.09.2017р. заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (надалі – відповідач, Управління), Приватного підприємства «Інтерінвестстрой-2011» (надалі – відповідач, ПП «Інтерінвестстрой 2011»), в якому просив суд:

- визнати недійсним договір оренди комунального майна - берегозахисних споруд у вигляді траверса №3 першої черги ПЗС загальною площею 170 погонних метрів та бетонованої площадки загальною площею 280 квадратних метрів, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, перша черга ПЗС, між траверсом №3 та №4, укладений 26.08.2013р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством «Інтерінвестстрой 2011» шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 26.08.2013р. №07/с-13 (надалі – Договір №07-с/13);

- зобов’язати ПП «Інтерінвестстрой 2011» повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді траверса №3 першої черги ПЗС загальною площею 170 погонних метрів та бетонованої площадки загальною площею 280 квадратних метрів, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, перша черга ПЗС, між траверсом №3 та №4;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області судовий збір за подачу позову.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив наступне. Вищезазначений договір є удаваним та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору оренди комунального майна - предмет договору не відповідає вимогам ст.1130 ЦК України, оскільки ПП «Інтерінвестстрой 2011» передано комунальну власність - об’єкт нерухомості у вигляді берегозахисних споруд (у вигляді траверса №3 першої черги ПЗС, загальною площею 170 погонних метрів та бетонованої площадки, загальною площею 280 квадратних метрів, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, перша черга ПЗС, між траверсом №3 та №4) для здійснення підприємницької діяльності, тобто фактично між сторонами спірного договору укладено договір оренди нерухомого комунального майна, якій містить істотні умови договору оренди (об’єкт оренди, термін на який укладається договір та його страхування) і регулюється положеннями Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду державного та комунального майна». Договір оренди, який сторони фактично уклали замість договору про співробітництво суперечить приписам ст. ст. 2, 5, 11, 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та ст.25, ч.5 ст.60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», які передбачають передачу комунального майна у користування виключно на підставі рішень сесії міської ради, з обов’язковим проведенням оцінки майна, що передається в користування. Розпорядженням Одеського міського голови №1310-01р від 11.12.1999р. затверджено Порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю та яким передбачено обов’язковість конкурсної процедури передачі в оренду комунального майна. Одеською міською радою рішення про передачу в користування ПП «Інтерінвестстрой 2011» комунального майна, яке є предметом договору не приймалось, відповідні повноваження щодо укладання таких договорів Управлінню інженерного розвитку території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради не делегувались.

З посиланням на норми ч.2 ст.11, ст.627, 203, 215, 216, 1130, 235 ЦК України, ч.7 ст.179, ч.1 ст.207 ГК України, ст. ст. 2, 5, 11, 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та ст.25, ч.5 ст.60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

18.05.2017р. Одеська міська рада подала місцевому господарському суду пояснення, в яких зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі; зважаючи на відсутність між позивачем і ПП «Інтерінвестстрой 2011» договірних відносин, міськрада вважає, що заявлена вимога спрямована на поновлення прав територіальної громади міста ОСОБА_2 та у разі її задоволення може бути виконана у примусовому порядку. Отже прокурором обрано вірний спосіб захисту прав територіальної громади міста ОСОБА_2 в особі Одеської міськради.

24.05.2017р. Управління подало суду першої інстанції письмові пояснення, в яких зазначило, що позовні вимоги в частині визнання договору недійсним визнає в повному обсязі, а в частині позовних вимог про повернення майна, просить суд зобов’язати ПП «Інтерінвестстрой2011» повернути орендоване майно на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, як балансоутримувача зазначеного майна.

19.06.2017р. прокурор подав господарському суду Одеської області заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд:

- визнати недійсним договір оренди комунального майна - берегозахисних споруд у вигляді траверса №3 першої черги ПЗС загальною площею 170 погонних метрів та бетонованої площадки загальною площею 280 квадратних метрів, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, перша черга ПЗС, між траверсом №3 та №4, укладений 26.08.2013р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством «Інтерінвестстрой 2011» шляхом підписання сторонами удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 26.08.2013р. №07/с-13;

- зобов’язати ПП «Інтерінвестстрой 2011» повернути шляхом звільнення на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді траверса №3 першої черги ПЗС загальною площею 170 погонних метрів та бетонованої площадки загальною площею 280 квадратних метрів, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, перша черга ПЗС, між траверсом №3 та №4;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області судовий збір за подачу позову.

20.06.2017р. ПП «Інтерінвестстрой 2011» подало місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просило відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Договору №07-с/13; позовну вимогу про зобов’язання повернути на користь Одеської міської ради спірне комунальне майно залишити без розгляду на підставі ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки прокурор не надав суду допустимих доказів про те, що він попередньо попередив Одеську міську раду про намір звернутись до суд в її інтересах, а отже у відповідності до ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор не мав права звертатись до суду із зазначеним позовом до того, як повідомив Одеську міськраду про намір звернутись до суду за захистом її прав.

Також ПП «Інтерінвестстрой 2011» 20.06.2017р. подано суду заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки термін позовної давності Договору №07-с/13 від 26.08.2013р. сплинув 26.08.2013р., в той час як позов у даній справі поданий прокурором у квітні 2017 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2017р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПП «Інтерінвестстрой 2011» до Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про визнання укладеним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №№07/с-13 від 26.08.2013р.

22.06.2017р. ПП «Інтерінвестстрой 2011» подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.06.2017р. зупинено провадження у справі №916/958/17; матеріали справи направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

26.06.2017р. Одеською міськрадою подано суду апеляційної інстанції заперечення на заяву ПП «Інтерінвестстрой 2011» про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2017р. ухвалу господарського суду Одеської області від 21.06.2017р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2017р. поновлено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2017р. (головуючий суддя Д’яченко Т.Г., судді Волков Р.В., Цісельський О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.11,12, 15, 16, ч.1 ст.509, ст.203, 235, ч.2 ст.628, ч.1 ст.1130, ст.1131, ч.1 ст.837, ст.ст.759, 760 ЦК України, ч.1 ст.2, ст.10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» та вмотивовано наступним. Дослідивши предмет укладеного між відповідачами договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №07/с-13 від 26.08.2013р., проаналізувавши його умови та положення, суд дійшов висновку, що спірний правочин за своєю природою є змішаним договором та включає в себе, як положення договору підряду, щодо умов виконання робіт з проведення поточного ремонту, реконструкції та/або капітального ремонту берегозахисних споруд, так і положення договору про спільну діяльність, щодо об’єднання зусиль спільної діяльності з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в місті ОСОБА_2 та для підтримання берегозахисних споруд у належному технічному стані. В спірному договорі відсутні положення щодо орендної плати з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, як то передбачено вимогами чинного законодавства України. Між відповідачами не складався та не підписувався акт прийому-передачі об’єкту, як того передбачає договір оренди комунального майна, а отже підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні. Приймаючи до уваги відмову судом у заявленій позовної вимоги прокурора щодо визнання недійсним Договору №07/с-13, позовна вимога щодо зобов’язання ПП «Інтерінвестстрой 2011» повернути шляхом звільнення на користь Одеської міської ради комунальне майно не підлягає задоволенню судом, оскільки позовні вимоги в цій частині обґрунтовані ст.216 ЦК України, положеннями якої врегульовані правові наслідки недійсності правочину. У зв’язку з відмовою у задоволенні позову з підстав його недоведеності та необґрунтованості, позовна давність у даному випадку не застосовувалась судом першої інстанції.

Також суд в оскаржуваному рішенні відхилив клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, оскільки судом підтверджені підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Одеської міської ради у даній справі.

Не погодившись з рішенням суду від 18.09.2017р., заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначив, що рішення прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав. Висновок суду першої інстанції щодо змішаної природи оспорюваного договору є необгрунтованим. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ст.1130 ЦК України). Основними елементами договору про спільну діяльність є об’єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов’язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована. Специфіка договору про спільну діяльність полягає і в тому, що сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором. Управління не вправі розпоряджатись комунальним майном, а згідно з договором права на отримані блага від спільної діяльності не набувало, а отримувало їх від суб’єкта господарювання, як компенсацію за використання комунального майна. Більш того, кожен з учасників діяв не для досягнення спільних цілей, а лише власних. Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин не містить ознак договору підряду, він не є змішаним договором, а є удаваним правочином, який спрямований на передачу комунального майна у користування та містить ознаки договору оренди. При вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажали досягти обидві сторони. Тому до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили. Судом першої інстанції не взято до уваги, що сторони під договором про співробітництво приховали договір оренди комунального майна, який уклали з грубим порушенням законодавства щодо порядку укладання таких договорів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 30.11.2017р.

