Постанова № 74106703, 15.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6771/15-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/1259/18 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 26 15.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - Олійника В.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,

при секретарі Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2015 року позивач - ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк», та ОСОБА_2 укладено договір споживчого кредиту, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 58 000 доларів США зі сплатою 14,50 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення заборгованості - 10 вересня 2018 року.

За умовами договору ОСОБА_2 мав регулярно сплачувати частину кредиту та відсотки за користування кредитом. Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а ОСОБА_2, всупереч умов кредитного договору, не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентах, чим тривалий час порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Неодноразові звернення працівників банку результатів не дали.

Так як у встановлений строк ОСОБА_2 кредит не погашав, відсотки за користування кредитом не сплачував, тому банк відповідно до умов договору нарахував пеню за порушення строків погашення кредиту - 47 248 грн. 43 коп. та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам в розмірі 382 431 грн. 88 коп.

Станом на 28 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором склала 2835529 грн. 90 коп., яка включає: заборгованість за кредитом - 57 559,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 211 115 грн. 74 коп.; заборгованість за відсотками - 56 780,46 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 194 733 грн. 84 коп.; пеня за порушення строків погашення кредиту - 47 248 грн. 43 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам у розмірі 382 431 грн. 88 коп. У зв'язку із зверненням до суду позивач поніс додаткові витрати за оплату судового збору на суму 3654 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11392874000 від 10 вересня 2008 року у розмірі 2 835 529 грн. 90 коп. та судові витрати у розмірі 3654 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимогах в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок наданий банком за іншим договором і перевірити та враховувати норми закону щодо строку позовної давності не вбачається за можливе.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», затвердженого Загальними зборами акціонерів АКІБ «УкрСиббанк» від 27 жовтня 2009 року, ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником комерційного інноваційного банку «Харківінкомбанк», заснованого 04 травня 1990 року Зборами Засновників, зареєстрованого Держбанком СРСР 18 червня 1990 року і перереєстрованого у Національному банку України 28 жовтня 1991 року.

Згідно рішення Установчої конференції 21 жовтня 1991 року (протокол №4) комерційний інноваційний банк «Харківінкомбанк» перереєстровано у закрите акціонерне товариство. Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 18 червня 1992 року (протокол №2) було змінено найменування Банку на Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк». Рішенням Загальних зборів акціонерів 25 серпня 1993 року (протокол №4) змінено організаційну форму банку на відкрите акціонерне товариство. Рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 27 жовтня 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк».

Також встановлено, що 10 вересня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», яке змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11392874000 (а.с.6-7).

Відповідно п.1.1 договору, підписуючи цей договір, позичальник погоджується із викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АКІБ «УкрСиббанк», затверджених рішенням Продуктово-тарифного комітету АКІБ «УкрСиббанк» (Протокол №243 від 21.08.2008 року) із усіма змінами і доповненнями пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах. Правила після підписання сторонами договору стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені у договорі та Правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому після підписання сторонами договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору.

Згідно п.1.1 Правил договору, п.1.2.1 договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 58000,00 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

Пунктом 1.2.2. Правил ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання повернути кредит у повному обсязі не пізніше кінцевого терміну остаточного повного погашення кредиту, встановленого договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та /або умов відповідної угоди сторін.

Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі, встановленому в договорі в день сплати ануїтет них платежів.

Згідно умов п.п.1.2.7 - 1.2.10 договору сторони погодили, що схема погашення кредиту - ануїтетна. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості 10 вересня 2018 року, при цьому згідно умов договору може бути встановлений інший термін повернення кредиту. За користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється у розмірі 14,50% річних. Розмір ануїтетного платежу складає 920 доларів США. День сплати ануїтетного платежу 10 число кожного місяця протягом строку кредитування.

Відповідо до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.Сторони договору сторони погодили, що банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 58 000 доларів США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 скористався наданими банком послугами, а саме отримав кредитні кошти в розмірі 58 000 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання банком своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором.

Статті 525, 526, 610 ЦК України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, в пункті 6.1.2. Правил сторони погодили, що керуючись чинним законодавством України, зокрема, ст.611 ЦК України, у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань за договором банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни погашення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Згідно п.6.2 Правил у разі застосування банком права, передбаченого п.6.1.2. Правил, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати плати за кредит, банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою.

01 липня 2014 року ПАТ «УКрСиббанк» направив на адресу ОСОБА_2 лист-вимогу №DN/0008/1 про зобов'язання сплати заборгованості за кредитним договором. Зазначалося, що у випадку не усунення порушень на 31-й день з дня отримання вимоги, банк вважатиме термін повернення кредиту за зазначеним договором таким, що настав, та вимагає дострокового виконання зобов'язань у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.549 та ст.550 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п.4.1., 4.3. Правил за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування. (а.с.14)

Відповідно до вимог законодавства України, зокрема, ст.611 ЦК України позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов'язань, що передбачені пунктом 3.4.2. договору, зобов'язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 (п'ятсот) гривень. (п.4.3. кредитного договору)

Оскільки ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, які стосуються повернення кредитних коштів та процентів за їх користуванням, банк відповідно до умов договору провів нарахування пені.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції помилково послався на те, що з наданого Банком розрахунку заборгованості не вбачається можливим перевірити та враховувати норми закону щодо строку позовної давності.

Справа неодноразово розглядалася судами і було встановлено рішенням Києво-Святошинського суду та надалі не спростовано в судах інших інстанцій те, що, суди прийшли до висновку про доведеність посилань представника позивача в своєму позові про належне виконання банком своїх зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором. Також було встановлено факт видачі та отримання Боржником кредитних коштів та невиконання ним своїх кредитним зобов'язань.

Банком у повній мірі було доведено, як факт видачі кредитних коштів так і факт недотримання Відповідачем своїх кредитних зобов'язань. Судом не було встановлено факту пропуску позовної давності для пред'явлення вимог щодо стягнення кредитної заборгованості з Відповідача.

У зв'язку з цим суд помилково прийшов до висновку, що доводи позову не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Доводи відповідача про неотримання кредитних коштів і ненадсилання Позивачем вимоги про дострокове погашення боргу не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №11392874000 є зрозумілим і з нього якого вбачається, що станом на 28 травня 2015 за відповідачем рахується заборгованість за кредитом (а.с.2-32).

Посилання апелянта про невірність розрахунку заборгованості не заслуговують на увагу. Позивачем надано до суду розрахунок щодо залишку заборгованості за кредит, проценти та пеню з фактичними датами погашення. При тому відповідачем не надано свого розрахунку заборгованості.

Проте, колегія суддів, вираховуючи суми заборгованості за кредитом, за відсотками та пені приймає до уваги те, що листа (т.1 а.с.33) про дострокове погашення заборгованості за підписом представника за довіреністю ОСОБА_3, юриста ТОВ «Юридична фірма «Арієс» (т.1, а.с.38) було направлено 1 липня 2014 року і отримано 5 липня.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та зробленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, що відповідно до вимог ст.376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк заборгованість за кредитом у розмірі - 45 369,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.05.2015 року становить - 954 577 грн. 44 коп., 19 735,80 доларів США, що становить 415 241 грн. 23 коп. заборгованості за відсотками, 45 616 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 381 933 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, 9135 грн. судового збору, а всього - 1 806 503 грн. 73 коп.

В решті позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 грудня 2017 року скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, проживає за адресою: 08150, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, розрахунковий № 3622100016, адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 11/106, оф.3) заборгованість за кредитом у розмірі - 45 369,65 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28.05.2015 року становить - 954 577 грн. 44 коп., 19 735,80 доларів США, що становить 415 241 грн. 23 коп. заборгованості за відсотками, 45 616 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 381 933 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, 9135 грн. судового збору, а всього 1 806 503 грн. 73 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: