Рішення № 74073255, 14.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/620/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря – Карча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2018 до суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (далі – УСЗН Станично-Луганської РДА, відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо призупинення виплати йому адресної допомоги, зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та сплатити йому з 22.09.2016 по 05.06.2017 щомісячну адресну допомогу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому силі на оплату житлово-комунальних послуг» від 10.10.2014 № 505, згідно заяви. Позовні вимоги мотивовано таким.

Позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: вул. Набережна, буд. 5, с. Валуйське, Станично-Луганський район, Луганська область, та є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 905003889 від 31.05.2016.

Кожні 6 місяців позивач звертався за призначенням адресної допомоги на проживання та отримував її. 22.09.2016 позивачеві було припинено виплату допомоги. Після звернення до УСЗН Станично-Луганської РДА йому повідомили, що виплати буде поновлено. 05.12.2016 позивач звернувся до відповідача для продовження виплат, та на свою заяву він отримав повідомлення про призупинення в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у зв’язку з тим, що він мешкає в будинку свого сина.

Позивач зазначає, що він мешкає в будинку сина, який знаходиться в с. Валуйське. Свого житла на підконтрольній території не має. Село Валуйське згідно з Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Відтак, не підпадає під дію пункту 6 Постанови КМУ від 10.10.2014 № 505.

Також позивач посилається, що чинним законодавством призупинення виплат не передбачено.

Ухвалою суду від 16.03.2018 відкрито провадження у справ, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

03.04.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача, в якому останній посилається, що згідно із заявою ОСОБА_1 від 31.05.2016 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території, було призначена та виплачено допомогу на проживання з 31.05.2016 по 29.11.2016 (згідно рішення про призначення допомоги на проживання від 03.06.2016).

Наступного разу ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території, від 05.12.2016 № 1905. На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї ОСОБА_1 від 09.12.2016 № 2304 було винесено рішення призупинити соціальні виплати до з’ясування питання, з якого часу ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою, та кому належить будинок.

Позивач звернувся до управління з заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території, від 20.11.2017 № 2019. Згідно з рішенням про призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання від 11.12.2017 допомогу призначено з 20.11.2017 по 19.05.2018.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову (арк. спр. 21-22, 64-66).

Ухвалами суду від 11.04.2018 та від 26.04.2018 від відповідача витребовувалися докази, у зв’язку з сим розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-76 КАС України, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 14.02.2012, та внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою від 31.05.2016 № 905003889 (арк. спр. 6).

11.12.2015 позивач звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 57-58).

Рішенням УСЗН Станично-Луганської РДА від 14.12.2015 позивачеві було призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 11.12.2015 по 12.05.2016 (зворотній бік арк. спр. 55).

31.05.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив продовжити йому виплату адресної допомоги (арк. спр. 50), а 01.06.2016 надав заяву на призначення щомісячної адресної допомоги (арк. спр. 49).

Рішенням УСЗН Станично-Луганської РДА від 03.06.2016 позивачеві було продовжено виплату допомоги переміщеним особам на проживання з 31.05.2016 по 29.11.2016 (арк. спр. 48).

02.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити соціальні виплати з 01.09.2016 (арк. спр. 46).

Згідно з витягом з протоколу від 07.12.2016 № 23 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на підставі п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, призупинено соціальні виплати ОСОБА_1 (арк. спр. 44).

За договором оренди житлового будинку від 15.08.2016 орендодавець ОСОБА_2 передає орендарю ОСОБА_1 (позивачеві) в оренду житловий будинок, що знаходиться в його власності (володінні), розташований за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с. Валуйське, вул. Набережна, 5 (арк. спр. 45).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 30.11.2016 заявник ОСОБА_1 перебував за фактичним місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4. Зі слів заявника будинок, в якому він фактично мешкає, належить сину – ОСОБА_2 (арк. спр. 43).

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї від 09.12.2016 № 2304 заявник ОСОБА_1 перебував за фактичною адресою: с. Валуйське, вул. Набережна, 5 (арк. спр. 37).

За довідкою від 18.11.2016 № 1416, виданою виконкомом Валуйської сільської ради, ОСОБА_1 мешкає за адресою: с. Валуйське, вул. Набережна, буд. 5, з 27.10.2015 (арк. спр. 40).

05.12.2016 позивач звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою, в якій просив продовжити йому виплату адресної допомоги (арк. спр. 39), та із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги (арк. спр. 38).

Згідно з витягом з протоколу від 14.12.2016 № 24 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам на підставі п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, призупинено соціальні виплати ОСОБА_1 (арк. спр. 36).

Відповідно до рішення відповідача від 16.12.2016 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1 не призначено згідно витягу з протоколу № 24 від 14.12.2016 і на підставі п. 12.1 «Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою КМУ № 365 від 08.06.2016 (арк. спр. 91).

20.11.2017 позивач звернувся до УСЗН Станично-Луганської РДА із заявою, в якій просив продовжити йому виплату адресної допомоги (арк. спр. 30), та із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги (арк. спр. 29).

Рішенням відповідача від 11.12.2017 продовжено виплати позивачеві допомоги переміщеним особам з 20.11.2017 по 19.05.2018 (арк. спр. 24).

Згідно з довідкою відповідача від 07.05.2018 № 194 у період з 22.09.2016 по 29.11.2016 допомога ОСОБА_1 не призначалась та не виплачувалась (арк. спр. 101).

Відповідно до відзиву відповідача комісія, утворена Станично-Луганською районною військово-цивільною адміністрацією, прийняла рішення призупинити соціальні виплати ОСОБА_1 (протокол від 14.12.2016 № 24) до з’ясування питання, з якого часу ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою, та кому належить будинок.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно абз. 1 частини першої статті 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VІІ Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово комунальних послуг (далі - Порядок № 505, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до абз. 1 пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї).

За унормуванням пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім’ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Вказаний перелік підстав для відмови в призначенні грошової допомоги є вичерпним.

Відповідно до пункту 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого, в тому числі, входить с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», визначено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, в тому числі, входить с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області.

Таким чином, будинок, в якому мешкає позивач, та який належить його синові, розташований у населеному пункті на лінії зіткнення та на території якого здійснювалась антитерористична операція. А така підстава, як «до з’ясування питання, з якого часу особа мешкає за вказаною адресою, та кому належить будинок» взагалі не передбачена чинним законодавством як підстава для відмови у виплаті грошової допомоги. Суд також звертає увагу відповідача, що чинним законодавством не передбачено «призупинення» виплати грошової допомоги.

За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо призупинення виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 22.09.2016, є протиправними. Також суд робить висновок про необхідність зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 31.05.2016 з 22.09.2016, а також призначити, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 05.12.2016.

Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.

Щодо строку звернення до суду з позовом слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною другою цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не надано до суду доказів вручення позивачеві рішення про відмову в призначенні грошової допомоги, відтак, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом позивачем не пропущено.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що ухвалою суду від 16.03.2018 позивачеві було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області щодо призупинення виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 22.09.2016.

Зобов’язати управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 31.05.2016 з 22.09.2016, а також призначити, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за заявою від 05.12.2016.

Стягнути на користь Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт Станиця Луганська, вул. Центральна, буд. 52, код ЄДРПОУ 03197049) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 18 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3