Також 09.10.2017р. до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга Одеської міської ради на рішення від 18.09.2017р., в якій скаржник просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська міськрада зазначила, що рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки договір про співробітництво та організацію взаємовідносин від 26.08.2013р. № 07/с-13 не містить суттєвих умов договору підряду та договору про спільну діяльність. Так, істотні умови договору підряду, передбачені ст. 318 ГК України, як-то вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт), що може визначатись у кошторисі: порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору в спірному договорі відсутні. Також договір про співробітництво та організацію взаємовідносин від 26.08.2013 р. № 07/с-13 не містить істотних умов договору про спільну діяльність, а саме: визначення спільних дій або ведення спільних справ сторін, в той же час наявні взаємні права і обов’язки у розділі 2 договору, участь сторін у результатах спільних дій, а також відсутнє визначення самих результатів спільних дій, на які має бути спрямований договір про спільну діяльність, покриття витрат і збитків учасників у процесі здійснення спільних дій. Отже договір є удаваним правочином, оскільки укладений з метою впорядкування відносин оренди комунального майна та вчинений сторонами для приховання передачі у безоплатне користування комунального майна, яке належить територіальній громаді м. Одеси, та уникнення зобов’язань щодо внесення плати за користування комунальним майном. Крім того, необгрунтованим є висновок суду й стосовно відмови у задоволенні позовної вимоги про повернення на користь територіальної громади міста ОСОБА_2 в особі Одеської міської ради берегозахисної споруди матеріали справи підтверджують, що відповідач ПП «Інтерінвестстрой 2011» без правових підстав використовує у власній господарській діяльності із надання платних послуг оздоровчо-курортного сервісу спірну берегозахисну споруду та зважаючи на відсутність між Одеською міськрадою і ПП «Інтерінвестстрой-2011» договірних відносин, заявлена вимога про повернення комунального майна є самостійною та такою, яка спрямована на поновлення прав територіальної громади міста ОСОБА_2.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято апеляційну скаргу Одеської міськради до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги до сумісного розгляду з апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області на 30.11.2017р.

У зв’язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Туренко В.Б., розпорядженням в.о. керівника апарату №1330 від 27.11.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/958/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.11.2017р. (головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) прийнято справу до провадження.

30.11.2017р. ПП «Інтерінвестстрой 2011» подало Одеському апеляційному господарському суду відзив на апеляційні скарги, в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційні скарги – без задоволення посилаючись на те, що доводи апеляційних скарг дублюють доводи, зазначені скаржниками у позовній заяві та письмових поясненнях у даній справі.

У зв’язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Аленіна О.Ю. та судді Таран С.В., розпорядженням в.о. керівника апарату №164 від 12.02.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/958/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді Бєляновський В.В., Будішевська Л.О.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.12.2018р. (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді Бєляновський В.В., Будішевська Л.О.) прийнято справу до провадження.

14.03.2018р. Одеська міськрада подала Одеському апеляційному господарському суду додаткові пояснення (в порядку ч.5 ст.161 ГПК України), в яких, зокрема, зазначила, що постановою Верховного суду від 27.02.2018р. у справі №916/959/17 задоволено позовні вимоги (заявлені до іншої юридичної особи), заявлені з аналогічних даній справі підстав – визнано недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин та зобов’язано відповідача звільнити комунальне майно.

16.04.2018р. ПП «Інтерінвестстрой 2011» подало суду апеляційної інстанції додаткові письмові пояснення, в яких просило врахувати висновки постанови Верховного суду у постанові від 03.04.2018р. у справі №916/940/17 (якою залишено без змін рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні аналогічних позовних вимог прокурора, заявлених до іншого суб’єкта господарювання).

У зв’язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Поліщук Л.В., розпорядженням в.о. керівника апарату №478 від 16.04.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/958/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.04.2018р. (головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді Бєляновський В.В., Будішевська Л.О.) прийнято справу до провадження та розпочато розгляд справи по суті повторно у зміненому складі суду: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О., Бєляновський В.В. за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу ІV ГПК України; призначено справу до розгляду.

11.05.2018р. ПП «Інтерінвестстрой 2011» подало Одеському апеляційному господарському суду заяву, в якій просило зупинити провадження у справі №916/958/17 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ПП «Інтерінвестстрой 2011» про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №07/с-13 від 26.08.2013р. до прийняття об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду постанови у справі №916/933/17.

