Ухвала суду № 7406426, 09.12.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 2а-523/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі : головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя: Баранник Н.П.,

суддя: Кожан М.П.

при секретарі: Красоті А.О.

за участю представників сторін :

позивача: Смирнов О.В. дов. від 24.02.2009р.

відповідача: Капінос С.Б. дов. від 02.10.2009р. № 31871

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м.

Мелітополь, Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 17.03.2009р.

у справі № 2а-523/09/0870

за позовом Приватного підприємства «Магістр», м. Мелітополь, Запорізької області

до відповідача Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької

області, м. Мелітополь, Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Приватним підприємством «Магістр» заявлено позов про скасування податкового повідомлення рішення Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області № 000922302/0 від 18.04.2006р.

Розглянувши справу № 2а-523/09/0870 по суті, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2009р. (суддя Нечипуренко О.М.) адміністративний позов задоволено: суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 000922302/0 від 18.04.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 24176,59грн. за грудень 2004року та визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 13628,32грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6814,30грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована наступними обставинами. В розумінні п.п.7.4.1, 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит з податку на додану вартість позивача в грудні 2004р. сформований правомірно на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Техноекспорт» (постачальника позивача). При цьому, позивач не мав господарських правовідносин з ТОВ «Валенсія», відносно якого за твердженням відповідача наявні відомості про: відсутність за місцезнаходженням; неподання податкової звітності; визнання його банкрутом. Суд дійшов до висновку про відсутність порушення з боку позивача п.1.8 ст 1, п.п.7.4.1п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що є підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Мелітопольською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області подана апеляційна скарга, в якій зазначені наступні обставини. В ході перевірки було встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Техноекспорт» товар: рукава високого тиску на загальну суму 145059,55грн. ( в т.ч. ПДВ 24176,59грн.). В свою чергу, ТОВ «Техноекспорт» придбало товар у ТОВ «Валенсія». Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 19.08.05р. посадова особа ТОВ «Валенсія» була звільнена від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 1-б Закону України «Про амністію», тобто з нереабілітуючих підстав. Постановою господарського суду Харківської області у справі № Б-24/90-05, ТОВ «Валенсія» визнано банкрутом із застосуванням процедури ліквідації за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідь ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 05.12.2005р. свідчить, що податкова накладна № 1/12 від 01.12.2004р. згідно до реєстру податкових накладних ТОВ «Валенсія» відсутня. У позивача, ТОВ «Техноекспорт» та ТОВ «Валенсія» відсутні документи про зберігання, транспортування ТМЦ. За даними податкової декларації з ПДВ за грудень 2004року по ТОВ «Техноекспорт» податкові зобовязання склали 133428грн., податковий кредит 132984грн., до сплати 444грн. Надмірної сплати до бюджету податку по операціях з придбання рукава та подальшої його реалізації не встановлено. Згідно до ст. 228 ЦК України правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Техноекспорт» та ТОВ «Валенсія» мають мету, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, і водночас, порушує публічний порядок, а отже є нікчемними. За ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює правових наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Суми, віднесені позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість по нікчемним правочинам, сформовані неправомірно. В порушення п.1.8 ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Магістр» завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2005р. у сумі 24176,59грн. Тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення.

Просить постанову суду першої інстанції від 17.03.2009р. у справі № 2а-523/09/0870 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні 09.12.2009р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Приватне підприємство «Магістр» письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надало. В судовому засіданні 09.12.2009р. представник позивача вказав на законність постанови суду першої інстанції від 17.03.2009р., просить залишити її без змін.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 1014 від 09.12.2009р. апеляційний розгляд справи здійснено колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Баранник Н.П. (суддя), Кожан М.П. (суддя).

Судове засідання 09.12.2009р. фіксувалось за допомогою технічного звукозаписувального комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи, в судовому засіданні 09.12.09р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Як випливає з матеріалів справи, Приватне підприємство «Магістр» є платником податку на додану вартість.

07.04.2006р. на підставі направлення від 06.03.2006 року № 354 Мелітопольською ОДПІ Запорізької області була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Магістр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року.

3а результатами перевірки складено акт від 07.04.2006р. № 285/23/25485464 Про результати виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства «Магістр» код за ЄДРПОУ 25485464.

В ході перевірки позивача було встановлено господарські взаємовідносини з TOB «Техноекспорт» (і.п.н. 307080908118; Запорізька область, Мелітопольський район, с. Мирне). Згідно до податкової накладної № 540 від 01.12.2004р. позивач придбав рукава високого тиску у асортименті на загальну суму 145059,55грн. (у т.ч. ПДВ 24176,59грн.).

З акту випливає, що згідно до наданих на адресу Мелітопольської ОДПІ копій первинних документів встановлено, що TOB «Техноекспорт» не є внробником продукції. Відвантажені рукава високого тиску придбано ТОВ «Техноекспорт» у ТОВ «Валенсія» (і.п.н. 329492620335 м. Харків вул. Сериковська, 1) згідно до податкової накладної № 1/12 від 01.12.2004року. За даними податкової декларації з ПДВ за грудень 2004р. по TOB «Техноекспорт» податкові зобов'язання товариства склали 133428 грн., податковий кредит склав 132984грн.. до сплати +444грн. Надмірної сплати (сплати до бюджету податку) по операціях з придбання та подальшої його реалізації не встановлено.

Згідно з відповіддю ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (вх.№1910/7 від 16.09.2005р.), наданої на відповідний запит відповідача, документи TOB «Валенсія» були вилучені прокуратурою Ленінського району м.Харкова. Отримано відповідь від прокуратури Ленінського району № 3470 від 12.08.2005року (вх. № 12182/10 від 22.08.2005року), що кримінальна справа № 24050025 порушена відносно посадових осіб TOB «Валенсія» за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України направлена для розгляду по суті в місцевий суд Ленінського району м. Харкова. Згідно додаткової відповіді ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 5160/7/23-709 від 05.12.2005року повідомлено, що згідно до постанови господарського суду Харківської області по справі № Б-24/90-05, TOB «Валенсія» визнано банкрутом із застосуванням процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Щодо відображення у податковому обліку податкової накладної № 1/12 від 01.12.2004року повідомлено, що згідно з реєстром податкових накладних вказана податкова накладна відсутня. Згідно інформації наданої Мелітопольським ВПМ УПМ ДПА у Запорізької області (службовий лист № 345/26-50 від 05.04.2006року) підприємство TOB «Валенсія» має ознаки фіктивності, печатка вказаного підприємства використовується при здійсненні безтоварних операцій з метою формування безпідставного податкового кредиту.

Дослідженням первинних документів фактів транспортування, зберігання ТМЦ, виконання умов угод, правочинів, передачі прав власності на товар за плату або компенсацію по вищенаведених операціях з придбання ТМЦ у TOB «Валенсія» та TOB «Техноекспорт» не встановлено. Перевіркою не виявлено джерела походження рукавів високого тиску, вподальшому використаних ПП «Магістр» у перевіряємому періоді.

Перевіркою не підтверджено виконання сторонами по придбанню рукавів істотних умов договорів. Визначено, що TOB «Валенсія» не звітує, відсутні посадові особи, які уповноважені на надання бухгалтерських, податкових документів для підтвердження податкових зобов'язань за грудень 2004р. та надмірної сплати до бюджету сум податку на додану вартість постачальником товарів.

В акті перевірки зроблено висновок, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит за грудень 2004р. у сумі 24176,59 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000922302/0 від 18.04.2006р. про зменшення ПП «Магістр» суми бюджетного відшкодування на 24176,59 грн. за грудень 2004р. та про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13628,32 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6814,30 грн.

Як свідчить пункт 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено поняття «бюджетне відшкодування», тобто сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як випливає з матеріалів справи, спірним у цій справі не є питання правомірності здійснення бюджетного відшкодування позивачу, а про правомірність формування податкового кредиту позивача на підставі податкової звітності.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на момент проведення перевірки, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції на момент перевірки) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп. 7.4.5 ст. 7 зазначеного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

За змістом п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку на додану вартість проходить реєстрацію у органах податкової служби і сплачує зазначений податок за умови отримання свідоцтва платника податку на додану вартість. Пункт 9.6 ст. 9 цього Закону свідчить, що свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Доказів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про реєстрацію ТОВ «Техноекспорт» та ТОВ «Валенсія» у якості платників ПДВ, до суду не надано.

Так, TOB «Техноекспорт», який є безпосереднім постачальником позивача, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість. Здійснення ним діяльності поза межами правової відповідальності відповідачем не доведено.

Невідповідність податкових накладних, складених TOB «Техноекспорт»» в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, вимогам Закону, в Акті перевірки не досліджувалась.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку, а саме: «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість».

В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З огляду на це, не можуть бути документальним підтвердженням факту безпідставності здійснення господарських операцій і формування податкового кредиту з ПДВ ПП «Магістр» податкові накладні, які були видані підприємством TOB «Валенсія», оскільки позивач не мав господарських правовідносин із вказаним підприємством.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідає принципам системи оподаткування.

Слід зазначити, що за змістом пп. 7.7.2 Закону N 169/98-ВР, в редакції Закону N 2505-ІУ від 25.03.2005р., бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не порушено пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним податок на додану вартість сплачений постачальнику в ціні придбання товару.

Законом України «Про податок на додану вартість» та іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо здійснення відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету контрагентами його основних та безпосередніх постачальників; податковий орган при проведенні перевірки не встановив порушень з боку позивача ведення бухгалтерського обліку; не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з прямими постачальниками позивача.

Посилання відповідача на п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування і повинен застосовуватись виходячи із системного аналізу норм цього Закону.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7вказаного Закону України, у період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Відповідачем в розумінні ст. 70 КАС України не надано до суду належних і допустимих доказів того, що ним на момент закінчення перевірки та на дату винесення спірного податкового повідомлення - рішення встановлено факт здійснення «безтоварних» операцій; не надано доказів визнання недійсними в установленому порядку статутних документів TOB «Валенсія» чи вироку суду у відношенні посадових осіб даного підприємства, що встановлював би факти, які є предметом судового дослідження у цій справі саме відносно позивача.

Посилання відповідача на постанову Господарського суду Харківської області від 10.10.2005р. про визнання TOB «Валенсія» банкрутом та наявність порушеної кримінальної справи відносно посадових осіб TOB «Валенсія» є безпідставним, оскільки зазначені документи не встановлюють фіктивності TOB «Валенсії». Так, постановою господарського суду Харківської області від 10.10.2005р. TOB «Валенсія» визнано банкрутом. З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припинена; керівника банкрута звільнено з роботи у зв'язку із банкрутством підприємства, про що зроблено запис у трудовій книжці та припинено повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна. Однак, як свідчать матеріали та обставини справи, придбання рукавів високого тиску здійснено позивачем в 2004 році, тобто у період, коли була відсутня справа про банкрутство TOB «Валенсія, адже факт останнього звітування перед податковою службою цим підприємством встановлено господарським судом Харківської області лише 03.08.2005 року. Отже, госп операції між контрагентом позивача та TOB «Валенсія» здійснювались задовго до визнання останнього банкрутом.

Також, постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2(005р. Пащенко Г.В. (директор TOB «Валенсія») звільнено від кримінальної відповідальності по звинуваченню за статтею 367 частиною 2 Кримінально кодексу України. Відповідно до статті 367 Кримінального кодексу України, визначено поняття службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб. Провадження у кримінальній справі пригашено.

Суд першої інстанції правомірно не встановив причинного зв'язку між фактом прийняття господарським судом Харківської області постанови про визнання TOB «Валенсія» банкрутом від 10.10.2005р. і порушенням відносно його посадових осіб кримінальної справи та правом ПП «Магістр» (яке не було навіть контрагентом ТОВ «Валенсія») на податковий кредит.

Тобто, той факт, що постачальник позивача є посередником, жодним чином не впливає на виникнення у самого позивача права на податковий кредит, оскільки Закон України «Про ПДВ» не містить заборони платникам податку - покупцям товарів відносити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні придбання товарів посереднику.

Зазначена в акті перевірки угода, укладена між добросовісними контрагентами: ПП «Магістр» та ТОВ «Техноекспорт», в установленому законом порядку недійсною не визнавалася; доказів вчинення злочинів посадовими особами ПП «Магістр» та ТОВ «Техноекспорт» відповідачем до суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, порушень щодо визначення суми податкового кредиту позивач не допускав. Відповідно до діючого законодавства внесення до бюджету ПДВ, сплаченого покупцем, здійснює продавець у порядку, встановленому Законом. Матеріали справи свідчать, що контрагент ПП «Магістр» порушень щодо внесення ПДВ до бюджету не допускав. Доказів щодо здійснення таких правопорушень з боку ТОВ «Техноекспорт» податковим органом не надано.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, у відповідності до вимог ст.71 КАС України, були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. В той же час відповідачем не доведена правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови Запорізького окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь, Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2009р. у справі № 2а-523/09/0870 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 18.12.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Н.П. Баранник

Суддя М.П. Кожан