Постанова № 7408629, 07.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 м. Дніпропетровськ Справа № А 8/1-08

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Мірошниченко М.В.,

суддя: Баранник Н.П.

суддя: Юхименко О.В.

при секретарі: Красоті А.О.

за участю представників сторін :

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008р.

у справі № А 8/1-08

за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрострой», м. Марганець,

Дніпропетровської області

про стягнення 11652,54 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрострой» про стягнення суми 10937,50 грн. адміністративно-господарських санкцій та суми 715,04 грн. пені.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008р. у справі № А 8/1-08 адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрострой» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму 5468,75 грн. адміністративно-господарських санкцій, суму 357,52 грн. пені. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у 2006 році кількість найманих працівників відповідача, що не виконували електромонтажні роботи або роботи з підвищеною небезпекою складала лише шість осіб. За таких обставин фактично відповідач мав можливість працевлаштувати інваліда тільки на вказані робочі місця. В число вказаних шести робочих місць також включено посади керівника, головного бухгалтера та головного інженера, на яких вже працювали наймані працівники. Отже, фактично можливість відповідача працевлаштувати інваліда була обмежена лише трьома робочими місцями з 16-ти наявних. За ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Отже, господарський суд визнав за можливе зменшити розмір адміністративно-господарських санкцій та пені, які підлягають стягненню з відповідача, і задовольнити позовні вимоги в сумі 5 468,75 грн. адміністративно-господарських санкцій та 357,52 грн. пені.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій вказало наступні обставини.

Згідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобовязується створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і забезпечують працевлаштування інвалідів. Виконанням нормативу вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За ст. 20 цього Закону, підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції.

Сплата санкцій не ставиться законодавцем в залежність від того, чи вживав роботодавець необхідних, передбачених законодавством заходів, щодо працевлаштування інваліда.

Просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008р. у справі № А 8/1-08 скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрострой» письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надало.

До судового засідання 07.10.09р. представники сторін не з'явились. Сторони про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представників сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для цього.

У відповідності до розпорядженням в.о. голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 713 від 07.10.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Юхименко О.В. (суддя).

Судове засідання фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Камертон».

В судовому засіданні 07.10.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали та обставини справи, перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача суми 10937,50 грн. адміністративно-господарських санкцій та 715,04 грн. пені, за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2006 році.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно до ч.2 ст. 19 зазначеного Закону України, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 31.01.2007 № 70 визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням та щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі, призначених для працевлаштування інвалідів .

У відповідності до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, затвердженого Міністерством праці України № 338 від 29.12.2004р. (Ф. 10-ПІ), наданого відповідачем а.с. 5, середньооблікова чисельність працівників за стягуваний період, становить 16 осіб, внаслідок чого відповідач в 2006 році повинен був створити одне робоче місце для працевлаштування інваліда.

Середньооблікова чисельність інвалідів, що працювали у відповідача у 2006 році, склала 0 осіб інвалідів, що підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів (Ф. 10-ПІ), наданого відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України.

За змістом ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на протязі 2006 року відповідачем не було створено та не працевлаштовано одного інваліда.

Виходячи з вказаних обставин, колегія суддів доходить до висновку, що відповідач не виконав вимоги ст. ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що виявилось у наступному:

- не подавав щомісячно звітів про наявність вакансій робочих місць для

працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав до суду жодного доказу, який би свідчив про створення ним у

2006 році одного необхідного робочого місяця для працевлаштування інваліда .

Листом Марганецького міського центру зайнятості від 08.05.07 р. № 530 підтверджується, що відповідач у 2006 р. не повідомляв про потребу в інвалідах.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 зазначеної норми передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення .

Згідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

У відповідності до ч.2 ст. 20 цього Закону України, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, оскільки відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, тому згідно до ст. 218 Господарського кодексу України адміністративно господарські санкції у сумі 10937,50 грн. та 715,04 грн. пені підлягають стягненню з відповідача повністю.

За таких обставин, суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 195, 198 (п. 3), 202 п. 1, 4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008р. у справі № А8/1-08 скасувати.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрострой» (53401, м. Марганець, вул. Радянська, 192, код 21915809, п/р № 26000310297101 в АКБ «Новий», МФО 305062) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11, код 25005978, п/р № 31217230700028 в банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) суму 10937,50 грн. адміністративно-господарських санкцій та суму 715,04 грн. пені.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Постанова виготовлена в повному обсязі 19.10.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя О.В. Юхименко