В обґрунтування заяви ПП «Інтерінвестстрой 2011» зазначило, що ним було надано суду постанову Верховного суду від 20.02.2018р. по аналогічній справі №916/959/17, як правовий висновок застосування судом норм права, які регулюють спірні правові відносини. По цій справі Верховний суд дійшов до висновку про необґрунтованість та недоведеність позиції прокурора та позивача - Одеської міської ради. Разом з цим, 25.04.2018р. по аналогічній справі №916/933/17 за позовом заступника прокурора Одеської області, Одеської міської ради до Управління інженерного захисту узбережжя м.Одеси та ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин та зобов’язати повернути берегозахисну споруду у вигляді бетонованого майданчика - Верховний суд прийняв ухвалу, якою передав справу на розгляд до об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду. Отже, Верховний суд не визначився з правовою позицію по аналогічним справам, а тому правова позиція об’єднаної палати Касаційного господарського суду є важливою для прийняття рішення по справі № 916/958/17 за позовом заступника прокурора Одеської області, Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ПП «Інтерінвестстрой 2011». Справи №916/933/17, 916/940/17 та 916/958/17 є аналогічними за предметом розгляду, оскільки прокурором та Одеською міською радою оскаржуються договори про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладені між Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та підприємцями. Предмет цих договорів про співробітництво також однаковий - це створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одеса та для підтримання берегозахисних споруд у належному технічному стані.

В засіданні суду апеляційної інстанції 15.05.2018р. представник ПП «Інтерінвестстрой 2011» підтримав вищезазначену заяву.

Прокурор, представники Одеської міської ради та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради заперечували проти зупинення провадження у справі.

Розглянувши заяву представника ПП «Інтерінвестстрой 2011», колегія суддів дійшла наступного.

З Комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2017р. у справі №916/940/17 (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017р. та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2018р.) відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 07.05.2015р. №01/с-15 та зобов’язання повернути майно.

Верховний Суд у справі № 916/940/17 погодився з відхиленням судами попередніх інстанцій доводів прокурора про те, що сторони при укладенні договору фактично уклали договір оренди комунального майна.

Разом з цим, рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.2017р. у справі №916/933/17 (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р.) відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 25.04.2014 р. №01/с-14.

Судові рішення суду вмотивовані тим, що спірний правочин вчинено Управлінням інженерного захисту території міста то розвитку узбережжя Одеської міськради в межах наданих повноважень з метою забезпечення належного технічного стану берегозахисної споруди. Спірний договір є змішаним і містить елементи договорів про спільну діяльність та підряду. В той же час, спірний договір не має ознак договору оренди, оскільки не містить визначених чинним законодавством істотних умов для вказаного виду договору. Надання умовами спірного договору ФОП ОСОБА_5 права користування бетонованим майданчиком, який є складовою підпірної стіни, та буною №4 само по собі не може бути підставою для визнання договору недійсним, як удаваного. Більше того, має місце пряма законодавча заборона на передачу в оренду гідротехнічних захисних споруд. Суди дійшли висновку, що спірний договір відповідає вимогам законодавства та інтересам держави, тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Відповідно, немає правових підстав і для задоволення похідної позовної вимоги про зобов'язання ФОП ОСОБА_5 повернути майно позивачу.

Заступником прокурора Одеської області та Одеською міською радою подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2017р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017р. у справі №916/933/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2018р. відкрито касаційне провадження у справі №916/933/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.04.2018р. передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/933/17 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання договору недійсним та зобов'язання повернути майно.

Предмет та підстави заявлених позовних вимог у справах №916/540/17, 916/933/17 та №916/958/17 є аналогічними, прокурором та Одеською міською радою оскаржуються договори про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладені між Управлінням інженерного захисту м.Одеси та підприємцями. Предмет цих договорів - створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одеса та для підтримання берегозахисних споруд у належному технічному стані

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 5) надходження заяви про відвід судді; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Суд апеляційної інстанції вважає за можливе реалізувати право зупинити апеляційне провадження у даній справі з підстав, визначених п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, оскільки у справі №916/933/17 об`єднаною палатою Верховного суду буде сформований правовий висновок щодо застосування норм права – ст.ст.203, 215, 235 ЦК України у подібних із розглядуваною справою правовідносинах із визначенням наявності підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду у справі №916/940/17.

Згідно із ч.2 ст.281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Згідно із п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Проаналізувавши доводи, зазначені скаржником в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі №916/958/17, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі №916/958/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №916/933/17 об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 232-234, 235, 236, 240, 270, 281-283 ГПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Зупинити апеляційне провадження у справі №916/958/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №916/933/17 об’єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення згідно ст.235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складений 21.05.2018р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.