Постанова № 7409333, 12.01.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції - Шальєва В.А.

Суддя - доповідач Лях О.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2010 року справа № 2-а- 7127\09\0570

зал судового засідання № 9 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Геращенко І.В., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Барбаш Л.О за участю: представника позивача Костенко Т.І. за довіренністю представника відповідача Присяжний С.М. за довіренністю розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-7127\09\0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Донбаскамінь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі 2-а-7127\09\0570 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Донбаскамінь», стягнуто на користь позивача з державного бюджету відсотки у розмірі 63342-73 грн. , нараховані на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період з 1 грудня 2004 року по 4 квітня 2005 року та судові витрати в розмірі 3-40 грн

В апеляційній скарзі відповідач - Державна податкова інспекція в у Київському районі м. Донецька , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що право на звернення з даним позовом у позивача виникло у березні-квітні 2005 року, саме після відшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відповідно до наказу господарського суду Донецької області від 22.05.2005 року , але позивач не звернувся за захистом порушеного права у строки, визначені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства і судом не прийнято до уваги посилання відповідача на приписи статті 100 Кодексу.

В судовому засіданні представник апелянта Пятницький В.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Представник Головного управління Державного казначейства в донецькій області в судове засідання не зявився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь" зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 23.03.1993 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради (а.с. 33), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 13477761 (а.с. 34), здійснює господарську діяльність на підставі статуту (а.с. 35-40).

20.07.2004 р. позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2004 р. відповідачу - Державній податковій інспекція в у Київському районі м. Донецька, відповідно до якої підлягав бюджетному відшкодування податок на додану вартість в розмірі 1760133 грн.

Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

У передбачений законом строк ТОВ Фірма „Донбаскамінь" податок на додану вартість відшкодований не був.

Разом з тим, податковим органом 19.08.2004 р. було прийняте повідомлення-рішення № 17235/10/26-113 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2004 р. на 1747646,80 грн.

За наслідками оскарження цього рішення сулами різних інстанцій приймались рішення. Остаточно постановою господарського суду Донецької області від 25.06.2007 р. податкове повідомлення-рішення № 17235 10 26-113 від 19.08.2004 р. визнане недійсним (а.с. 13-14). Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.09.2007 р. постанова суду першої інстанції залишене без змін (а.с. 15).

Крім того, у зв'язку з невідшкодуванням податку на додану вартість у встановлений п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України ..Про податок на додану вартість" строк, сума в розмірі 1760133 грн. набула статусу бюджетної заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2005 р. стягнута з Державного бюджету України на користь позивача бюджетна заборгованість з податку на додану вартість за червень 2004 р. в сумі 1760133 грн. (а.с. 16-17).

На виконання цього рішення господарським судом Донецької області був виданий наказ № 22/14 від 22.02.2005 р. про примусове стягнення зазначеної суми бюджетної заборгованості (а.с. 18).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2005 р. судові рішення суду першої інстанції залишене без змін (а.с. 19-20).

На підставі наказу господарського суду Донецької області від 22.02.2005 р. позивачем

29.03.2005 р. отримана сума бюджетного відшкодування в розмірі 860133 грн., 04.03.2005 р. - 900000 грн. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги відповідача про те, що наказ Господарського суду Донецької області від 22.05.2009 року за №22/44 було виконано у повному обсязі та фактично право на звернення з адміністративним позовом виникло у позивача у березні та квітні 2005 року після відшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, а тому позивачем пропущено передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальний строк для звернення до суду.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи в суді першої інстанції представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, заперечував проти розгляду справи по суті у звязку з пропуском позивачем строку на звернення до суду з позовом, оскільки спірні події стосуються травня 2005 року. Про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права позивач не просив.

З огляду на вимоги ст. 161 КАС України, суд під час прийняття постанови вирішує: чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Право звернення до суду зазначено в ст. 99 КАС України і визначено певним терміном один рік, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма носить імперативний характер і у випадку, якщо на її застосуванні наполягає відповідач, вона є обовязковою для виконання.

Крім, того колегія суддів зазначає, що Законом № 2505-ІУ від 25.03.2005 року «Про Державний бюджет України на 2005 рік» були внесені зміни до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" , якими було виключено права платника податку на додану вартість на відшкодування відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості та змінено порядок відшкодування такої заборгованості, а тому на час звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом - 05.05.2009 року - позовні вимоги позивача не ґрунтуються на Законі.

Оскільки, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202 ч. 2 п. 4, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року у справі № 2-а-7127\09\0570 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Донбаскамінь» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 13 січня 2010 року.

Колегія суддів :

-

7