Ухвала суду № 74106654, 17.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/984/17 Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.Провадження № 11-кп/780/578/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 41 17.05.2018

УХВАЛА

іменем України

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Семенцова Ю.В.,

суддів Шроля В.Р., Гриненка О. І.,

за участю: секретаря Чорнобривця В.В.,

прокурора Бурої В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Київської області ОСОБА_3 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 5 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017110000000451 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернуто прокурору, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Березанського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017110000000451 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 10 квітня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017110000000451 від 31.07.2017 року щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повернуто прокурору. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в обвинувальному акті під час викладу фактичних обставин кримінального правопорушення і у формулюванні обвинувачення, допущено невідповідності, зазначаючи, що однозначно неможливо простежити співвідношення між тими предметами, що ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту, та тим предметом, який було вилучено у нього 28.06.2017 року у ДУ БВК № 95, та який був наданий для проведення експертизи, посилання на висновок якої міститься в обвинувальному акті. Окрім того зважаючи на те, що злочин вчинено службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади, то дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 307, 364 КК України, крім того реєстр матеріалів досудового розслідування не містять вказівки щодо прийнятого слідчим відповідного процесуального рішення про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням.

На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42017110000000451 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та направити обвинувальний акт на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що ухвала підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону та є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Як зазначає апелянт, обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, а тому відсутні підстави для його повернення прокурору. Так, в обвинувальному акті за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, де зазначено: що «28.06.2017 близько 08 год. 00 хв., за попередньою домовленістю із невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), ОСОБА_2 приїхав на автомобілі НОМЕР_1 на зупинку громадського транспорту «Семенівка», що розташована на автодорозі Київ-Харків, де невстановлена слідством особа (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), підійшовши до автомобіля, через водійське вікно передала ОСОБА_4 психотропну речовину - амфетамін масою 6,036 г, поміщену у згорток циліндричної форми, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору. Внаслідок таких незаконних дій ОСОБА_2 незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін з метою її збуту, у великих розмірах, яку став незаконно зберігати в автомобілі НОМЕР_1 з метою подальшого збуту. Того ж дня інспектор Черкашин Д.І., маючи умисел на збут психотропної речовини - амфетаміну, на автомобілі НОМЕР_1, незаконно перевіз її до місця своєї роботи, а саме: до державної установи «Березанської виправної колонії № 95», що розташована за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Поштова, 2, де, перебуваючи в зазначеному автомобілі, з метою недопущення викриття своїх незаконних дій, сховав психотропну речовину – амфетамін масою 6,036 г, поміщену у згорток циліндричної форми, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, помістивши його собі між сідниць та, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, незаконно проніс психотропну речовину - амфетамін з метою збуту через контрольно-пропускний пункт по пропуску людей на територію охоронюваної зони державної установи «Березанської виправної колонії № 95». Надалі, 28.06.2017 близько 09 год. 30 хв. в кімнаті молодших інспекторів державної установи «Березанської виправної колонії № 95», що знаходиться на охоронюваній зоні вказаної установи за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Поштова, 2, під час проведення оперуповноваженими оперативного відділу особистого догляду ОСОБА_4, останній добровільно дістав із сідниць згорток циліндричної форми, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, довжиною 5 см та шириною 2 см, що вилучено в присутності понятих, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, масою 11, 836 г, що містить в собі психотропну речовину – амфетамін масою 6,036 г, тобто у великих розмірах, яку ОСОБА_2 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту».У своєму рішенні суд першої інстанції зазначає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 та 364 КК України, оскільки ОСОБА_2 вказаний злочин вчинив, перебуваючи на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Березанської виправної колонії №95, відтак, будучи службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади. Але вказані висновки суду є необгрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_2 є відповідною службовою особою. Злочин, передбачений ст. 364 КК України належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах. Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій ОСОБА_4 не наступило, то в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Посилання суду, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить вказівки щодо прийнятого слідчим відповідного процесуального рішення про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням, є помилковими, оскільки з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 28.06.2017 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину, та в якості захисника залучено адвоката ОСОБА_5, що підтверджується дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі від 28.06.2017 за № 2237. Захисник ОСОБА_5 приймав участь під час проведення всіх слідчих дій за участі підзахисного та у повному обсязі ознайомився з матеріалами досудового розслідування, отримав копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, про що свідчать відповідні розписки. За таких обставин, відсутність в реєстрі відомостей про залучення захисника для здійснення захисту за призначенням не порушує гарантованих процесуальних прав обвинуваченого, в тому числі право на захист.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, обвинувальний акт, який складений прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить, зокрема, виклад фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинуваченого, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Обвинувальний акт підписаний прокурором. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акту.

У підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції повинен лише визначитись, чи відповідає обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, не вдаючись до аналізу правильності викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Березанського міського суду Київської області від 05.10.2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017110000000451 від 31.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, було повернуто прокурору, проте ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.12.2017 року зазначену ухвалу скасовано та обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.

Оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, а мотиви суду першої інстанції, зазначені в ухвалі, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора щодо скасування ухвали суду першої інстанції, якою обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків, підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 10 квітня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України повернуто прокурору для усунення недоліків, скасувати.

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України до Березанського міського суду Київської області для виконання вимог ст. ст. 314, 315 КПК України.

Головуючий:

Судді: