Постанова № 74106655, 14.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1925/18 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю. В.Провадження № 33/780/429/18 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 14.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О. та представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2018 року, якою громадянина Російської Федерації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого, -

визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил грошові кошти в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) доларів США, 435 (чотириста тридцять п'ять) євро та 179000 (сто сімдесят дев'ять) тисяч російських рублів повернуто громадянину ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 07 лютого 2018 року, о 10 годині 50 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль», громадянин Російської Федерації ОСОБА_4, який прилетів до України з Російської Федерації, транзитом через м. Рига, рейсом № 400, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю громадянину ОСОБА_4 було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 14000 доларів США.

Після цього громадянина ОСОБА_4, було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДПМА «Бориспіль», де ним була видана готівка в розмірі 14011 доларів США, 435 євро та 179 000 російських рублів, що знаходились в одному з відділень сумки (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_4 вся готівка належить йому особисто.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил громадянину ОСОБА_4, було пропущено 12311 доларів США та 1000 російських рублів. Відповідно до протоколу про порушення митних правил затримано 1700 доларів США, 179000 російських рублів та 435 євро.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_4 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді громадянина ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних валюти.

На вказану постанову представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою громадянина російської Федерації ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та конфіскації затриманої по справі валюти в сумі 1700 доларів США, 435 євро та 179000 тисяч російських рублів повернуто громадянину ОСОБА_4

Зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною без врахування дійсних обставин справи, норм чинного законодавства.

Вказує, що суддею при винесенні постанови не перевірено реальний майновий стан особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На думку апелянта, висновок суду щодо покладення «індивідуального надмірного тягара» на громадянина ОСОБА_4 в зв'язку із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді конфіскації, є недостатньо обґрунтованим.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини громадянина Росії ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 07 лютого 2018 року № 0102/12500/18; доповідною запискою головного державного інспектора першого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил громадянином ОСОБА_4, описом предметів затриманих за протоколом про порушення митних правил.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_4 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці, в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_4

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію, про що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_4 «індивідуальний надмірний тягар» .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 має постійне місце проживання і з 11 лютого 2015 по 03 липня 2017 працював комерційним директором в ТОВ «Кайман-Форест» з окладом 55 000 російських рублів, що підтверджується довідкою про отримані доходи, має на утриманні матір та батька похилого віку, які є інвалідами відповідно першої та другої групи.

Крім того, законність походження грошових коштів підтверджується отриманим ОСОБА_4 кредитом від 30.11.2017 по договору № 625/0006-0567301 в сумі 1 605 000 російських рублів.

Вилучені грошові кошти ввозились на територію України з метою повернення валютних цінностей своєму товаришу ОСОБА_6 в розмірі 15 000 доларів США, які він отримав у позику, що підтверджується розпискою, свідченнями свідка ОСОБА_6

Таким чином, судом першої інстанції з урахуванням матеріального становища ОСОБА_4 правильно застосовано до нього стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2018 року щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко